рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    «Шевченківську премію витратили на продукти». Композитори Nova Opera про мистецтво під час локдауну

    культурний фронт
    • Олег Вергеліс
    • Розсилка
    <p>Батьки-засновники Нової опери в Україні Григорів і Разумейко перетворять Чорнобиль на віртуальний музей</p> - «Шевченківську премію витратили на продукти». Композитори Nova Opera про мистецтво під час локдауну

    Батьки-засновники Нової опери в Україні Григорів і Разумейко перетворять Чорнобиль на віртуальний музей

    Роман Григорів та Ілля Разумейко про модні чорнобильські тренди у культурі та державні нагороди

    Нещодавно, в період карантинної кризи культурну спільноту збурив новий проєкт фундації «Нова Опера – «Чорнобильдорф» – у просторі Мистецького Арсеналу. Ініціатори та автори цього проєкту, Роман Григорів та Ілля Разумейко, спробували творчо та філософськи осмислити епоху постчорнобильского апокаліпсису для України та світу. 

    Автор цих рядків переглянув проєкт «Чорнобильдорф» онлайн і знайшов для нього доволі авторське жанрове визначення – метаопера, враховуючи перетин різних контрастних текстів та контекстів на території чорнобильської теми. 

    Нагадаємо, минулого року Григорів та Разумейко стали лауреатами Шевченківської премії за оперу Йов (спільний проєкт з Владом Троїцьким). Дещо раніше зібрала майже усі можливі премії їхня  неоопера жахів Гамлет, над якою Григорів та Разумейко працювали у співдружності з Ростиславом Держипільським (Франківський Національний  драмтеатр імені Івана Франка). 


    Автори, надихнувшись історіями Цвентендорфської та Чорнобильської атомних станцій, написали оперу «Чорнобильдорф» (Chornobyldorf)
    Автори, надихнувшись історіями Цвентендорфської та Чорнобильської атомних станцій, написали оперу «Чорнобильдорф» (Chornobyldorf)

    Як гадаєте, чому саме зараз Чорнобиль став світовим трендом – опера, серіали, навіть одна з останніх вистав Віктюка отримала продюсерську назву «Чорнобиль» (хоча п’єса Павла Ар’є має іншу назву)? 

    Роман Григорів. Тема Чорнобиля розвивається та еволюціонує разом із часом. При цьому «великі наративи» на тему Чорнобиля створюються переважно за межами України: це і книга Світлани Алексієвич, і резонансний художньо-документальний серіал. У нашому випадку просто прийшов час його реінтерпретації саме в музичному театрі.

    Щодо українського мистецтва, то у нас досить часто осмислення Чорнобилю існує в дусі: «а сьогодні ми намалюємо мурал до роковин великої трагедії». Але насправді, однією із творчих установок на початку створення було: «Чорнобильдорф – опера не про Чорнобиль».


    Вас вже запрошують з цим новим проєктом у різні країни. А як облаштувати там покази, якщо опера ніби влита у простір Арсеналу? Арсенал же за собою не потягнеш? 

    Ілля Разумейко. Насправді існує Віденський Арсенал та батько всіх Арсеналів – Венеційський (і саме там проводиться театральне бієнале) із частково схожими просторами, і вони у нас теж вписані в концептуальну історію опери Чорнобильдорф. Але так, щодо постановки в типовому black box або класичній сцені усі просторові рішення як і багато перформативних ліній потребують редакції, і ми готові їх робити в наступних сезонах. 

    Як часто саме простір навіює музику? 

    Разумейко. Безумовно простір навіює і надихає, частково формуючи фактуру музичних рішень. Скажімо, dramma per musica Hamlet народжувалась у підвалі Івано-Франківського драмтеатру, де простір надиктував сценографічне рішення та атмосферу вистави. Так була створена футуристична опера «Аерофонія», в якій частиною перформансу став стадіон-амфітеатр в Івано-Франківську, в ній музика створювалася разом із просторово-архітектурним рішенням. Втім, і сам фестиваль Porto Franko, який ми проводили в 2010-11 та в 2016-18 роках в Івано-Франківську – це велика композиція в просторі. В Чорнобильдорфі ми натомість залучили багато просторів завдяки кінематографічній стороні опери та відео-перформансів, які абсорбували в собі різноманітні пост-індустріальні простори. Простір Чорнобильдорфу – це дві тисячі кілометрів відео-археологічних експедицій.


    Що попередньо можна сказати про старт проєкту «Ромео і Джульєтта» у Франківську?

    Григорів. Ця постановка має стати продовженням Шекспіріади Ростислава Держипільського. Наша попередня робота з ним, «Гамлет», стала важливою подією в театральних сезонах 2017-2018. Ми маємо надію, що в «Ромео і Джульєтті» і режисер, і вся творча група включно з нами зможе піти далі та відкрити нові шляхи в прочитанні Шекспіра.

    Щодо музики, ми поки обрали постбароковий шлях і разом з тим плануємо залучити до вистави багато електронних звучань та засобів.

    Хто слухачі і гладачі «Нової опери» сьогодні, в даних умовах? 

    Разумейко. На наші опери приходять різні люди: це і студенти, і «білі комірці», і музиканти, представники бізнесу та креативних індустрій. У нас є багато матеріалів в ютубі, тобто є певний відеоконтент, який можна сприймати. Що стосується чисто «цифрової опери», або «цифрового театру», то музична формація Nova Opera (але вже без нас, а з молодими композиторами Андрієм Мерхелем та Сергієм Вілкою) готує оперу за ідеєю та під художнім керівництвом Влада Троїцького «Про що мовчить Заратустра» за текстами Фрідріха Ніцше. 

    Декілька слів про віртуальний музей проєкту Чорнобильдорф... 

    Григорів. Так, ми розробляємо віртуальний простір: real virtually opera, веб-сайт, який буде об'єднувати всі елементи проєкту: відеоперформанси, тексти та матеріали археологічних експедицій. Ці експедиції ми проводили у трьох різних частинах України, у Чорнобилі – у селі Красно є чудова церква, де ми знімали наш відеоматеріал – Чорнобильський псалом. Задіяли вокалістів Сусанну Карпенко та Олексія Зайця. Також ми їздили в Кривий Ріг. Там абсолютна цілина з неймовірними краєвидами, що візуалізували нашу новелу про Орфея та Еврідіку. І ще впізнаєте фантастичні пейзажі Каховського водосховища та ЛЕПи (лінії електропередач). 


    Металургійний гігант «АрселорМіттал Кривий Ріг» - локація для проєкту Чорнобильдорф 
    Металургійний гігант «АрселорМіттал Кривий Ріг» - локація для проєкту Чорнобильдорф 

    Також віртуально зможете потрапити у Цвентендорф і у простір Мистецького Арсеналу, де містилися експозиції Антропологічного музею Чорнобильдорфу та відбулись постановки опери.

    Спочатку сам Музей (а зараз його віртуальна версія) був унікальним досвідом занурення у простір та історію Мистецького Арсеналу. Нам було цікаво, куди можна розширити зону перформансу. Зокрема інсталятивний проєкт музею та створення фантастичних інституцій – Чорнобильдорфського інституту та музею – стали одними із таких кроків.

    Хто більший диктатор у роботі з композитором: Троїцький чи Держипільський?

    Разумейко. Нам здається обидва ці режисери (із зовсім різними школами та підходами) навпаки націлені на співтворчість в царині театру.

    Звичайно, ні той,  ні той насправді не є представниками «горизонтального» театру (і в цьому випадку це зовсім непогано), але і назвати їх диктаторами можна, напевне, лише в позитивному плані: як митців, у яких є певне розуміння та бачення «свого театру», але зовсім не у відносинах із колегами і принципах створення вистав/опер. 

    Фестиваль Porto Franko – це вже історія чи можливе його повернення?

    Григорів. Сьогодні планувати великий фестиваль в умовах пандемії, на жаль, не надто вдячна робота. Ідея фестивалю насправді не померла, сама організація Porto Franko в останні два сезони трансформувалась більше в театральну компанію, за допомогою якої ми реалізували два великих міжнародних проєкти: оперу-антиутопію Gaz та археологічну оперу Chornobyldorf. 

    Які сучасні європейські чи українські композитори вам імпонують, або, можливо, навіть надихають? 

    Разумейко. Усі хороші композитори вже давно лежать на Віденському кладовищі, а важливі «живі композитори», наприклад Лахенманн або Пярт вже фактично завершили свій творчий шлях, тому завжди важко назвати когось серед сучасників.



    Якщо не секрет, на що витратили Шевченківські премію, яку отримали 2019 року? 

    Разумейко. На продукти, адже якраз вручення премії в оперному театрі було одним із останніх івентів перед карантином: наступив складний період відсутності фестивалів та ще якихось додаткових джерел прибутку.

    Григорів. Найбільшу покупку зробив Ілля: придбав гумового чотиримісного човна, на якому ми плавали Дніпром у квітневий карантин.

    Взагалі, яке ваше ставлення до премій в Україні і до державних звань та нагород?

    Григорів. Звичайно, що багато в чому вони як пережиток радянської системи стимулювання творчості. Ми сподіваємось, що нагороди теж поступово осучасняться і за принципами відбору, і за розмірами матеріальної підтримки митців. Варто зазначити, що в Європі є різноманітні премії в усіх галузях: від електронної музики до урбаністики. Їх надає не тільки держава/столиця, але й окремі міста, регіони, а часом навіть і сільські спільноти, стимулюючи розвиток сучасного та неконвенційного мистецтва. 

    Про мирну перспективу і мрії. Коли і де можна буде побачити-почути «Йова» та інші проєкти Nova Opera?

    Григорів. «Йова» можна кожен вечір подивитись в ютубі, а от живі перформанси та фестивалі-2021, як ми розуміємо, наразі залежать від самовідданої роботи біологів та медичних корпорацій, від яких світ чекає на вакцину від коронавірусу.

    Олег Вергеліс, для «Главкома»


    Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

    Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies