Культурна спадщина Донеччини: що сталося з музеями Маріуполя, Донецька та Горлівки за час війни

Щороку 18 травня у світі відзначається Міжнародний день музеїв. Для Донеччини ця дата сьогодні має особливе значення, адже за роки війни регіон втратив частину своєї культурної спадщини через окупацію, обстріли та вивезення цінних експонатів росіянами. Про це розповідає Донецька ОДА, пише «Главком».

До 2014 року Донеччина мала одну з найбільших музейних мереж в Україні. У Донецьку, Маріуполі, Горлівці, Бахмуті, Слов’янську, Краматорську та інших містах працювали десятки музеїв, де зберігалися сотні тисяч експонатів – від скіфських прикрас до картин всесвітньо відомих художників.

Донецьк

Одним із головних музеїв регіону був Донецький обласний краєзнавчий музей. У його фондах зберігалися археологічні знахідки, старовинні карти, документи та експонати, які розповідали історію Донеччини від давніх часів до сучасності.

Поруч працював і Донецький обласний художній музей – один із найбільших художніх музеїв сходу України. Там були представлені роботи Івана Айвазовського, Тетяни Яблонської, Миколи Пимоненка та інших митців.

Після початку війни у 2014 році музеї залишилися на окупованій території. Українські фахівці більше не мають доступу до колекцій та не можуть контролювати умови їхнього зберігання.

Маріуполь

Одних із найбільших втрат Донеччина зазнала після окупації Маріуполя у 2022 році. Російські окупанти вивезли найцінніші експонати з Маріупольського краєзнавчого музею та Художнього музею імені Архипа Куїнджі.

Серед викрадених цінностей – роботи самого Куїнджі, картини Айвазовського, старовинні ікони, археологічні знахідки та етнографічні колекції Приазов’я.

Окремою втратою стала колекція медальєрного мистецтва маріупольського художника Юхима Харабета. У музеї зберігалися авторські медалі, ювелірні мініатюри та роботи, присвячені історії України й козацтва.

Частину викрадених культурних цінностей окупанти перевезли до окупованого Донецька. Зараз музейники документують усі викрадені експонати для міжнародного розшуку через Інтерпол. У 2025 році артефакт «Маріупольський бик» навіть потрапив до списку найбільш розшукуваних старожитностей світу.

Горлівка

У Горлівці до окупації працював унікальний Музей мініатюрної книги імені Володимира Разумова. У ньому зберігалося понад дев’ять тисяч мініатюрних книг із різних країн світу.

Серед експонатів були крихітний «Кобзар», релігійні тексти та рідкісні зразки поліграфічного мистецтва. Також у місті працював художній музей із великою колекцією робіт Миколи Реріха та інших митців. Після окупації доступу до цих колекцій Україна також не має.

Бахмут, Слов’янськ і Дружківка

У музеях Бахмута, Слов’янська та Дружківки зберігалися унікальні археологічні знахідки, старовинні монети, кераміка, колекції порцеляни та навіть скам’янілі дерева віком близько 250 млн років. Частину цих музеїв довелося евакуювати або релокувати через бойові дії.

Попри війну та втрати, музейна справа Донеччини продовжує жити. Частина музеїв переїхала до інших міст України, оцифровує свої колекції, проводить виставки та освітні заходи.

Як відомо, Міжнародний день музеїв відзначають щороку 18 травня з 1977 року – його заснувала Міжнародна рада музеїв (ICOM) під час своєї 11-ї генеральної конференції. Свято має привернути увагу суспільства до ролі музеїв як осередків культури, пам'яті та освіти.

За даними порталів з працевлаштування, фактична зарплата працівника культури станом на 1 січня 2026 року – від 8 000 до 10 000 грн до оподаткування, або від 6 000 до 8 000 грн «на руки». Це лише 43% від середньої зарплати по Україні.

Наприкінці 2025 року середня зарплата бібліотекарів, архівістів і музейників становила 12 200 грн – 60,1% від середньоекономічного показника. Це підтверджують і реальні вакансії травня 2026 року: науковий співробітник у Вінниці – 8 647–9 500 грн, доглядач музею в Києві – 7 000–8 000 грн. Виняток – великі національні проєкти: у Музеї історії України у Другій світовій війні окремі технічні спеціалісти можуть заробляти 25 000–30 000 грн.