Пандемія на Херсонщині. Інтерв'ю з директоркою Каховської лікарні, де розгортають мобільний шпиталь

Пандемія на Херсонщині. Інтерв'ю з директоркою Каховської лікарні, де розгортають мобільний шпиталь
На допомогу Херсонщині було направлено мобільний шпиталь Держслужби з надзвичайних ситуацій
Фото: ДСНС

Тетяна Пирховка: У нас – черга зі «швидких»

Херсонщина б’є сумні рекорди. За минулу добу, 25 жовтня, в області померли 46 громадян із діагнозом Сovid-19. Область першою з усіх була включена до «червоної» карантинної зони під час третьої хвилі пандемії. Але до такого гострого перебігу ситуації регіон виявився не готовим. Сумний досвід західноукраїнських областей і Одещини, де під час перших хвиль спостерігався гострий дефіцит кисню у лікарнях, враховано не було. Результат печальний – нині Херсонщина на межі коронавірусного колапсу.

Як повідомив на брифінгу 25 жовтня керівник штабу з боротьби з розповсюдженням коронавірусної хвороби Микола Якименко, у лікарнях області кисню залишилося на три дні. Причина – затримки з постачанням, а також зменшення кількості компаній, які його виготовляють в Україні. Цю інформацію нещодавно підтвердив і міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.

На допомогу області був направлений мобільний шпиталь Держслужби з надзвичайних ситуацій. Під час попередніх хвиль його розгортали на Івано-Франківщині, де він не дуже і знадобився. Зі 120 ліжко-місць було зайнято 16. Потім шпиталь відправився на Миколаївщину. Сьогодні він прибув до Каховки, об’єкт розгортається на території Центральної міської лікарні та підпорядковуватиметься їй.

В інтерв’ю «Главкому» медичний директор цього медзакладу Тетяна Пирховка розповіла, чим допоможе мобільний шпиталь регіону, яких фахівців бракує та чому не всі карантинні обмеження йдуть на користь боротьбі з Covid-19.

Медичний директор «Каховської центральної міської лікарні» Тетяна Пирховка нарікає на недостатню кількість місць у лікарні (Фото: Каховська центральна міська <a href=лікарня)" itemprop="image" width="615" height="370" />Медичний директор «Каховської центральної міської лікарні» Тетяна Пирховка нарікає на недостатню кількість місць у лікарні (Фото: Каховська центральна міська лікарня)

Херсонщина вперше за весь час пандемії увійшла до «червоної» карантинної зони. В чому різниця з попередніми хвилями, ви її відчули?

Ми дуже відчули цю різницю. Нині значно збільшилася кількість шпиталізованих хворих, вони тяжчі, ніж раніше. Також зросла смертність у порівнянні з першою та другою хвилями.

Наскільки заповнена ваша лікарня пацієнтами з Covid-19?

Усього наш ліжковий фонд складає 170 ліжок. Усі відділення перепрофільовані в нас під Covid-19, станом на 25 жовтня 168 ліжок були зайняті. У нас розгорнули мобільний шпиталь, який також прийматиме хворих. Орієнтовно, він почне працювати з четверга, 28 жовтня.

Керівництво області повідомляє про 74% зайнятих ліжок. В інтерв’ю «Главкому» глава пропандемічного штабу Микола Якименко казав, що далі у планах розгортати нові ліжка в інших лікарнях. Для чого ж тоді мобільний шпиталь і чому саме у Каховці?

У нас вільних місць немає. Щодо того, чому у нас, то Каховка – це великий район, у якого зручне розташування, до нього легко дістатися з прилеглих районів. Окрім того, саме місце біля лікарні непогано забезпечене комунікаціями. Для «швидких» також дуже вдало розташований під’їзд.

«Повністю відновити легені після Covid-19 не вдасться»

Якщо пацієнт одужує, виходить зі стаціонару, які наслідки ураження, як довго триває відновлення та чи можливо відновитися повністю?

Найбільшого ураження зазнають легені. Потім настає період тривалої реабілітації, яка відбувається уже за межами нашого закладу. Повністю відновити легені не вдасться, тому що розвиваються, наприклад, фібрози тканини. Ви розумієте, що коли пацієнт до нас надходить, він має, окрім коронавірусної хвороби, ще й супутні патології: цукровий діабет, різні запалення. Це не геть здорові люди.

У Каховці встановлюють мобільний госпіталь <a href=ДСНС для допомоги хворим з Covid-19 (Фото: ДСНС)" itemprop="image" width="658" height="414" />У Каховці встановлюють мобільний госпіталь ДСНС для допомоги хворим з Covid-19 (Фото: ДСНС)

У лікарнях у важкому стані здебільшого невакциновані громадяни. Після перенесення хвороби люди вакцинуватимуться, хвороба вчить?

Поки люди перебувають у стаціонарі, вони готові робити все, аби вийти з лікарні здоровими. Кожен відтерміновував вакцинацію з думкою «а може не зачепить». Але, на жаль, Covid-19 дуже підступна хвороба, яка торкнеться кожної сім’ї. Вакцинуватися потрібно, це один із засобів для уникнення важкого перебігу захворювання та шпиталізації.

Вдруге часто потрапляють? Після першого разу перенесення захворювання вакцинуються?

Не скажу, що часто потрапляють, але такі випадки бувають. Були навесні й от тепер потрапили. Вони невакциновані. 90% тих, які перебувають у стаціонарі, невакциновані.

Чи дослухаються пацієнти до ваших аргументів вакцинуватися?

Якщо дивитися на наш медзаклад, то усі наші медики вакциновані. Близькі для нас люди вакцинуються, хоча не так активно, як хотілося б.

Третя хвиля пандемії оголила кілька проблем, які були під час попередніх хвиль: постачання кисню. Микола Яковенко днями заявив, що кисню в області – на три дні. Наскільки гострою є проблема для вашої лікарні?

Не скажу, що вона у нашій лікарні серйозна. Під час другої хвилі пандемії у нашій лікарні була побудована киснева станція, яка цілодобово забезпечує ліжка киснем. Зараз вона працює у постійному режимі. Також під час першої та другої хвиль ми закупили кисневі концентратори, маємо і кисневі балони. Три джерела постачання кисню. Є перебої, затримка з постачанням кисню в балонах з ПрАТ «Лінде Газ Україна», ТОВ «Кріоген-сервіс». Компенсуємо цю затримку з інших джерел.

Наскільки великою у вас є проблема кадрів. Кого саме не вистачає?

Гостра проблема. Середнього та молодшого медичного персоналу достатньо, а от лікарів бракує. У нас два інфекціоністи. Є нагальна потреба у лікарях анестезіологах-реаніматологах.

Якщо є кадровий дефіцит, то хто ж обслуговуватиме ліжка мобільного шпиталю, який розгорнутий на території вашої лікарні та підпорядковується вам?

Працюватимуть мобільні бригади, набрані з медиків із лікарень Херсонщини, які не були залучені до боротьби з коронавірусною хворобою. Наскільки я розумію, вони чергуватимуть вахтовим методом.

Постає питання кваліфікації цих лікарів саме для надання хворим з Covid-19. Як розв’язати проблему?

Так, це дуже важливе питання. Але робочі руки та мізки потрібні сьогодні і зараз, у цьому нагальна потреба. Питання кваліфікації і як медиків атестувати… Ви ж розумієте, що немає зараз часу займатися їхніми атестаціями, адже потрібно працювати та надавати невідкладну допомогу. У нас «швидкі» стоять у черзі, аби госпіталізувати людей.

«Місць у нашій лікарні недостатньо на 250 тис. людей, яких ми обслуговуємо»

В інтерв’ю «Главкому» Микола Якименко повідомив, що є програми залучення лікарів для роботи у лікарнях на Херсонщині. Мовляв, ті, хто зголоситься, зможуть з часом отримати житло. Чи знаєте про такі програми?

Ні, у нас таких програм немає, принаймні в Каховці. Принаймні, я про неї не чула. Ми б дуже хотіли, щоб лікарів, які до нас приїжджатимуть, забезпечували житлом.

Лікарі столичних лікарень розповідали, що частково розв’язати кадрову проблему допомагає залучення студентів із профільних вишів. Чи залучаєте ви медперсонал таким чином?

У Херсонській області немає профільного вищого навчального закладу. Найближчі в Одесі, Запоріжжі, Дніпрі. У нас є профільні заклади, які готують медперсонал середньої ланки. У Бериславі і в Херсоні є медичні коледжі. У медсестрах, фельдшерах, акушерках потреби немає, кадрами ми забезпечені. Що стосується лікарів, то студентів ми залучити не можемо. Департамент охорони здоров’я нам пропонує залучати лікарів з лікарень, які сьогодні не залучені до надання допомоги хворим на Covid-19. Також плануємо залучати сімейних лікарів, які працюють у первинній ланці надання допомоги.

Два інфекціоністи на лікарню зі 170 пацієнтами з коронавірусною хворобою – чи не замало? Де гарантія, що хворі отримають якісну допомогу?

У нас є терапевти, є вісім анестезіологів-реаніматологів. Вони усіх інших консультують, допомагають. Після першої хвилі майже усі наші лікарі залучені до лікування хворих на Covid-19, вже мають досвід. Намагаємося доносити до кожного протокол лікування.

Наскільки вчасно пацієнти звертаються до лікарні, адже раніше лікарі стаціонарних відділень нарікали на часті випадки самолікування, які погіршують ситуація?

Зараз ця проблема також є. Лікарі «первинки» намагаються до нас вчасно відправляти людей. Але ви розумієте, що 170 ліжок для госпіталізації – це недостатньо на 200-250 тис. населення, які ми обслуговуємо.

А скільки потрібно та чи буде достатньо додатково 120 ліжко-місць мобільного госпіталю?

Сподіваюся, що цього буде достатньо. Але повинні бути у спеціалісти до цих ліжко-місць.

«Не потрібно ділити людей на вакцинованих і невакцинованих»

Коли ваша область опинилася у «червоній» карантинній зоні люди масово почали щепитися. Чому раніше не вдавалося знаходити аргументів на користь вакцинації?

Щепитися люди почали тільки тому, що їх не випускають на роботу, за межі області, не допускають до громадського транспорту. Ось це аргумент, а не здоров’я. Такий висновок можна зробити після спілкування з людьми.

Чи ви самі підтримуєте введені нині в області обмеження, наскільки вони допомагають зупиняти інфекцію?

Так. Але я б ввела ще жорсткіший карантин.

Локдаун із заборонами роботи дрібного бізнесу та закриттям парків, як було під час першої хвилі пандемії?

Тоді захворюваність була нижчою, ніж зараз. Зараз кількість нових хворих зростає щодня. Також спостерігаємо рекордну смертність. Я розумію, що економіка – це важливо, але щось потрібно робити з інфекцією.

Зараз в областях з «червоною» зоною застосовують заборони для невакцинованих, натомість вакцинованим дозволяється, наприклад, користуватися громадським транспортом. Але хіба вакциновані не можуть бути носіями вірусу і, відповідно, його передавати?

Абсолютно правильно, можуть бути такими ж носіями. Не потрібно ділити людей на вакцинованих і невакцинованих. Потенційно кожна людина може бути хворою.

Отже, не всі заборони й обмеження відповідають здоровому глузду та не розв’язують проблеми великої захворюваності?

Я ж не можу сказати, що вони не відповідають здоровому глузду. Але потрібно продумати ці заходи, прописати так, аби вони були більш коректними до всього населення.

Михайло Глуховський, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: