«Коли Росія має намір вбити, вона вбиває»
Версій щодо замаху на Ігора Мосійчука, може бути дуже багато. Головний ньюсмейкер останніх двох днів доволі швидко оговтався після замаху та операції і почав роздавати коментарі про «поранення звіра». Утім, минуле скандального нардепа-«радикала» виглядає занадто бурхливим і конфліктів в ньому було вдосталь. Тому зупинятись на одній з версій замаху було б передчасно.
Уродженець Лубен Полтавської області, проходив службу на Далекому Сході, з самого початку своєї політичної кар’єри тяжів до націоналістичних кіл – був членом УНА-УНСО, Соціал-національної партії, яка згодом трансформувалась в нинішню «Свободу», партії «Патріот України – Соціал-національна асамблея». Досить імпульсивний норов проявляв ще тоді – так в 1995-му році він брав участь у гучній сутичці між націоналістами та «Беркутом» під час поховання Патріарха Володимира. У 1996-му році був засуджений на рік за махінації, але вийшов на волю через півроку.
25 жовтня близько 22:00 біля офісу телеканалу «Еспресо» на вулиці Адама Міцкевича стався вибух, під час якого постраждали п’ятеро осіб. Серед них був народний депутат від Радикальної партії Ігор Мосійчук.
Пізніше у лікарні від отриманих травм загинули двоє осіб. Серед них особистий охоронець депутата, 30-річний Руслан Кушнір, який помер у «швидкій» по дорозі у лікарню №17. За словами речника МВС Артема Шевченка, загиблий був штатним працівником Нацполіції.
Помер також випадковий перехожий, 36-річний Михайло Мормиль, який за збігом обставин також виявився правоохоронцем, до 2015 року він був співробітником юридичного департаменту МВС. Він жив у сусідньому з офісом телеканалу «Еспресо» будинку і повертався з роботи.
Нардепа Мосійчука доставили до клініки «Борис» з осколковими пораненнями спини, живота, рук та ніг. Народного обранця прооперували, лікарі оцінюють його стан як середньої тяжкості.
Постраждав також відомий політолог Віталій Бала. У нього зафіксували проникаючи поранення діафрагми і печінки. Постраждалий перебуває у лікарні №17. Повідомляється також про постраждалу жінку Надію К., яку відвезли до відділення нейрохірургії Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Розслідуванням займається СБУ. За попередніми даними, вибухівку було закладено у припаркований біля автомобіля Мосійчука мопед. Потужність вибуху близько 1 кг у тротиловому еквіваленті. Вірогідно, її підірвали дистанційно. У деяких квартирах будівлі, біля якої стався теракт, вибуховою хвилею вибило вікна.
Мосійчук, як і його нинішній політичний патрон Олег Ляшко, займався журналістською діяльністю, редагував газети «Наше слово», «Наш край», «Тихий жах», «Вечірній Васильків». Власне, Васильків і став його другою батьківщиною – в 2005-му році після кількох років життя в столиці він переїхав в київське передмістя і розвинув там активну діяльність. Мосійчкук конфліктував з вірменською діаспорою Василькова, яка подала на нього до суду через розпалювання міжнаціональної ворожнечі через підконтрольну йому газету. Мосійчук вважав, що вірмени дуже багато себе дозволяють в місті, поводять себе неприпустимо, незаконно скуповують землю та майно.
У 2010-му році він вперше став депутатом – але поки лише Васильківської міської ради. Депутатського імунітету в Мосійчука не було, і в 2011-му його заарештували у справі так званих васильківських терористів, яким режим Януковича інкримінував підготовку теракту – підрив пам’ятника Леніну в Борисполі та намір здійснити теракт у Києві. Мосійчук та його соратники по «Патріоту України» Сергій Бевз та Володимир Шпара були засуджені на шість років (обвинувачення вимагало дев’ять), з яких відсиділи в СІЗО два з половиною. Вирок було ухвалено в січні 2014-го, а після відомих подій на Майдані всі вони вийшли на волю, потрапивши під амністію, і згодом отримали виправдувальний вердикт суду.
Після початку АТО Мосійчук увійшов до складу спецбатальйону «Азов», де, мабуть, враховуючи його журналістське минуле, був відповідальний за зв’язки з громадськістю. Саме висловлювання Мосійчука про «потяг дружби», який націоналісти відправлять в Крим, російська пропаганда часто використовує для виправдання анексії півострова. Нібито через конфлікті з тодішнім заступником голови Дніпропетровської ОДА Борисом Філатовим він залишив лави батальйону і став депутатом Київської міськради від Радикальної партії. Депутатська каденція Мосійчука в міськраді тривала недовго, і найбільше запам’ятався він сміливим намаганням зійтись у клінчі з Віталієм Кличком, який поіронізував щодо військових талантів соратника Ляшка.
На парламентських виборах Мосійчук за списками «радикалів» потрапив до парламенту, і вже під куполом отримав свою нинішню популярність, будучи одним з основних спікерів партії Ляшка. Окрім язика, депутат продовжує часто працювати кулаками: Мосійчук і його соратник по фракції Андрій Лозовий побили телеведучого-провокатора Олексія Дурнєва, який балотувався в депутати на довиборах в Чернігові. Також Мосійчук проявляє активну участь у захисті активістів-патріотів – будь то футбольні ультрас чи підлітки, які зруйнували меморіальну дошку маршалу Жукову.
На адресу депутата лунали звинувачення у рейдерстві – підприємство «Лубнигаз» заявляло про спробу захоплення компанії групою на чолі з Мосійчуком та Ляшком. А адвокат Мосійчука Леонід Сіваков нібито намагався «рейдернути» офісний центр «Квадрат».
Найголовніший скандал, пов'язаний з депутатом – звісно, принизливе зняття з нього недоторканості за вимагання хабарів. Лукаво посміхаючись, тодішній генпрокурор Віктор Шокін просто в Раді влаштував кіноперегляд і продемонстрував кілька відеозаписів, після яких мало в кого з ошалілих депутатів були сумніви, чи тиснути кнопки за позбавлення колеги недоторканості, його затримання та арешт.
Депутат назвав запис сфабрикованим, згодом була ціла епопея з його арештом, голодуванням та проблемами зі здоров’ям. Через два місяці його відпустили на волю через закінчення строків арешту, і згодом суди визнали незаконним позбавлення його недоторканості та затримання. Але осад, як то кажуть, залишився. Генпрокурор Юрій Луценко натякав, що внесе в Раду нові подання на Мосійчука, але поки це залишилось на рівні розмов.
Звичкою не тримати язик за зубами «радикал» привернув до себе увагу самого очільника Чечні Рамзана Кадирова. В грудні 2014-го Мосійчук відкрито підтримав напад бойовиків угрупування «Імарат Кавказ» на Грозний, через що Кадиров доручив місцевим правоохоронним органам порушити справи стосовно «радикала», а також депутатів із «Народного фронту» Юрія Берези та Андрія Левуса. Справу відкрив всюдисущий слідком РФ. Власне, «чеченський слід» та робота російських спецслужб фігурують серед основних версій замаху на Мосійчука. Хоча Олег Ляшко в перші години після вибуху натякав, що винуватців, скоріше за все, слід шукати всередині країни.
Нещодавно Мосійчук активно захищав у суді колишнього командира батальйону «ОУН» Миколу Коханівського, який побився з колишнім бійцем Добровольчого українського корпусу Русланом Качмалою. Конфлікт між ними нібито стосується гуртожитку, в якому заселились переселенці. Прихильники Коханівського розтрощили будівлю Святошинського суду, де слухається справа, але про активну участь безпосередньо самого Мосійчука в заворушеннях не було чути.
За версіями, які озвучила Генпрокуратура, мотиви замаху можуть стосуватись як політичної діяльності Мосійчука, так і його особистих стосунків (якщо відкинути припущення, що метою терористів був зовсім не він). У вересні 2014-го Мосійчук і Лозовий вже заявляли про замах на них прямо в під’їзду будинку в Василькові, куди було кинуто гранату. Минулої неділі Лозового побили на Львівщині, і він пояснив цей напад підступами «лісової мафії», з якою борються вони з Мосійчуком.
Між тим, лідер Радикальної партії Олег Ляшко не виключає, що замах на Ігоря Мосійчука міг організувати екс-глава Адміністрації президента Сергій Льовочкін. «Це може бути врешті колишній глава Адміністрації президента Льовочкін, на руках якого кров Майдану», - сказав він.
За словами Ляшка, саме Мосійчук був ініціатором кримінального провадження стосовно Льовочкіна через його незаконне збагачення. «Мосійчук погоджений на голову тимчасової слідчої комісії по розслідуванню як Льовочкін незаконно захоплював «Інтер». Три фракції підтримали його кандидатуру. Відповідний проект постанови зареєстрований у ВРУ. Я не виключаю, що це Льовочкін і його бандити могли організувати цей напад», - заявив він.
«Главком» зібрав основні версії вчорашнього теракту, у яких переважають кримінальні розбірки і дії російських спецслужб.
«Рука Кремля»
Одним із перших про причетність Москви заявив радник глави МВС Арсена Авакова Антон Геращенко. «Одна з версій слідства, серед інших, - дії російських спецслужб з дестабілізації суспільно-політичної ситуації на тлі акцій протесту», - написав він.
Буквально одразу соцмережі почали «розганяти» ролик від 2014 року, в якому президент Чечні Рамзан Кадиров погрожує Ігореві Мосійчуку помстою.
Далі тему замаху на вбивство, замовленого Кремлем, вже підхопили політологи, які часто «грішать» тим, що бачать «руку Москви» повсюдно.
Тарас Березовець схиляється до того, що до замаху на депутата Ігоря Мосійчука можуть бути причетні російські спецслужби. «Згадується стара чеченська історія Мосійчука з Рамзаном Кадировим. Другий аспект, що місцем замаху обраний телеканал «Еспресо», власниками якого є керівники «Народного фронту» Арсеній Яценюк, Арсен Аваков та Микола Княжицький. «Народний фронт» відомий вкрай напруженими відносинами з бойовиками ОРДЛО і російськими спецслужбами», - пише він.
«На Донбасі Кремль своїх мочив без жодних проблем. Чому не могли зробити того ж у Києві?» - риторично запитує журналіст Денис Казанський.
Колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчілава також припускає, що теракт може бути пов’язаний із російськими спецслужбами. Він згадує низку терактів у Грузії в 90-ті роки, коли суспільство не дуже розуміло, що Кремль прямо причетний до їх організації. «Тепер головне, коли наше суспільство зрозуміє остаточно, що Росія завжди веде війни по всій території і часто дуже брудними способами, і їхні дії часто складно зрозуміти. Головне, чого вони хочуть завжди домогтися, зробити так, щоб їхніх «ворогів» світ вважав державами, які не відбулися, які не в силах забезпечити навіть елементарну безпеку. Адже в 90-ті саме такий імідж вони створювали Грузії. Тепер те ж саме вони роблять в Україні», - пише Корчілава.
Кримінальні розбірки?
Не менш популярною виявилася версія про з’ясування стосунків.
Блогер Тенгіз Аблотія опонує Корчілаві. Він сумнівається у причетності Кремля до останнього теракту в Києві, адже, якщо порівнювати із Грузією, то у цій країні були сотні вибухів і вбивств, які були внутрішніми розбірками, а не інспірованими Кремлем. «Про них теж говорили, що це робить Росія, а в кінці кінців виявлялося, що це суто внутрішні справи. Так буває в умовах слабкої держави і великої кількості неконтрольованих збройних людей. Упевнений, що і в Україні переважна більшість таких терактів - суто внутрішні. Це Мосійчук теж дуже лівий тип, пов'язаний з корупційними схемами. Це начебто про нього документальний фільм в Раді показали? Абсолютно не виключаю, що і це - внутрішня бандитська розбірка», - написав він.
Ще один блогер вказує на бізнесову причину вибуху у Києві. «Коли Росія має намір вбити вона вбиває. Невже хтось дійсно вірить в те шо Мосійчук та мішень, яку хочуть вбити російські спецслужби ? Смішно. Єдина зброя Мосійчука – це соплі. Українці не раз чули, чим займається Мосійчук. Нехай СБУ розбирається, чий бізнес кришує Мосійчук і які бізнес потоки на ньому зав'язані. Узяти той же хабар, який зафіксували правоохоронні органи, він повернув чи ні? І багато було таких бізнес кидків коли брав кошти у бізнесменів а потім бізнесмени були ошукані?)», - пише Сергій Перепел, директор ТОВ «Фудмарт», голова ГО «Електорат», член БПП.
Блогер Олексій Бондаренко підтримує думку про кримінальні розбірки, які спричинили теракт, закликаючи не підтримувати Мосійчука як «патріота на прицілі у Кремля».
Журналіст Василь Крутчак закликає радника глави МВС Антона Геращенка не шукати винуватців вибуху в Кремлі, вважаючи, що причина у кримінальних розбірках між Мосійчуком, Коханівським та їхніми опонентами. «Окрім так званого замаху на Мосійчука, цієї ночі також загорівся будинок, що по вул. Обухівська, 60 (про це повідомила помічниця Мосійчука Тетяна Близнюк). Даний будинок належить Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, але його захопили люди Коханівського та Мосійчука або іншими словами просто рейдернули. Тобто, вимальовується картинка не замах на авторитетного державного діяча, а банальна кримінальна розборка», - вважає журналіст.
«Мосійчук приблизно так само заважає Кремлю, як мені заважають сомалійські пірати.
А от в те, що він «кинув» когось на гроші в парламентсько-кримінальному бізнесі, я готовий повірити», - пише у Facebook Ігор Сухно, який позиціонує себе як старший інспектор полку особливого призначення «Київ», тобто, по суті, колега загиблого охоронця Мосійчука, співробітника полку поліції особливого призначення №1 головного управління МВС в місті Києві Руслана Кушнірука.
Приватний підприємець Микола Шнейдеров також вважає, що причина вчорашньої події внутрішні розбірки. «А як вам така версія! Коханівського, закривають під домашній арешт, Мосійчук приїхав його підтримати і бере на себе контроль над будинком с переселенцями. Щоб не заважав, влаштовують замах, але на меті не було вбити, перестарались. І якось дивно в ночі горить будинок, люди на вулиці. Не буду здивований, якщо сьогодні цей будинок вже буде проданий!!! Ківкіна банда працює, відробляє бабоси авакяшки!!!» - пише блогер.
Правозахисник Сергій Наумович сумнівається, що Мосійчук цікавий для кремлівських спецслужб через свою невелику значимість. «Не приймає він доленосних рішень і не є ключовим гравцем. Крім того, важко уявити дестабілізацію країни через це замаху. Ймовірніше і схоже на якісь внутрішні розборки. ІМХО», - написав Наумович.
Замах на Мосійчука готувався заздалегідь?
Цікаво, що координатор «Спільної справи» Олександр Данилюк ще 19 жовтня на своїй сторінці у Facebook написав про те, що для дестабілізації ситуації російськими спецслужбами готується ліквідація одного з опозиційних депутатів. «Після цього під виглядом обурених ветеранів російський спецназ з шевронами українських добробатів спробує штурманути АП», попереджував він.
Радник глави МВС Зорян Шкіряк наголошує на очевидності того, що цей злочин ретально планували і він був «здійснений досить професійно. Вбивці все прорахували».
Утім, відомий кримінальний журналіст Олег Єльцов звертає увагу на дії охоронця нардепа Руслана Кушніра, який полишав приміщення телеканалу «Еспресо» останнім, хоча як охоронець мав би вийти першим, аби перевірити безпеку свого патрона. «Як це не дивно, саме непрофесіоналізм охоронця врятував Мосійчуку життя. В іншому випадку, порція смертельної шранпелі могла дістатися нардепу», - пише Єльцов
Павло Вуєць, Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0