Головна вакансія в ключовому антикорупційному органі досі не заповнена. Попри обіцянки Байдену в офісі Зеленського не поспішають розв’язувати проблему
Рік без Холодницького. Навіщо Банкова зриває конкурс на голову Антикорупційної прокуратури?
Вже понад рік тому колишній голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький написав заяву про відставку з посади. До Холодницького, як керівника новоствореного органу з боротьби з корупцією, були претензії, він відкрито воював з головою Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником. Наразі ж САП взагалі випала з інформаційного порядку денного – в органі досі немає повноцінного керівника. Після відставки Холодницького обов’язки голови антикорупційної прокуратури став виконувати Максим Грищук. Він свого часу теж брав участь у конкурсі на посаду, яку в результаті обійняв Холодницький. Фактично ж роботу САП наразі контролює генпрокурорка Ірина Венедиктова, лояльність якої Банковій не піддається.
«Не ті» кандидати
Новий конкурс на заміщення посади керівника САП дійсно був проведений, і та ж Венедиктова рапортувала про це. У фінал вийшли двоє претендентів: детектив НАБУ Олександр Клименко (для тих, кого насторожило це ім’я та прізвище, він лише тезка соратника Януковича та колишнього голови Міндоху) та прокурор Олександр Синюк. При цьому Клименко під час конкурсу набрав балів більше, ніж його конкурент. До них обох немає великих претензій від активної громадськості (хоча щодо Синюка – існують підозри у тому, що він близький до заступника голови Офісу президента, одіозного Олега Татарова). Зрештою, вибір одного з кандидатів досі гальмується конкурсною комісією.
Сама комісія була утворена в серпні минулого року постановою Верховної Ради та складається з 11 членів. Четверо з них (Роман Куйбіда, Нона Цоцорія, Драго Кос та Томас Фаєрстоун) представляють Раду прокурорів і є так званими міжнародними представниками. Вони володіють правом вето, але при цьому не мають вирішальних голосів, а семеро (Олена Бусол, Андрій Гуджал, Олексій Дрозд, Катерина Коваль, В'ячеслав Навроцький, Богдан Романюк, Євген Соболь) належать до квоти Верховної Ради. Вважається, що всі вони мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції. Від Ради своїх представників у комісію надали фракції «Слуга народу», ОПЗЖ, групи «Довіра» та «За майбутнє». Але після обрання двох фіналістів потяг застряг на пів дорозі.
Представники від парламенту під різним приводами просто блокують роботу комісії та призначення повноцінного керівника САП. «Міжнародники» навіть були змушені спрямувати листа на адресу Венедиктової, в якому недвозначно зазначили: «Ми серйозно стурбовані чутками про спроби декого в уряді вплинути на процес, щоб віддати перевагу (або виключити) певних кандидатів. Серед іншого, голова НАБУ нещодавно заявив, що, на його думку, на цей процес, можливо, могли негативно вплинути політичні сили. Ці твердження також погоджено з деякими аспектами нашого власного досвіду роботи з комісією, що включає явно штучні затримки. Ці ознаки неналежного впливу змусили нас серйозно засумніватися в тому, чи можемо ми й далі брати участь у роботі комісії».
Тобто міжнародні експерти натякнули, що можуть сказати «оревуар». А це може призвести до скасування результатів нинішнього та необхідності проведення нового конкурсу. До речі, Банкова якраз може бути не проти такого сценарію. Можна згадати, що Холодницький свого часу очолив САП фактично випадково – як компромісний кандидат, рівно віддалений від різних груп впливу. Зараз в Офісі президента до таких компромісів, схоже, не готові: недарма одним з кандидатів на посаду був чинний голова парламентського комітету з питань правової політики від «Слуг народу» Андрій Костін. Більш політизованого претендента годі й шукати, і, попри непогані результати, продемонстровані під час конкурсу, комісія кандидатуру Костіна відхилила.
Цей крок на Банковій був сприйнятий як однозначно ворожий, що й призвело до подальшого блокування процесу. Чинний прокурор САП Ігор Семак навіть демонстративно відмовився від подальшої участі в конкурсі через необ’єктивність та упередженість членів конкурсної комісії.
Формальна причина для блокування конкурсу також існує у вигляді позову, поданого в сумнозвісний Окружний адміністративний суд Києва, який очолює одіозний Павло Вовк.
Венедиктова за кермом
Однак для Офісу президента є одна неприємність: обов’язки перед нашими міжнародними партнерами. Під час зустрічі з президентом США Джо Байденом Володимир Зеленський чітко пообіцяв негайне обрання нового антикорупційного прокурора. Але поки конкретних сигналів у цьому напрямку, окрім пафосних заяв, не спостерігається.
«Вочевидь, затягування конкурсу йде на руку Офісу президента, – констатує експертка фундації Dejure Ірина Шиба. – Коли призначали конкурсну комісію від парламенту, було багато розмов, що деякі з її членів пов’язані з Офісом президента. І зараз видається так, що ті два кандидати, що пройшли до фіналу, не подобаються Банковій та іншим політикам, тому цей конкурс намагаються максимально затягнути. Ймовірним сценарієм є взагалі скасування конкурсу через рішення ОАСК і проведення нового. Але в такому варіанті міжнародні експерти можуть просто відмовитися від участі в ньому. Другий варіант – хтось із двох кандидатів може просто відмовитися від участі у подальшому конкурсі через репутаційні ризики».
Шиба зауважує, що до пари, яка вийшла до фіналу, претензій немає, і нічого не заважає комісії зібратися та когось з конкурсантів призначити головою САП. Але представники комісії від влади просто відмовляються брати участь у її засіданнях – хворіють, їдуть у термінові відрядження…
Члени комісії від Ради прокурорів менш «хворобливі», але без підтримки колег вони завершити конкурс не в змозі. Пікантності цій історії додає той факт, що комітет Костіна, якого Банкова бачить на чолі САП, досі не дає руху законопроєкту про ліквідацію ОАСК, який вже з квітня (!) внесений президентом як невідкладний.
«Проведення конкурсу на незалежного голову САП було одним з критеріїв для збереження безвізу, – нагадує експертка. – І це ж не єдиний конкурс – є ще вибори голови Національного антикорупційного бюро, до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя. А коли відбувається стільки виборчих процесів одночасно, важко забезпечити делегування міжнародних партнерів до конкурсних комісій і стежити за кожним кроком».
У парламенті «розрулити» нинішній клінч також не в змозі.
«Всі члени конкурсної комісії, які йшли від Верховної Ради, в переважній більшості мають політичні зв’язки. Їхнім завданням було обрати наперед відомого кандидата – Андрія Костіна, що йому гарантував голова Офісу президента пан Єрмак, – каже нардеп Ярослав Юрчишин з «Голосу». – Оскільки цього не сталося через голоси незалежних членів комісії, влада пішла за іншим сценарієм – заблокувати конкурс і почати новий. Провладні члени комісії просто не збираються, і цей час «заморозки» використовується, аби Окружний адміністративний суд Києва почав розгляд справи та ухвалив рішення у форматі – «зупинити конкурс». Владі в цій ситуації вигідне як проведення нового конкурсу, так і взагалі його непроведення. Зараз щодо ключових підозр всі дії погоджує Венедиктова. Там, де вона бачить загрози для влади, – вона їх не підписує, там, де не бачить, – підписує. Міжнародні експерти б’ють на сполох, бо є всі факти протягування важливого для Банкової рішення, в чому вони не готові брати участь. І від них вже можуть пролунати заяви про відвертий політичний вплив».
Джерела в НАБУ не приховують, що зараз їхня робота через невизначеність із керівництвом САП майже паралізована: «Пішло якесь провадження, умовно кажучи, щодо Холодова (Андрій Холодов – депутат від «Слуги народу» – «Главком»), але детективам кажуть – треба дочекатися призначення повноцінного голови САП, бо ми зараз з цим зайдемо до Венедиктової – і на цьому все. Єдине, що ми зараз можемо, – це збирати факти. На серйозніші юридичні кроки просто не йдемо, бо це все кладеться Офісом генпрокурора під сукно».
Член комітету з правової політики Сергій Власенко («Батьківщина») також стверджує, що депутати ніяк на ситуацію вплинути наразі не можуть, бо конкурс формально не завершено.
«За чутками, що ходять в кулуарах, його заблоковано через те, що Офіс президента зробив ставку на Костіна, – каже Власенко. – Люди, що входять до комісії, за всієї до них поваги, – «ноунейми», яких ніхто не знає. Вся ця ситуація – огріхи моносистеми. В іншому випадку парламент вже давно б висловився, бо це впливає на міжнародну репутацію країни в цілому.
Вони шукають якийсь компромісний варіант – можливо, призначать якогось нейтрального, яким свого часу був Холодницький. Впевнений, що певні перемовини з цього приводу наразі тривають».
Ситнику підготуватися
Сам Холодницький, який вже давно зник з інформаційних радарів, вважає гальмування пошуку свого наступника цілком прогнозованим: «Все насправді складається так, як і передбачав рік тому. Конфлікт на конкурсі був закладений на самому початку. Якщо брати перші два етапи, то вони проходили без жодного людського втручання, – тести, бали, все вирішував комп’ютер. А потім почав втручатися людський фактор, і кандидатів викидали фактично з надуманих обставин. Повноцінного керівника САП точно треба обрати та завершити конкурс. Але треба не забувати, що повноваження директора НАБУ завершуються за пів року і в ранг «колишніх» перейде й Артем Ситник».
Холодницький допускає проведення паралельного конкурсу на голів САП та НАБУ задля повного оновлення антикорупційної інфраструктури.
«Але чи це буде зроблено правильно – питання, – зауважує він. – Без керівника САП для слідства насправді набагато більше втрат, ніж без керівника НАБУ. Бо останній не може приймати остаточних рішень, виписувати підозри та не є процесуальною особою».
Але, схоже, що якісь зрушення в оновленні та перезапуску антикорупційних органів відбудуться лише після того, коли на Банковій відчують реальний тиск з-за океану. Поки владу цілком влаштовує нинішня антикорупційна «заморозка».
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0