«Мовні інтриги» Конституційного суду

резонанс
Участь у затягуванні розгляду мовного питання може стати тавром для суддів Конституційного суду - «Мовні інтриги» Конституційного суду
Участь у затягуванні розгляду мовного питання може стати тавром для суддів Конституційного суду
Фото: radiosvoboda.org

Навіщо троє суддів заблокували прийняття рішення по мовному закону?

Цього тижня Конституційний суд (КС), відповідно до оприлюдненого порядку денного, продовжує розгляд подання 51 депутата про оскарження закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яке вони подали ще у 2019 році. За інформацією «Главкома», вже цього тижня готувалося рішення про відмову позивачу.

Проте в останній момент троє суддів Конституційного суду заявили чималу кількість поправок до цього документу.

«Главком» розбирався, хто із судів і які поправки пропонує, до чого це може призвести і хто може бути замовником затягування з ухваленням рішення Конституційного суду.

Хто встромляє палки в колеса

Напередодні троє суддів Конституційного суду, а саме Сергій Сас, Віктор Колісник і Віктор Городовенко подали велику кількість поправок до проєкту рішення Конституційного суду. Наприклад, суддя Сас пропонує в одному з пунктів до слова «світу» додати слово «мапи», замінити словосполучення «нашої держави» на «України».

Можна допустити, що серед поправок дійсно можуть бути зміни зі смисловим навантаженням. Та, вочевидь, деякі із запропонованих змін сумнівно впливатимуть на зміст фінального документу, який готує Конституційний суд. Проте зобов’язують суддю Сергія Головатого, який керує засіданнями у цій справі, поставити на розгляд кожну правку окремо.

Як кажуть юристи, за бажання, подібне врахування правок може розтягнутися на місяці, а то й на роки, особливо, враховуючи усі проблеми із нерегулярністю роботи нинішнього Конституційного суду.



Подібне гальмування у винесені негативного для себе рішення суду вигідне ініціатором звернення, проросійськи налаштованим депутатам «Опозиційної платформи «За життя» (ОПЗЖ) на чолі з кумом російського президента Віктором Медведчуком.

Проте джерела «Главкома» кажуть, що тут може бути і інша зацікавлена сторона – президент України Володимир Зеленський.

Як відомо, у грудні 2020 року глава держави у сумнівному з точки зору закону указі відсторонив голову Конституційного Суду Олександра Тупицького з посади судді на два місяці. Потім фактично повторив свій указ, пролонгувавши відсторонення. Але оскільки президент не має повноважень узагалі усувати суддю від виконання обов’язків, Суд на чолі з Тупицьким продовжує працювати.

Цілком логічно, що це не може викликати захват у президента. Вочевидь, позитивне рішення щодо закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» додало би балів нинішньому складу Конституційного cуду. Але не чинному главі держави, який сподівається на позитивний висновок суду після ухвалення у другому читанні закону про олігархів, який може бути опротестований у Конституційному cуді.

На відміну від президента Петра Порошенка, за квотою якого досі працюють декілька суддів у Конституційному суді, у президента Володимира Зеленського немає впливу на цей Суд, переконує в коментарі «Главкому» політолог Володимир Фесенко.

За його словами, просто в оточенні президента немає єдиної думки про мовне питання, а тому зацікавленими у затягуванні розгляду мовного питання у Конституційному суді можуть бути наближені до президента люди з протилежними позиціями.

Окрім того, зацікавленою стороною можуть бути і самі судді, які між собою з’ясовують стосунки, каже Фесенко і закликає звернути увагу на прізвища тих із них, які внесли пропозиції. «Сас, я так розумію, близький до «партії Тупицького». Мотиви таких дій (внесення правок до проєкту рішення Конституційного суду) можуть бути пов’язані з боротьбою за статус Тупицького проти Сергія Головатого, аби його послабити», – розмірковує Фесенко.

Що далі?

Можна припустити, що більшість суддів не включатимуться у розбірки та інтриги, навіть якщо вони є внутрішніми, адже участь у затягуванні розгляду мовного питання може стати для них тавром, якого буде складно позбавитися.

«Це затягування не для того, щоби переглянути мовний закон, а тому відбувається, бо це внутрішні розбірки. Вони показують, що з ними слід домовлятися, шукати якийсь компроміс», – каже Фесенко. Він припускає, що цей компроміс може бути пов’язаний із пошуком прізвища нового голови Конституційного суду. Так чи інакше, складається ситуація, коли українська мова опиняється у заручниках політичної гри, і чи вийде з неї переможницею – питання.

Затягування із винесенням рішення Конституційним судом може викликати обурення громадськості, але чи вийдуть люди протестувати під Конституційний Суд – питання, тому що легше вивести людей до Верховної Ради, ніж до Суду. Таку думку в коментарі «Главкому» висловив мовний активіст Святослав Літинський.

«Безумовно, потрібно було би (вийти). Це показуватиме, що у суспільства є якась позиція і нормально її висловлювати публічно», – каже він.

За словами Уповноваженого з питань захисту української мови Тараса Кременя, юридичних механізмів вплинути на суддів немає, але він не сумнівається у тому, що судді підтримають дію закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». «Окрім публічного звернення на адресу кожного із суддів мені як Уповноваженому навряд чи вдасться щось зробити», – сказав Кремінь у коментарі «Главкому».

Отже, мовне питання знову стало приводом для дискусій. І тепер – ще й об’єктом політичних і внутрішньовидових інтриг в самому Конституційному суді. Схоже¸ далі буде…

Михайло Глуховський, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

«Мовні інтриги» Конституційного суду