Розвідка боєм. Що глава МЗС Німеччини везе до Києва?

У той само час, як в Україну після закордонного відрядження має повернутися експрезидент Петро Порошенко, до Києва прибуває й літак міністра закордонних справ Німеччини Анналени Бербок. Цікаво, що уже наступного дня Бербок відбуде до Москви, де планує провести переговори з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Це перший візит до Києва політикині на цій посаді, хоча у цьому є і певний символізм: вояж якраз припадає на 30-ту річницю встановлення дипломатичних відносин між Україною та Німеччиною.

У Києві Бербок проведе переговори з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, зустрінеться з президентом Володимиром Зеленським, німецькими представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ, а також уповноваженим ОБСЄ в Тристоронній контактній групі Мікко Кіннуненом. Окрім того очільниця МЗС ФРН проведе переговори щодо водневої стратегії.

Візит «на тлі політичного контексту»

Речник українського МЗС Олег Ніколенко у коментарі для преси наголосив, що для нашої сторони «дуже важливо, що Анналена Бербок прилетить спочатку саме до Києва, щоб узгодити єдину потужну переговорну позицію стосовно РФ, напередодні її візиту до Москви 18 січня».

Тим часом речник німецького МЗС Крістофер Бургер звернув увагу на те, що перші візити глави МЗС в обидві столиці відбуватимуться «на тлі політичного контексту», і тому серед нагальних тем будуть питання російської військової присутності поблизу кордонів України та переговорів, у яких взяла участь Росія останніми днями. Нагадаємо, що йдеться про зустріч в рамках стратегічного діалогу між США та Росією, що відбулась у Женеві у минулий понеділок, засідання Ради НАТО-Росія, що проходило в Брюсселі, в штаб-квартирі Північноатлантичного Альянсу та засіданні Ради ОБСЄ у Відні.

«Північний потік-2» поки що не відповідає вимогам ЄС»

Україна сподівається, що Бербок завадить запуску геополітичного проєкту «Північний потік-2» (фото з відкритих джерел)

Після обрання на посаду міністра закордонних справ ФРН співголови партії Зелених Анналени Бербок «Главком» писав, що в Україні покладають великі сподівання на нову очільницю відомства. Зокрема на те, що Бербок завадить запуску геополітичного проєкту «Північний потік-2» і виступатиме за надання Україні перспективи членства в ЄС і НАТО та оборонних озброєнь.

Наразі сподівання відносно «Північного потоку-2» поки що виправдовуються. Газопровід так і не було запущено, хоч Росія дуже торпедувала цей процес ще восени. А під час візиту до Риму в інтерв'ю італійській газеті La Stampa Анналена Бербок заявила, що проєкт будівництва газопроводу «Північний потік -2» поки що не відповідає вимогам Євросоюзу, і це, за її словами, головна причина зупинення процесу його сертифікації.

Однак, новий німецький уряд поки що мовчить про підтримку бодай якихось перспектив членства України в ЄС і НАТО, так само поки ще не було жодних офіційних заяв Бербок щодо можливого постачання Україні зброї.

На даний момент не зрозуміло, як Бербок відреагувала на прохання-звернення Мережі захисту національних інтересів «АНТС» та представників громадського суспільства «вдатися до негайних дій, щоб зупинити російську агресію як в Україні, так і за її межами». У цьому зверненні, яке було оприлюднено 5 січня, наголошується на «необхідності негайно направити військово-технічну допомогу з боку Німеччини Україні та припинити «Північний потік-2» як проект, що суперечить енергетичній безпеці ЄС та досягненню амбітних кліматичних цілей».

Цілком очевидно, відповідь на це звернення також захочуть почути і на Михайлівській, і на Банковій під час перемовин із шефинею німецької дипломатії.

«Главком» звернувся до українських та німецьких експертів з проханням озвучити очікування від першого візиту глави МЗС ФРН та від співпраці нового німецького уряду з Україною. Ключові напрямки: надання перспективи членства в ЄС і НАТО та постачання оборонного озброєння.

«Я досі не бачу у нинішньої влади концепції української та східної політики»

Керівник програми міжнародного порядку та демократії у Німецькому товаристві зовнішньої політики (DGAP) Штефан Майстер у коментарі «Главкому» заявив, що не покладає великих сподівань на візит, який відбувається після переговорів директорів політичних департаментів президента Франції та канцлера Німеччини у Києві та Москві:

– У німецькому уряді немає консенсусу щодо поставок зброї в Україну. Проти цього виступають соціал-демократи, в тому числі, міністр оборони. Хоча Бербок і Хабек підтримують постачання озброєнь, але це означає, що цього не станеться. Минулого тижня ми побачили, що європейці не відіграють жодної ролі в переговорах США і Росії щодо європейської безпеки та розширення НАТО.

Уряд Німеччини досі не консолідував політику щодо Росії та Східної Європи, а ліві соціал-демократи навіть ставлять під сумнів, чи варто взагалі використовувати «Північний потік-2» як інструмент торгу. Більше того, відсутність позиції Німеччини щодо того, як боротися з «Північним потоком-2» та Росією, послаблює німецьку позицію і ЄС. І в той же час Німеччина наразі не є лідером ЄС у цих питаннях.

Росія буде використовувати цей розкол у німецькому уряді. Минулого тижня ми побачили розбіжності між США та Росією. Кремль хоче зараз переговорів і гарантій безпеки. А Білий Дім натомість хоче розпочати переговорний процес щодо європейської безпеки та контролю над озброєннями.

Росія не хоче змириться з цим і ще більше загострить ситуацію. Хакерська атака у минулу п’ятницю на українські державні установи є частиною цих російських провокацій.

Що стосується впливу на Росію і розрахунки Путіна, потрібна чітка спільна лінія США та Європи та комплексні санкції, включаючи фінансові, а також відключення від SWIFT.

Москва готова зайти дуже далеко, тому я не знаю, як зупинити її політику, якщо Росія не отримає того, чого хоче. Я не бачу тут Німеччини в лідерах.

Рішення американського Сенату не вводити зараз санкції проти «Північного потоку-2» свідчить, що Байден хоче використовувати газопровід як інструмент переговорів щодо безпекової ситуації в Україні. Німецькі соціал-демократи не захочуть зупинити трубопровід. Але якщо Росія нападе на Україну, внутрішній і міжнародний тиск буде настільки сильним, що Німеччина змушена буде запровадити санкції проти трубопроводу. США зроблять те ж саме. Але я не думаю, що це завадить Путіну атакувати Україну.

Що стосується пропозиції посла Андрія Мельника досягти угоди про «Берлінський план» членства України в ЄС? я не знаю, як це може відбутися. У нас – сильне проросійське лобі в партії соціал-демократів, яке на даний момент сприяє відокремленню «Північного потоку-2» від теми нагромадження російської армії біля кордонів України. Я досі не бачу у нинішньої влади концепції української та східної політики. Можливо існує сенс пропагувати таку концепцію – «Берлінського плану» серед «зелених» і лібералів, але ми досі не знаємо, наскільки має сильні позиції міністерки Бербок і наскільки канцлер Шольц братиме на себе тему Росії та України.

Мені важко сказати, що може змінити позицію канцлера зі згаданих вище питань. Зараз відбувається боротьба за те, куди рухатись партії, і в нас є навіть молоді люди, які висловлюють подібні аргументи, не маючи жодного поняття, про що йдеться. Тільки Шольц може змінити це, якщо задасть інший напрямок.

«Символічно, що даний візит відбудеться на тлі посилення погроз Росії»

Голова комітету Верховної ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко у коментарі «Главкому» відзначає, що сам факт візиту нової міністерки закордонних справ Німеччини в Україну є важливим.

– Особисто Бербок і її партія позитивно ставляться до України, розуміють усю складність нашої ситуації і виступають проти «Північного потоку-2». Символічно, що даний візит відбудеться на тлі посилення ескалації та погроз з боку Росії.

Разом з тим, слід усвідомлювати, що в питаннях зовнішньої політики Бербок, незважаючи на її погляди, обмежена коаліційною угодою і необхідністю враховувати погляди інших учасників коаліції на зовнішньополітичні питання.

Вважаю, що дуже важко буде переконати німецьку еліту зупинити «Північний потік-2» зважаючи на великі кошти, які були потрачені на будівництво цього газогону. Втім, це могло б статися у випадку запровадження США санкції проти компаній, задіяних у реалізації даного проєкту. Але поки невідомо, чи готова адміністрація Байдена піти на такий крок з огляду на те, що це може негативно позначитися на відносинах між США та Німеччиною.

Що стосується перспективи членства України в НАТО, Німеччина, як і Франція, не може дозволити собі відкрито заявити про те, що вона проти вступу України до Альянсу з певних причин, у тому числі, ймовірно, через побоювання погіршити відносини з Росією. Тому шукаються якісь приводи.

З Німеччиною треба поводитися дипломатично і делікатно, намагаючись її переконати за допомогою вагомих і раціональних аргументів, що в її інтересах підтримувати Київ усіма засобами і врешті-решт прийняти Україну в НАТО.

При цьому, потрібно уникати контрпродуктивних аргументів, які можуть лише викликати роздратування німецької зовнішньополітичної еліти, і спиратися на наших реальних чи потенційних союзників у німецькому уряді, серед яких, безперечно, Бербок. Треба якось зацікавити Німеччину, щоб вона відчувала, що боротьба України за свою незалежність і безпеку проти російської агресії це також і її боротьба. Можливо таким стимулом може стати економічна зацікавленість німецьких інвесторів в Україні. З точки зору не тільки психології, але й також політики, економічний інтерес є потужним стимулом.

Як відомо, в німецькому уряді визначальною є позиція канцлера Олафа Шольца, який виступає на підтримку газогона і проти постачання озброєнь Україні. Таку позицію можуть змінити лише два чинники: по-перше, внутрішній тиск німецьких виборців та німецького бізнесу, а по-друге, зовнішній тиск США та інших партнерів Німеччини.

«Без масивної ескалації складно очікувати на зміну позиції Берліна щодо «Північного потоку-2»

Ексміністр закордонних справ України, експосол України в Німеччині (2012-2015) Павло Клімкін, один із співзасновників Центру національної стійкості та розвитку в коментарі «Главкому» визнав, що не має ніяких особливих очікувань від візиту глави німецької дипломатії.

– Бербок намагатиметься зрозуміти, що відбувається навколо України і почути це від Києва та Москви. Своєрідна «розвідка боєм». Берлін може запропонувати нові зустрічі нормандського формату плюс інвестиції, зокрема, «зелені». Німці можуть гарантувати також транзит через Україну. На щось інше важко розраховувати».

Окремо ексміністр зупинився на ролі нинішнього канцлера Німеччини, з яким він познайомився будучи послом, а Шольц на той час був прем’єром Гамбургу.

– З одного боку, у канцлера Шольца є шанс подивитися на політику щодо України з нового ракурсу, враховуючи, але не копіюючи спадщину Меркель. З іншого боку, він обмежений необхідністю підтримання діалогу з Росією, як політичного, так і бізнесового. Меркель хотіла вести дискусії з Путіним напряму, без США, Шольц навряд чи на це піде, щонайменше наразі.

Вплив Зелених на зовнішню політику буде значним, але не визначальним. Без масивної ескалації складно очікувати на зміну позиції Берліна щодо «Північного потоку-2». Ставлення до перспективи членства в ЄС також найближчим часом не зміниться. Важливо сконцентруватися на генерації хвилі німецьких інвестицій в Україну. Тільки коли німецькому бізнесу буде що втрачати в Україні, він лобіюватиме нашу європейську перспективу. Інших, суто політичних шляхів тут немає.

Микола Сірук, для «Главкома»