Як в Україні зберігаються трупи окупантів: репортаж із моргів
Росія не поспішає повертати додому тіла своїх військових, які загинули в Україні
У травні 2022 року письменник Джонатан Літтелл і фотограф Антуан д'Агата побували у моргах Бучі та Харкова та написали репортаж про те, як в Україні зберігаються тіла загиблих російських окупантів.
Зокрема, автори репортажу розповіли, що побачили велику кількість трупів російських військових у одному із моргів Харкова.
«Під час нашої розмови (з директором моргу – «Главком») я помічаю солдатів у глибині двору, поруч із якими на землю звалено кілька чорних мішків, і, покинувши директора, я йду поспілкуватися з ними. Антон та його товариш Вадим на прізвисько «Літо» очолюють невеликий загін військово-цивільного співробітництва, який трохи займається гуманітарною допомогою – і багато займається трупами. Перед нами, в мішках, знайдені загоном російські солдати, про яких судмедексперт моргу повинен тепер скласти висновок: туди буде занесено ім'я загиблого, якщо його можна встановити, або хоча б всі його ознаки, список його особистих речей, а також дані аналізу ДНК. Антон виконує свої обов'язки так, ніби він працював на скотобійні, без будь-яких емоцій: «Вони для мене як таргани. Не більше не менше», – йдеться у репортажі.
Антуан д'Агата опинився у ролі судового фотографа. В українських військових, які займалися написанням звітів щодо трупів російських окупантів, зламався фотоапарат, тож д'Агата запропонував свою допомогу.
Фотограф мав зафіксувати етикетку на мішку, потім обличчя, профіль, деталі.
«Трупів всього дюжина, п'ять на подвір'ї, а решта під великим наметом; робота триває майже дві години, і трупи не найсвіжіші. Від деяких залишилися лише безформні шматки плоті, розірвані на частини вибухом; один з них, який має кращий вигляд, як і раніше, в вовняному светрі з чорно-білим візерунком, що підходить для гірськолижного курорту; що стосується офіцера Герасимова В. О., у якого на шиї красується ланцюг з хрестом і перснем, то він настільки розклався, що на його черепі не залишилося плоті.
Запах стоїть поганий, і це не те, до чого можна звикнути. Від масок ніякої користі, але згодом привчаєшся дихати ротом, перекриваючи ніс зсередини, це трохи допомагає. На одному з тіл видно татуювання, досить хитромудрі малюнки в олдскульному стилі чорною фарбою. Видно, що в них було вкладено багато часу, зусиль та грошей; судмедексперт недбало розтирає ганчіркою покриту жирною землею шкіру, щоб Антуан міг краще їх розглянути. Коли труп сфотографований анфас, лікар підводиться і, схопивши його за ногу, перевертає розгонистим жестом; нога відривається цілком і залишається в руці. Антуан продовжує сумлінно знімати без зайвих питань. «Чому він загинув?» — питаю я «Літо», який абсолютно серйозно мені відповідає: «Він загинув через те, що він прийшов окупувати нашу країну», – розповідає автор репортажу.
Наступного дня «Літо» показав місця, де він виявив російських солдатів. Навпроти руїн автозаправки, що потопає в зелені, на в'їзді до харківської кільцевої на «острівці безпеки», засадженому білими і жовтими квітами, розкопана велика яма.
«У березні росіяни прийшли сюди, на околицю міста. Вони обстрілювали нас звідси. І коли вони йшли, вони покинули своїх загиблих. Треба сказати, зробили вони це за всіма правилами: тіла були загорнуті у брезент та у пластик», – розповів військовий з позивним «Літо».
Трохи далі, серед квітів, ще одна могила, поки не розрита, на ній була табличка з написам «Тут закопаний окупант».
«Повернувшись до Харкова, ми приєднуємося до Антона (один з військових, які займаються трупами росіян – «Главком») у морзі: тіла, які ми бачили напередодні, потрібно транспортувати до холодильного поїзда, щоб відправити до Києва. Залучені для цього водії швидкої допомоги не церемонячись вантажать їх у свої машини, які для цього не призначені, і вони змушені абияк звалювати їх поряд зі стаціонарними ношами серед ящиків із медичним обладнанням», – йдеться у публікації.
Завершивши навантаження, невеликий конвой вирушив у бік однієї з промзон у межах міста.
«Склад стоїть на занедбаних коліях у потаємному місці: шість сірих вагонів, які використовують насамперед для перевезення м'яса. Єдиний відкритий вагон заповнений чорними та білими мішками, не менше сотні; частина мішків лопнула, ми бачимо фрагменти тіл, зведене судомою обличчя. Пандуса немає, під двері вагона кладуть кілька піддонів, до яких швидка допомога припарковується задом.
Антон і «Літо» одягають сині латексні рукавички і забираються в крижаний вагон, щоб допомогти підняти мішки, потім їх кидають абияк один на одного, і вони важко падають з глухим стукотом. Робота ця повільна та втомлива; водії швидкої допомоги, які не допомагають, стоять осторонь, курять та розмовляють. Холод вагона, на щастя, трохи пом'якшує запах», – розповідає автор публікації.
Після завершення усіх процедур тіла загиблих російських окупантів відправляються у Київ.
«У Києві за всі ці російські трупи відповідає Діма, привітний молодий прокурор, який також співпрацює із французькими жандармами (які прибули на запрошення уряду України для допомоги з експертизою тіл загиблих – як цивільних, так і військових) … Він показав мені у своєму телефоні серію фотографій різних звірств: цивільний, який евакуюється, з трьома кулями в спині, розстріляні на дорозі сині «Жигулі», в яких перебувала сім'я з чотирьох осіб усередині, включаючи двох дітей тощо.
Там також було багато російських трупів: «Російська свиня, російська свиня, російська свиня», – повторює він англійською, прокручуючи зображення. Діма на той час був дуже засмучений: у нього в Києві застрягло 30 рефрижераторних вагонів, набитих російськими тілами, і це коштувало йому понад 100 літрів дизеля на день – велику проблему в умовах нинішнього «дефіциту», – зазначається у публікації.
Прокурор розповів, що він направив три запити до Міністерства оборони Росії, щоб вони забрали тіла, однак вони навіть не відповіли. За словами прокурора, у рамках обміну тілами загиблих за схемою «всіх на всіх» Україна повернула Росії близько 1800 тіл.
Прокурор Діма також показав серію фотографій, зроблених усередині поїзда, де експерти в масках та білих костюмах беруть зразки ДНК із заморожених трупів за допомогою електричного дриля.
«У росіян через вас великі втрати?» Він вагається, потім відповідає перифразом: Ти дуже розумна людина. Я намагаюся поставити інше питання: «Вагони, які бачив у Харкові, були відправлені до Києва?» Та ж відповідь. «Ви готуєте новий поїзд?» Та ж відповідь. Я розумію, що більше нічого від нього не доб'юся, проте вагони продовжують наповнюватись. І здається, вони ще довго не спорожніють», – розповів автор репортажу.
Нагадаємо, за даними Генштабу ЗСУ, всього з початку повномасштабного вторгнення в Україну втрати Росії склали 47 100 військовослужбовців.
Як відомо, триває 187-ма доба повномасштабної війни Росії проти України. Окупанти здійснили кілька безуспішних наступів на Донеччині, на Півдні України основні зусилля противник зосереджує на недопущенні просування наших військ.
Коментарі — 0