Бойкот Чемпіонату світу-2018 у Росії: що думають у Європарламенті

У відповідь на отруєння колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньки Юлії у Солсбері уряди Великобританії та Ісландії оголосили, що їхні представники не поїдуть на Чемпіонат світу з футболу 2018 року в Росії. А 20 квітня 60 євродепутатів опублікували відкритий лист, де закликали уряди всіх країн ЄС не відвідувати змагання.

Атаку в Солсбері депутати називають «найновішою сторінкою у висміюванні Володимиром Путіним наших європейських цінностей». Інші ж причини заклику - «свавільні бомбардування шкіл, лікарень та житлових кварталів у Сирії, жорстоке військове вторгнення в Україну, систематичні хакерські атаки, кампанії дезінформації, втручання у вибори, спроби ослабити та дестабілізувати ЄС».

Тому, хоча підписанти листа і погоджуються, що спорт може допомогти збудувати метафоричні мости, вони впевнені, що не можна тиснути Путінові руку на футбольному стадіоні та сприймати його гостинним господарем турніру, поки він «підриває справжні мости у Сирії» та продовжує перераховані дії.

«Наші уряди не повинні підтримувати авторитарний і антизахідний курс президента Росії. Натомість треба бойкотувати Чемпіонат світу з футболу 2018 року в Росії та виступати на підтримку захисту прав людини, демократичних цінностей та миру», - резюмують євродепутати.

Ініціювала заклик представниця фракції Зелених від Німеччини Ребекка Гармс (Rebecca Harms), яка входить до делегації Європарламенту зі співпраці з Росією. Лист підписали 60 депутатів з 16 країн ЄС, які представляють п'ять різних фракцій. Загалом у Європарламенті - 751 депутат.

«Путін не є хорошим господарем Чемпіонату світу, поки в Сирії та Україні триває війна», - наголосила у своєму коментарі Гармс.

«Вийти зі спіралі конфронтації та мовчання»

Євродепутат Гельмут Шольц (Helmut Scholz), який відповідає серед представників німецької Лівої партії за питання, пов'язані з Росією, заклик Гармс очікувано не підтримав. Водночас він зазначив, що у відкритому листі вона правильно вказала на проблеми та конфлікти. «Я вважаю, що бойкот Чемпіонату світу з футболу, як і взагалі великих спортивних подій, найчастіше не приносить ефекту», - зауважив він у розмові з DW. Шольц переконаний, що подібні спортивні заходи «також можуть дати можливість якимось чином відновити діалог з політиками у Російській Федерації, адже ми повинні вийти зі спіралі конфронтації та мовчання».

На його думку, політики ЄС, перебуваючи у Москві або інших містах під час чемпіонату, могли би спробувати обговорити зі своїми російськими колегами розбіжності та шляхи виходу з проблемних ситуацій. «Це абсолютно точно не означає визнання офіційної позиції російської сторони», - уточнює Шольц.

Німецький євродепутат закликає не переоцінювати політичне значення спортивних подій. «Політичний бойкот, символічні жести нічого не змінять у реальних проблемних питаннях відносин між ЄС і РФ», - говорить Шольц. Він переконаний, що бойкот лише посилить версію подій Путіна та «буде сприяти його подальшій підтримці серед російського населення».

«Для діалогу потрібні двоє»

Євродепутатка від Литви Лайма Люсія Андрікієне, яка представляє найбільшу фракцію Європейської народної партії, звернення підписала. Вона вказала на перераховані у листі діяння Путіна - в Солсбері, Україні, Сирії та інші - і так пояснила свою позицію: «Зло треба зупинити, поки не надто пізно». За її словами, «чітка та рішуча моральна позиція урядів демократичних країн Європи та світу» ще раз покаже неприйнятність «агресивної поведінки Кремля в Сирії та Україні, а також придушення вільних ЗМІ та демократичної опозиції в Росії».

Вона не вважає, що бойкот завадить діалогу. «Як для танго, так і для діалогу потрібні двоє. Кремль не хоче діалогу, оскільки президент Путін віддає перевагу наказам», - зазначила Андрікієне у коментарі DW.

Бойкот Олімпійських ігор 1980 року в Москві у відповідь на введення військ до Афганістану євродепутатка назвала «хорошим прикладом для повторення». Практичне значення політик з Литви пояснює так: «Я сподіваюся, що ця акція - тільки початок процесу (...) Усій футбольній сім'ї та фанатам слід звернути на це увагу та зробити адекватні кроки». Солідарність, яку вслід за Лондоном та Рейк'явіком продемонструють інші уряди, «посилить тиск (на Кремль. - Ред.) та буде мати видатне моральне значення», - підсумувала Андрікієне.

Утім, якщо порівнювати з Олімпіадою-1980, то про бойкот збірними світового футбольного форуму в Росії ніхто не говорить. А от чи прислухаються до заклику євродепутатів урядовців з країн ЄС та, можливо, проігнорують навіть фінальний матч за участі своєї національної збірної - відповіді залишилося чекати менше трьох місяців.