Що пропонує, а про що мовчить передвиборча програма «Слуги народу»

Одночасно із «ботанічним» зїздом, який пройшов у Києві у неділю, 9 червня, пропрезидентська політсила «Слуга народу», що дістала свою назву від однойменного серіалу із Володимиром Зеленським у головній ролі, оприлюднила і свою передвиборчу програму. Довкола змісту цього документа зберігалася чимала інтрига: які ідеї політсила, котрій свіжі соцопитування пророкують перемогу на виборах, і яка заявляє про амбіції самостійно сформувати майбутній уряд, відстоюватиме у наступному складі українського парламенту? Чого чекати у царині «соціалки», в економіці, у гуманітарній сфері? Яка буде тарифна політика та які ще «коти» заховані у цьому програмному «мішку»?

4 сторінки, 16 рубрик

Відповіді на ці запитання новостворена політсила виклала на 4 сторінках тексту, розділивши їх на 16 рубрик. Уже кілька днів їх з інтересом вивчають і виборці, і політичні експерти. На перший погляд, результат вийшов доволі строкатим: «Слуга народу» декларує наміри скасувати недоторканність депутатів, нищівно боротись з корупцією, посилити пряму демократію через референдуми, створити механізм «народного вето» на нові закони, провести всеукраїнський перепис населення (перший за майже 20 років), позбавити олігархів впливу на редакційну політику ЗМІ і багато іншого. Згадано і про реформу силових структур, в тому числі і Служби безпеки України, яку пропонують позбавити важелів тиску на бізнес. В економічній сфері задекларований намір можливості одноразової легалізації капіталів некримінального походження за пільговою ставкою, заявлено про монетизацію пільг.

Велику увагу приділено інноваційній складовій, так званій «державі у смартфоні», про що раніше уже говорив президент України Володимир Зеленський. Партія обіцяє запроваджувати систему обов'язкового медичного страхування, а в освіті - базову зарплату педагогам прагнуть вивести на рівень трьох мінімальних зарплат. Закріплено і намір зупинити варварську вирубку лісів за допомогою електронного маркування дерев.

Що стосується зовнішньої політики, то про набуття повноправного членства у євроатлантичних структурах напряму не згадано, натомість ідеться про «розширення співпраці з ЄС і НАТО», а також запуск програми «комерційної дипломатії» для просування українських товарів на світові ринки. Є пункт про посилення зв'язків із діаспорою.

Новаторські підходи, розмиті формулювання

Київські політичні оглядачі, які на прохання DW детально проаналізували передвиборчий маніфест «Слуги народу», позитивно відзначили деякі новаторські підходи, зокрема, у сферах охорони довкілля та державного аудиту. А от у решті позицій виявили чимало суперечностей, які хоч-не-хоч наводять на думку про те, що автори програми, вочевидь, просто намагалися сподобатися якнайширшому електорату. «Загальне враження - є цікаві пункти, але не надано інструментів їх втілення, і зроблено це навмисно. Програма виписана у формі маніфесту, рясно оздоблена мемовими конструкціями для того, щоб вона запам'ятовувалася і привертала увагу, але при цьому там би не передбачалося того, «як», - , каже київський політолог Олег Саакян і додає, що документ, вочевидь, розробляли на базі соціологічних досліджень, відповідно до суспільних очікувань і за принципом «за все хороше, проти всього поганого». «У результаті - неоднозначність у формулюванні пунктів і великий маневр», - резюмує політолог.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель схильний списувати суперечності та недомовки на типову проблему зародження і становлення нової політичної сили, мовляв «молодо-зелено». «Як правило, виборчі програми формують з огляду на запити громадян. Є запит на боротьбу з корупцією, на оновлення влади. Натомість повністю ігноруються питання, де може бути двояке тлумачення», - зауважує він.

Окремо насторожує голову КВУ пункт про відкликання депутатів, які втратили довіру виборців, що може означати підтримку партією імперативного мандату. «Це негативна практика, яка свого часу отримала нищівну критику з боку Венеціанської комісії, і яка діє в обмеженій кількості країн», - зауважує Кошель.

А що залишилось «за кадром»?

Та особливо критично виборцям радять придивитися до того, що залишилося, так би мовити, «за кадром». А такого чимало: питання ринку землі, стратегія дій щодо Донбасу та Криму (у програмі згадана лише інформаційна реінтеграція тамтешніх мешканців), стимулювання повернення мільйонів українських заробітчан. Цей список можна було б продовжити. До слова, а що буде з легалізацією легких наркотиків? Про це там теж ні слова, хоча щонайменше цього логічно було б очікувати від партії, представники якої заявляли про відданість лібертаріанським ідеям, наріжний камінь яких - максимальна свобода особистості. «Ця програма - ліберальна еклектика. Окремі пункти мають ліберальну основу, але точно не лібертаріанську, і вкраплені у неї соціальні, капіталістичні і праві ідеї», - критикує Олег Саакян. 

Щодо ідеологічної складової, яка наробила такого галасу, то представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук у розмові з DW наполіг, що партія таки формує «українську ліберальну ідеологію, базовану на загальних принципах лібертаріанства - «Менше держави в житті людини -  більше людини у житті держави!».

До того ж, у таборі президента Зеленського запевняють, що усі задекларовані ними наміри підкріплені цілком конкретними механізмами втілення, і ще знайдуть своє відображення у відповідних законопроектах. Розпливчатість формулювань Стефанчук пояснює технічними причинами. «Та ж програма, яка подається до ЦВК і затверджується партією, обмежена сімома тисячами знаками. А є програма на майже 40 сторінок тексту, де передбачено все необхідне», - каже він.

Загалом же, опитані DW оглядачі вважають, що опублікований у ЗМІ програмний маніфест «Слуги народу» - десь амбітний, десь аморфний, подекуди інновативний, але без гострих кутів та тем, що потенційно розколюють суспільство, - це спроба вдруге використати стратегію, уже випробувану Зе-командою на квітневих президентських виборах. Тоді вона виявилася надзвичайно успішною. «І ця програма теж націлена на людей, які злі на минулу владу, ображені на старий український «політикум» і Верховну Раду, на людей, які хочуть політичних змін», - коментує Олег Саакян.

У свою чергу голова Комітету виборців України Олексій Кошель прогнозує, що оскільки більшість пунктів виписані дуже загально, то і виконання програми може становити «50 відсотків і навіть більше». Водночас він закликає виборців не забувати, що весь документ - лише «набір виборчих гасел, а не реальних механізмів».