У передчутті виборів: відомим журналістам доводиться втікати з Росії

За кілька місяців до запланованих на березень 2018 року президентських виборів у Росії три відомі журналістки, знані своєю критикою Кремля, залишили країну та заявили, що не збираються повертатися найближчим часом. За ними можуть слідувати й інші.

Ольга Романова: обшуки через підозру в розкраданні

Минулого вівторка, 7 листопада, Ольга Романова на своїй сторінці в Facebook заявила, що з вересня живе в Німеччині. 51-річна провідна московська журналістка та правозахисниця повідомила, що з Росії поїхала ще влітку. Приводом залишити батьківщину стали проведені в червні обшуки в громадській організації «Русь Сидящая», яку вона очолює і яка відстоює права засуджених. Йдеться про попереднє розслідування через підозру в розкраданні державних коштів. Романова відкидає звинувачення на свою адресу, але свою невинуватість хоче довести, перебуваючи краще «на свободі«. DW поки не вдалося зв'язатися з журналісткою.

За даними німецького Фонду Фрідріха Науманна за свободу (Friedrich Naumann Stiftung für die Freiheit), Ольга Романова залучена зараз до проекту в Берліні. У середині листопада вона має взяти участь як експертка у спільному заході Фонду Науманна та Федерального фонду подолання диктатури СЄПН, присвяченому політичним затриманням у Німецькій Демократичній Республіці та в сучасній Росії.

У Росії Романова працювала для різних друкованих та телевізійних ЗМІ. Вона також брала активну участь у протестному русі російської опозиції взимку 2011-2012 років, спрямованому проти фальсифікації виборів та за відстоювання демократії. У 2012 році у Гамбурзі Романову нагородили премією імені Герда Буцеріуса «Вільна преса Східної Європи».

Ксенія Ларіна: після нападу на колегу

Випадок Романової привернув до себе стільки уваги ще й через те, що він відображає тенденцію. Лише кількома днями раніше, 31 жовтня, головний редактор російського ліберального радіомовника «Эхо Москвы» Олексій Венедиктов заявив, що співробітниця радіостанції, ведуча Ксенія Ларіна з міркувань безпеки залишила Росію щонайменше на півроку - до закінчення президентських виборів. Джерело DW підтвердило цю інформацію. У якій країні зараз перебуває журналістка - тримається в таємниці.

Зараз 54-річна Ларіна модерує свою передачу через Skype. Причиною для від'їзду журналістки з Росії стали агресивні випади на адресу Ларіної в ефірі журналіста Володимира Соловйова на державному радіо «Вести FM». Ще однією причиною став напад на іншу журналістку «Эхо Москвы» Тетяну Фельгенгауер, скоєний наприкінці жовтня. Державним ЗМІ Ларіна закидала часткову провину за настрої в країні, які зробили можливим напад на її колегу.

Сама ж поранена журналістка поки залишається в Москві. В одному з інтерв'ю вона заявила, що нападник не справляв враження психічно хворої людини, а напад, за словами Фельгенгауер, був ретельно спланований. Нападник перебуває під вартою, йому закидають замах на вбивство.

Юлія Латиніна: підпал автомобіля

Проте найбільш відомий до цього часу випадок втечі за кордон мав місце близько двох місяців тому. У середині вересня журналістка та письменниця Юлія Латиніна заявила, що разом із сім'єю покинула Росію з міркувань безпеки, зараз вона працює віддалено. Причиною такого кроку послугувало те, що невідомий підпалив автомобіль 51-річної журналістки, який стояв перед її будинком під Москвою. До цього Латиніна вже ставала жертвою кількох нападів. Крім того, улітку її машину та заміський будинок невідомі облили отруйною речовиною.

На «Эхо Москвы» Латиніна веде власну щотижневу передачу, також вона є колумністкою відомого видання «Новая газета». У 2004 році журналістку нагородили спеціальною премією фонду ZEIT. У якій країні зараз перебуває Латиніна, журналістка не повідомляє - також із міркувань безпеки.

Некласична міграція

Три журналістки не є першими, хто протягом останніх років покинув Росію. Після повернення Володимира Путіна в 2012 році в крісло президента РФ та особливо після анексії Криму в 2014 році кілька журналістів, опозиційних політиків, митців та експертів виїхали з Росії.

«Що викликає занепокоєння в останніх випадках, так це те, що зараз навіть відомі московські журналісти зі ЗМІ загальнонаціонального значення почуваються настільки під загрозою, що вдаються до втечі», - зазначив у розмові з DW Крістіан Мір (Christian Mihr), керівник німецького відділення «Репортерів без кордонів». За його словами, це показує, наскільки небезпечною у довгостроковій перспективі є поширена в Росії безкарність. «Той факт, що виконавців жорстоких злочинів проти журналістів практично ніколи не карають, заохочує послідовників та відлякує журналістів незалежно працювати», - додає Мір. Він зазначає, що російські державні ЗМІ також роблять свій безславний внесок у цю атмосферу, в якій ліберальні медіа стикаються з ненавистю та наклепами.

Романова, Ларіна та Латиніна не хочуть говорити про еміграцію, а натомість сподіваються повернутися - «як тільки небезпека мине», як висловилася Латиніна.