Чи можна звільнити прем’єра під час війни? Пояснює юрист-конституціоналіст

Верховна Рада має право відправити у відставку прем’єр-міністра під час воєнного стану, навіть попри те, що закон про правовий режим воєнного стану виключає таку можливість. Таку думку висловив в коментарі «Главкому» юрист-конституціоналіст Андрій Магера.

Дискусію з цього приводу спричинили слова нардепа від «Слуги народу» Федора Веніславського, який нагадав, що стаття 10 закону про режим воєнного стану містить норму щодо неможливості припинення повноважень Кабінету міністрів під час воєнного стану. А можлива відставка прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, щодо якої здійнялася чергова хвиля чуток, призведе саме до розпуску всього уряду.

Щоправда, якщо йти за логікою Веніславського, тоді під час воєнного стану не могли бути припинені повноваження й інших органів та персоналій, які згадані в цьому законі. Але вже після 24 лютого 2022 року була відправлена у відставку колишня Уповноважена з прав людини Людмила Денисова (яка стверджувала, що її звільнили незаконно) та ліквідований скандальний Окружний адміністративний суд Києва. На закон про воєнний стан при цьому уваги не звернули.

Експерт з конституційного права Андрій Магера впевнений, що згаданий закон суперечить Конституції, тому не може стати на заваді відставці прем’єра та уряду.

«В Конституції зазначено, що в умовах воєнного стану ті чи інші права і свободи можуть бути обмежені, але при цьому є низка винятків, які обмеженню не підлягають, – право на життя, гідність і так далі. Що стосується повноважень президента, Верховної Ради, Кабміну, то Конституція таких винятків для них не передбачає, – звертає увагу Магера. – Вибачте, всі ми під Богом ходимо, і може статися так, що людина просто може померти. Хіба в такому випадку її повноваження достроково не припиняться? Припинення повноважень Кабміну, на відміну від президента та Верховної Ради, не тягне за собою необхідності проведення виборів. Тому положення в законі про правовий режим воєнного стану щодо неможливості припинення повноважень уряду, як на мене, містить ознаки неконституційності. Але чи дійсно це так, може визначити лише Конституційний суд».

На думку експерта, закон про правовий стан перебирає на себе багато зайвого, чого немає в Конституції, але жоден закон не може обмежити конституційні повноваження Верховної Ради: «Звісно, Конституція не може регулювати деталі воєнного стану, в неї немає такого завдання, але закон про правовий режим воєнного стану має розвивати положення Конституції, а не суперечити їй. Парламент має право звільнити будь-яку посадову особу, яку він призначає або дає на це згоду. Щоб з цього приводу не говорив закон про режим воєнного стану. Те саме стосується судів, які можна утворювати, реорганізовувати, ліквідовувати через президентський закон, який погоджений з Вищою радою правосуддя і прийнятий Верховною Радою».

Магера вважає, що на сьогодні існує весь спектр механізмів припинення повноважень Кабміну – починаючи від заяви прем'єр-міністра про відставку, яку він може зробити з власної ініціативи, і закінчуючи ініціюванням питання про відповідальність Кабміну. Якщо президент або не менш ніж 150 народних депутатів ініціюють таку вимогу, тоді парламент має право розглянути резолюцію недовіри уряду, яка може призвести до припинення його повноважень.

Також експерт нагадує, що в законодавстві виписана процедура, згідно з якою Кабмін після припинення повноважень продовжує тимчасово виконувати обов'язки доти, поки не буде сформований новий. Відповідно, у разі його відставки не буде допущено прогалини в існуванні органів влади.