Вчені поспішають знайти ліки від Covid-19

У лабораторіях різних країн паралельно працюють над приблизно 140 експериментальними терапіями та вакцинами від COVID-19, більшість яких перебуває на ранніх стадіях розробки. Утім, за даними Informa Pharma Intelligence, вже розпочались клінічні випробування одинадцяти препаратів.

Вчені працюють швидко — але вірус швидший

Якщо враховувати медикаменти, якими лікують інші хвороби і які також випробовують проти COVID-19, то усього тестують 254 препарати — більшість цих досліджень проводять університети та державні дослідницькі центри. Крім того, заплановані ще сотні нових випробувань. Науковці працюють у рекордному темпі: дослідження, які зазвичай тривають кілька місяців, скорочують до тижнів і навіть днів.

«Ми ще ніколи не працювали настільки швидко і з також кількістю ресурсів», — каже Пол Штоффельс, провідний науковий співробітник корпорації Johnson & Johnson.

Але навіть з такими темпами те, чи ці терапії та вакцини безпечні для людей — не кажучи вже про те, наскільки вони ефективні — стане відомо лише до середини літа. У Johnson & Johnson пишаються прогресом, якого їм вдалося досягнути, але, за їхніми словами, клінічні випробування на добровольцях не розпочнуть, як мінімум, до вересня. За звичними стандартами галузі, роботи відбуваються блискавично, але вірус все-таки швидший. Урядовці у США закликають громадян приготуватися до найважчих днів попереду, коли кількість інфікувань у найбільш уражених містах може досягнути піку. У Сполучених Штатах від COVID-19 померли вже понад 10 тисяч людей.

Зазвичай розробка вакцини або терапії проти нової хвороби триває декілька років. Препарати спершу потрібно протестувати на тваринах, згодом — на людях. Якщо випробування проходять успішно, потрібно ще багато часу, щоб виготовити велику кількість ліків.

Пошук ліків від COVID-19 відбувається одразу на трьох фронтах. Перший фронт — це вакцина, яка викликає імунітет. Найбільше у цьому напрямку поки просунувся перспективний препарат, який розробляють науковці з американської урядової агенції спільно з приватною біотехнологічною компанією Moderna Inc. з Кембриджа (Массачусетс). Його саме починають випробовувати на добровольцях. Якщо клінічні тести пройдуть успішно, його можна буде використовувати вже на початку наступного року.

Інші компанії теж не надто відстають. Зокрема, представники компанії Inovio Pharmaceuticals Inc. з м. Плімут-Мітінг (Пенсильванія) заявили, що в понеділок також почнуть випробовувати на людях свою експериментальну вакцину. Китайська компанія CanSino Biologics Inc. разом з науковцями китайської армії, за даними ВООЗ, також розпочинають тести на людях. В Європі над вакциною активно працює німецька компанія CureVac AG разом з науковцями з Оксфордського університету.

Другий фронт — це використання вже наявних ліків від інших хвороб проти коронавірусу. Зокрема, перспективними вважають гідроксихлорохін, яким лікують малярію та ВІЛ-інфекцію і який вже використовують окремі лікарі. Цього місяця мають з’явитися результати двох випробувань антивірусного препарату ремдезівір, який в Китаї тестує компанія Gilead Sciences Inc. Раніше цей препарат вже використовували проти Еболи. А Regeneron Pharmaceuticals Inc. спільно з Sanofi SA тестують ліки, які використовують для терапії ревматоїдного артриту.

На третьому фронті науковці намагаються створити нові ліки спеціально проти коронавірусу, що, утім, довше і складніше, як порівняти з попередніми фронтами. Перспективним вважають брати кров від людей, які перехворіли коронавірусом, і на основі їхніх антитіл намагатись створити нові ліки.

«Я думаю, що невдовзі ми знайдемо щось, що принаймні допомагає людям, — каже авторитетний американський лікар-хімік Дерек Лоу. — Чи який-небудь з цих препаратів спрацює настільки, щоб люди змогли вийти зі своїх домівок, це вже інше питання. Можливо, він бодай дозволить зменшити кількість пацієнтів, які потребують апаратів ШВЛ».

У Johnson & Johnson кажуть, що спільно з підрозділом Міністерства охорони здоров’я і соціальних служб США виділили 1 млрд. доларів на розробку і випробування вакцини. Інші урядові агенції та університету також витрачають на її дослідження величезні суми.

На відміну від багатьох лікарських розробок, на фініші не обов’язково розраховують на великі прибутки. Деякі компанії навіть заявили, що постачатимуть ліки безкоштовно або дуже дешево. Gilead Sciences Inc., наприклад, оголосила, що нічого не братиме за перших 1,5 млн. доз препарату, які вони виготовлять.

Др. Кізмек’я Корбетт (ліворуч) з Національного інституту здоров'я (NIH) доповідає Дональду Трампу про прогрес у створенні вакцини у лабораторії NIH.

Якось в січні, на вихідні, др. Кізмек’я Корбетт примчалась в Будівлю №40 кампусу Національного інституту здоров’я у Бетесді (штат Меріленд). Др. Корбетт працює в Національному інституті алергології та інфекційних захворювань (NIAID). Протягом кількох років вона разом з колегами досліджували різноманітні бактерії і віруси, які періодично з’являються у світі, щоб отримати знання на випадок появи патогена, який спричинить пандемію.

10 січня вона отримала текстове повідомлення про загадковий вірус, який саме з’явився в Китаї. Міжнародна група дослідників, включаючи китайських науковців, розшифрувала і опублікувала в Інтернеті його генетичну послідовність.

Знаючи геном вірусу, можна встановити його молекулярний склад й отримати інформацію, яка необхідна, щоб створити вакцину. Також науковці довідалися, що вірус належить до добре відомої сім’ї коронавірусів, яку назвали так завдяки білковим шипам, що покривають їхню поверхню. Ця група вірусів вже зумовлювала два спалахи тяжких захворювань — важкого гострого респіраторного синдрому (SARS) у 2002 році та близькосхідного респіраторного синдрому (MERS) у 2012-му.

Др. Корбетт разом з колегою проаналізувала генетичний код нового вірусу — цю, здавалось би, безкінечну послідовність літер А, Ґ, Ц і Т, кожна з яких позначає певну хімічну речовину, з якої складається ДНК. Ця послідовність виявилась напрочуд схожою на вірус, який викликає SARS. Це означало, що для отримання вакцини можна піти схожим шляхом, яким вже йшли науковці, коли працювали над вакциною проти SARS (яку, втім, так і не закінчили після того, як епідемія пішла на спад).

Вакцина повинна доставити в організм деактивований спайк-білок або ж генетичні інструкції, необхідні, щоб створити його близьку копію. На людину це ніяк не впливає, проте її імунна система вчиться розпізнавати і боротися з вірусом. Якщо вакцинована особа проконтактує з вірусом, у неї активуються антитіла і нейтралізують його.

«Нам певною мірою навіть пощастило, що це коронавірус, адже ми знаємо, що робити», — каже Барні Ґрехем, віце-директор Центру дослідження вакцин NIAID.

Коли вірус поширився у Вухані, а згодом в інших країнах, американські урядові агенції стали шукати партнерів серед приватних компаній, щоб спільно розробити та виготовити вакцину. Др. Ґрехем звернувся до компанії Moderna Inc., яка володіє передовими технологіями у галузі розробки вакцин. Вона, зокрема, використовує матричну РНК — генетичний матеріал, який може проінструктувати клітини виготовити білки, які потрібні для імунної відповіді.

Як і фахівці з Національного інституту здоров’я, дослідники з Moderna Inc. вивчали генетичну послідовність нового вірусу і дійшли висновку, що спайк-білок — це саме та його частина, в яку слід прицілитися, щоб отримати вакцину. В понеділок, 13 січня, NIAID та Moderna Inc. узгодили концепцію вакцини й Moderna одразу виготовила невелику порцію для тестів. 4 лютого Др. Корбетт разом з колегами розпочали дослідження на мишах, а через два тижні з’явилися перші результати, які підтвердили, що в крові тварин утворились антитіла проти вірусу.

Дослідження на людях триватимуть ще кілька місяців. Moderna Inc. переобладнала свій завод неподалік Бостона, і вже 25 лютого NIAID розмістив оголошення, що шукає здорових волонтерів.

Момент відкорковування шампанського

Науковці Regeneron, включаючи Джоржа Янкопулоса (зліва) та Крістоса Киратсоса (третій зліва) взяли паузу від соціального дистанціювання, щоб відствяткувати відкриття антитіл, які потенційно можуть стати ліками від коронавірусу.

Якось зранку наступного місяця Джордж Янкопулос, провідний науковець компанії Regeneron у м. Террітаун (штат Нью-Йорк), надіслав текстове повідомлення голові секції дослідження інфекційних хвороб: “Хай щастить нині. Світ, можливо, залежить від тебе :)”.

Це було о 8:41 ранку в суботу, 14 березня, — останньому з низки вихідних, які співробітники компанії провели у пошуках ліків проти нового вірусу. Ці спроби очолив Крістос Кирасос, провідний науковець програми створення ліків від інфекційних хвороб, який використовував платформу швидкого реагування, сформовану після епідемії Еболи у Західній Африці у 2014 році.

Його команда працювала разом з колегами, які спостерігали за генетично модифікованими мишами, чиї імунні системи змінили у такий спосіб, щоб їхня імунна відповідь на віруси була такою самою, як у людей. Оскільки організм цих мишей виробляє аналогічні антитіла, дослідники можуть отримати сполуку, готову до тестування на людях, не за кілька років, як це зазвичай потрібно, а лишень впродовж кількох місяців.

Команді знадобилось кілька тижнів, щоб зібрати у мишей антитіла після того, як їм ввели спайк-білки нового коронавірусу. Вчені сподівались, що дві молекули антитіл можна буде поєднати у новому препараті, який дозволить зупинити інфекцію. Вони також взяли антитіла з крові пацієнтів, які перехворіли коронавірусом.

Експерименти, які дозволили побачити, чи ці молекули вбили вірус у тестових пробірках, завершили тієї ж суботи в березні.

«Ви тепер можете прийти», — написав Др. Киратсос Др. Янкопулосу о 14:45 пополудні. Янкопулос відклав своє запрошення на конференцію й одразу прибув в лабораторію. На вході він побачив Киратсоса, який усміхався і писав своєму колезі повідомлення, щоб той прихопив з собою пляшку шампанського.

Дані свідчили про те, що сотні антитіл заблокували вірус й не дозволяли йому потрапити всередину клітин. А якщо вірус не може потрапити у клітину, то він також не може реплікуватись. Терапія ще була дуже далеко, але принаймні тепер її можна було побачити. Пляшку шампанського відкоркували.

«В моїй голові гарячково крутилось: Ми це зробили!. — згадує головний виконавчий директор Regeneron Леонард Шлейфер. — Світ починає валитись на частини, і якби нам ще протриматись, адже у цій лабораторії, у цих пробірках — порятунок».

В Regeneron заявили, що на основі двох найвідповідніших антитіл створять препарат вже в квітні, а клінічні випробування розпочнуть на початку літа. Наприкінці літа вони сподіваються виготовляти сотні тисяч доз на місяць.

Утім, усе це ще не означає остаточно, що препарат потрапить на ринок. Клінічні випробування, які мають показати, що терапія водночас ефективна і безпечна, можуть зайняти декілька місяців. На цій стадії провалюються чимало перспективних ліків навіть після того, як вони довели свою ефективність в дослідженнях на тваринах.

На початку березня Ніл Браунінг гортав свою сторінку у Facebook, коли раптом його увагу привернув пост друга.

Браунінг — мережевий інженер корпорації Microsoft, який проживає у передмісті Сіетла у штаті Вашингтон, неподалік одного з найбільш ранніх та найгірших осередків коронавірусу у США. Його дім також знаходиться неподалік дослідницького центру, в якому планують тестувати вакцину, яку розробляють Moderna Inc. та NIAID.

Цей дослідницький центр — Вашингтонський дослідницький інститут здоров’я “Кайзер Перманенте” — саме оголосив, що шукає здорових волонтерів, готових взяти участь у випробуваннях вакцини. Друг Браунінга у Facebook дізнався про це одним із перших і написав пост у Facebook, а коли Браунінг висловив зацікавлення, він одразу надіслав йому деталі випробувань.

Багато медичних закладів у США шукають людей, готових взяти участь у тестуванні перспективних ліків або вакцини від коронавірусу. Для цього вони тимчасово призупиняють випробування інших медикаментів, звільнюють простір для учасників випробування і навантажують працівників з введення даних, фармацевтів та адміністраторів паперовою роботою.

Массачусетська лікарня загального профілю (Mass General) погодилась провести клінічне випробування ремдезівіру від компанії Gilead Sciences Inc. і на наступний день поінформувала чиновників у галузі охорони здоров’я про те, як саме вона проводитиме темти. Задля безпеки і економії часу це вирішили зробити по телефону, — розповідає Ліббі Гоффман, яка спостерігатиме за клінічними випробуваннями.

Цього вечора Др. Гофман зібрала у конференц-залі близько дюжини фармацевтів, дослідників та лікарів, щоб розподілити між ними завдання на час клінічних випробувань, зокрема забір зразків крові та відстежування пацієнтів, яких відпустили додому.

Низку приготувань, таких як попередній тренінг персоналу по введенню ліків, довелось пропустити: «Ми це робитимемо вже у процесі», — сказала Гоффман.

З початку випробувань 15 березня Mass General набрала усього 35 добровольців. Серед них, зокрема, є й сорокарічний чоловік, який погодився взяти участь в дослідженнях навіть після того, як медсестри вставили йому в горло трубку через респіраторні проблеми, спричинені коронавірусом. Зараз його стан стабільний, — повідомила Гоффман.

Ніл Браунінг, який прийшов у «Кайзер Перманенте» у центрі Сіетла 16 березня, став лишень другим добровольцем, який зголосився взяти участь у тестуванні вакцини від Moderna Inc.

Пройшло усього дев’ять тижнів відколи науковці встановили генетичну послідовність вірусу — неймовірно короткий період. Утім, попередні результати випробувань навряд чи будуть швидше, ніж початок літа, а далі будуть ще наступні дослідження. Усе це відкладе масове виробництво вакцини десь на 12-18 місяців, — кажуть у NIAID.

Отримавши укол, Ніл Брайнінг ще годину залишався в лікарні, щоб пересвідчитись, що у нього немає жодних побічних ефектів. Згодом поїхав додому і після обіду працював, допомагаючи Microsoft налаштувати мережеві фаєрволи, щоб впоратися з напливом працівників, які тепер працюватимуть віддалено аж поки загроза, яку несе вірус, не буде подолана.

Joseph Walker, Peter Loftus, Jared S. Hopkins
Scientists Rush to Find Coronavirus Cure—but It Still Isn’t Fast Enough
Wall Street Journal, 6/04/2020

Зреферував Є. Л.