Як диверсанти ГРУ проникли на склад у Врбетіце для підриву

Навіщо президент Чехії узяв з собою на офіційний візит до Таджикистану власника компанії з виробництва зброї Imex Group Петра Бернатіка? І з ким цей член делегації там зустрічався? Саме на ці запитання слід дати відповідь у контексті вибухів на складах боєприпасів у Врбетіце.

Наводимо дещо адаптований для наших читачів переказ статті з чеської Seznam Zprávy

Попередньо: довідка

Склад зброї та боєприпасів у селі Врбетіце (Злінський край, Чехія) створювався та довгі роки функціонував як військовий склад. Після того, як у 2006 році армія Чеської Республіки перестала використовувати склад, об'єкт було передано на баланс Державного підприємства "Військовий технічний інститут". Дані про загальну кількість складських корпусів знайти не вдалося (їх щонайменше 16, судячи з того, що один зі зруйнованих вибухом корпусів мав № 16), проте компанія Imex Group орендувала шість із них. Петр Бернатік старший, торговець зброєю зі стажем, поступово очолював цілу низку підприємств, що торгували зброєю та боєприпасами. Його остання фірма – Technoex – у 2013 році збанкрутувала, і центр сімейного збройного бізнесу перемістився до фірми Imex Group. Однак Бернатік не міг фігурувати у виконавчих органах цієї компанії через банкрутство Technoex, тому формальним власником та директором є його син (також Петр).

У справі вибуху складу зброї та боєприпасів у селі Врбетіце на південному сході Чехії, який, за висновками спецслужб країни, є справою рук російських агентів, слідчі вийшли на слід, пов’язаний не тільки з власниками компанії Imex Group, але також з поїздкою президентської делегації до Казахстану і Таджикистану.

Мілош Земан зі своїм супроводом, до складу якого входив сумнозвісний власник фірми Imex Group Петр Бернатік старший, злітали туди невдовзі після вибуху у Врбетіце.

Події, що відбувалися під час згаданої поїздки президентської делегації до Центральної Азії в листопаді 2014-го, ставлять цю лінію розслідування в додатковий контекст.

Бо слідством встановлено, що Петр Бернатік старший під час свого перебування в Таджикистані провів важливу зустріч, яка може мати ключове значення для встановлення того, як агенти частини ГРУ 29155 потрапили всередину складського комплексу у Врбетіце.

Річ у тому, що протягом тижня 23–27 листопада 2014 року, тобто десь через місяць після вибуху, власник Imex Group зустрічався з генералом прикордонних військ Таджикистану Раджабалі Рахмоналі. При цьому, як повідомляють джерела видання Seznam Zprávy, за тиждень до врбетіцьких подій, у вересні 2014-го, Бернатік старший отримав від генерала Рахмоналі електронне повідомлення, де від нього вимагалася проста річ: пустити до комплексу двох "інспекторів зброї", паспортні дані яких буде надіслано пізніше.

Бернатік старший погодився, з таджицьким генералом був знайомий давно – за останні роки фірма Imex Group неодноразово клопотала про дозвіл на імпорт зброї до Таджикистану.

Згодом, після першого повідомлення, директор Imex Group – тобто Петр Бернатік молодший – справді отримав другого електронного листа з документами людей, посприяти яким просив генерал Рахмоналі. Втім, останні виявилися не інспекторами, а агентами ГРУ.

Один з них був ідентифікований як Анатолій Чепіга, який тоді користувався паспортом Таджикистану (на ім’я Руслан Табаров) та нині вважається одним з основних виконавців вибуху.

Як підтвердили виданню Seznam Zprávy джерела, близькі до слідства, після двох повідомлень електронної пошти Бернатіки отримали третє – ще від одного торговця зброєю.

Останній є росіянином, що має чеське громадянство, станом на зараз живе в Греції та підозрюється правоохоронними органами Чехії в участі в організації терактів у Врбетіце. В його листі уточнювалися дати прибуття секретних агентів Москви, що видавали себе за інспекторів зброї.

Вартою уваги є та обставина, що вищезгаданий росіянин також знайомий з таджицьким генералом Рахмоналі.

За робочою версією слідства, таджицький генерал Рахмоналі був також причетний до підготовки акції ГРУ. Про це свідчать докази, вже наявні в розпорядженні слідства, і ще дві важливі обставини можуть це підкріпити.

По-перше – прикордонні війська Таджикистану історично дуже тісно пов’язані з російською військовою розвідкою ГРУ.

У 2011 році між таджицькою армією та узбецьким ісламістським рухом спалахнув озброєний конфлікт. Формально він завершився у 2013-му, проте окремі зіткнення тривали до 2018 року. Конфлікт стосувався, головно, прикордонних військ Таджикистану, якими командував саме генерал Рахмоналі.

За даними Христо Грозєва з групи журналістів-розслідувачів Bellingcat, таджицький армії надавали допомогу російські спецслужби – насамперед ГРУ.

Навіть після закінчення конфлікту Таджикистан часто відвідували агенти військової частини 29155 – саме тієї, що є причетною до вибухів у чеському селі.

«Інформація про участь Рахмоналі є для нас новою, проте вона добре вписується в загальний образ. Бо можу підтвердити, що службовці цієї частини часто – особливо після 2013-го – їздили до Таджикистану. Передусім йдеться про Федотова, Боширова, Горшкова, Лебедєва та Нікітіна», – розповів виданню Seznam Zprávy Христо Грозєв.

Денис Сергеєв (позивний «Сергій Федотов») та підполковник Єгор Гордієнко (позивний «Георгій Горшков») – агенти, що приїхали до Чехії як команда підтримки спецпризначенців, які були безпосередніми виконавцями вибухів у Врбетіце.

Своєю чергою «Боширов» – псевдонім-прикриття Анатолія Чепіги, що в Чехії видавав себе за громадянина Таджикистану Руслана Табарова.

Другою важливою обставиною, що свідчить про залучення таджицького генерала до врбетіцької акції, є те, що після реєстрації двох розвідників на відвідання Врбетіце той більше не запитував допомоги ні для яких інших інспекторів.

Виданню Seznam Zprávy це підтвердив юрист Imex Group Радек Ондруш. «Листування ми передали, але в цьому контексті не пригадується жодних інших електронних листів. Причому підготовкою матеріалів для поліції займаюся саме я», – відповів Ондруш на питання про те, чи направляв та рекомендував генерал Рахмоналі яких-небудь інших людей.

У цьому контексті в слідства напрошується версія – російські агенти скористалися поїздкою президента для того, щоб Рахмоналі та Петр Бернатік могли детальніше домовитися. Втім, факт залишається фактом – через шість днів після повернення президентського спецрейсу у Врбетіце пролунав ще один вибух.

Той факт, що таджицька лінія – зустріч Бернатіка з Рахмоналі та його перебування в складі президентської делегації – розслідується поліцією, підтверджується як юристом Ондрушем, так і джерелом, наближеним до слідства.

«Так, ми розглядаємо це питання, ця поїздка якась дивна. Принциповим є те, що вони там, власне, сказали один одному та навіщо взагалі зустрічалися», – наголошує джерело.

Ні Петр Бернатік старший, ні його юрист Радек Ондруш не хочуть розповідати про зустріч із Рахмоналі в Таджикистані жодних подробиць.

Тому юрист відмовився відповідати на питання, чи брав участь у переговорах між Рахмоналі та Бернатіком також президент або хто-небудь з президентського апарату.

«Це – саме те, про що ми не маємо права розповідати. Якщо це дозволить прокурор, то немає проблем», – каже юрист Ондруш, посилаючись на те, що все це міститься в матеріалах кримінальної справи.

Відповіді на питання, хто та навіщо «пристроїв» Петра Бернатіка на борт президентського спецрейсу, обговорювалися в ЗМІ вже невдовзі після поїздки президента до Казахстану й Таджикистану.

Річ у тім, що Бернатік на той час вже перебував під слідством через Врбетіце, тому його участь у делегації невдовзі після врбетіцького вибуху зацікавила пресу.

Речник президента Їржі Овчачек сказав тоді журналістам, що президент членів делегації не вибирав – цим займався канцлер (керівник апарату президента) Вратіслав Минарш.

Останній у 2015 році розповів, що Петра Бернатіка старшого взяли на борт президентського спецрейсу на прохання Асоціації торгівлі та промислу.

Зараз же у відповідь на запитання, які після викриття російських агентів у Врбетіце постають набагато серйознішими, Вратіслав Минарш написав виданню Seznam Zprávy, що про програму бізнесової частини переговорів він нічого не знав.

Утім, не можна обійти увагою питання: чи знав він особисто, президент або хто-небудь інший з його апарату про переговори Бернатіка з Рахмоналі, чи навіть брав у них участь?

«Нічого подібного в програму пана президента та його супроводу від президентського апарату не входило. Зрештою, у бізнесової делегації завжди своя окрема програма, єдиний виняток – це публічний бізнесовий форум, де пан президент виступає з промовою», – каже Вратіслав Минарш.