Як перевірити, кому ви надсилаєте гроші на благодійність?

Готовність допомогти – одна з рис характеру українців. Піднесення волонтерського руху було відчутним іще в 2014 році, під час і після Революції Гідності, а зараз – із початком повномасштабної російсько-української війни. Культуру волонтерства в Україні розвивають десятки громадських організацій і благодійних фондів. Попри це, на жаль, є і чимало шахраїв, готових нажитися на чужому горі й доброті того, хто готовий допомогти.

Із початком повномасштабної війни в Україні культура благодійності помітно трансформувалася. Українці все частіше скидаються грошима, щоб забезпечити потреби військових, – роблять як через великі благодійні фонди, так і через оголошення знайомих. Водночас не зникла потреба у фінансовій підтримці людей із різними захворюваннями, які не можуть самостійно покрити шалені витрати на лікування. З’являється своєрідна конкуренція у сфері благодійності, а також шахраї, які наживаються на людській доброті, використовуючи доступні їм інструменти маркетингу та піару.

Приклади нав’язливих і сумнівних оголошень про збір коштів можна побачити також із початку повномасштабного російського вторгнення, коли кількість тих, хто потребує допомоги, зросла в рази. На основі реального випадку Ukraїner показує, як не потрапити на гачок псевдоблагодійників і підтримати тих, хто справді цього потребує.

Історія дівчинки Софії

Наш кейс для покрокової інструкції – про таргет-рекламу із особистими зверненнями дітей на YouTube, що вже більш як пів року закликає користувачів перед переглядом якогось відео переказати гроші на лікування онкозахворювань. За відгуками багатьох користувачів, ця реклама ніби переслідує їх. Це нетипова ситуація, бо алгоритми зазвичай не показують людині рекламу, яку вона вже кілька разів переглянула. Підозру викликає занадто велика емоційність ролика, яка викликає у багатьох неоднорідні емоції. Це змотивувало розібратися, хто і чому організував саме таку рекламну кампанію.

Відео дає мінімум потрібної для благодійників інформації, воно радше скидається на суцільний емоційний заклик

У цій рекламі діти слізно закликають зробити благодійний внесок на їхнє лікування онкологічних захворювань. Один із таких роликів – історія дівчинки Софії. У відео вона розповідає про свою страшну хворобу – рак кісток. Відео дає мінімум потрібної для благодійників інформації, воно радше скидається на суцільний емоційний заклик. Точну суму, вкладену в цю промокампанію, з’ясувати не вдається, але кількість показів і відгуки людей дозволяють припустити, що рекламний бюджет був чималим.

У будь-якому випадку, важливо вміти перевіряти організації, які проводять благодійні збори коштів, щоб ваші внески працювали за призначенням і не дісталися шахраям. На прикладі оголошень про Софію спробуємо розібратися, які можуть бути способи й інструменти перевірки благодійних організацій.

Крок 1. Переходимо на сайт із рекламного оголошення

Ми потрапляємо на сайт нібито ізраїльсько-американської благодійної організації Rachashei Lev, яка заснована ще у 1989 році (є ще варіант сайту), де можна прочитати історію дівчинки, побачити документи її та її мами, а також задонатити. Це навіть не сайт, а окремий односторінковий лендинг, який вже виглядає сумнівно, адже організація, якій 33 роки і яка позиціонує себе як потужний благодійник, мала би подбати про функціональну платформу, яка буде їхньою візитівкою.

Вводимо в пошуковик назву фонду. Виявляємо, що офіційний сайт організації інший. Сайт із рекламного оголошення жодним чином не пов’язаний із офіційним сайтом. На офіційному сайті Rachashei Lev таки знаходимо оголошення про збори коштів для дітей, однак вони мають інший вигляд і без тиску на емоції. Звітів про витрачені кошти, які зазвичай подають при зборах, немає. Але представлені документи, що організація має офіційне право та ліцензії на збір допомоги, включно з грошовою, а також на організацію волонтерських заходів для дітей.

Як бонус, намагаємося через пошуковик знайти фінансову звітність фонду. Традиційна практика будь-яких добросовісних благодійних зборів – звіт-підсумок, що доводить доцільність витрачених коштів і прозорість діяльності організації. Але в цьому випадку знаходимо лише одну сторінку зі звітністю дотичної організації – Friends of Rachashei Lev. За нею дохід дотичного фонду за 2021 рік становив близько 50 000 фунтів (1 млн 761 тис. грн), що надто мало, враховуючи космічні суми зборів на лікування. Вартість лікування однієї людини залежить від багатьох факторів, часто це сотні тисяч гривень.

Висновок: не варто сприймати будь-який сайт як оригінальний і вартий довіри тільки через презентабельний вигляд. Спробуйте пробити в пошуковику назву організації, перевірте URL і домен сайтів, які знайдете. Можливо, є фейкові сайти зі схожим набором літер, щоб заплутати людей. Навіть із однією зайвою (або прибраною) літерою чи знаком сайт установи вже не буде оригінальним. Перевірте, чи працюють на ньому кнопки-контакти, чи можете ви отримати відповідь на свій запит через діалогові вікна чи інші встроєні там інструменти комунікації. Оцініть контент сторінки: як часто він оновлюється, про що він. Благодійні організації мають вести прозору діяльність та чітко звітувати про неї.

Крок 2. Дивимося офіційні сторінки фонду в соцмережах

Офіційний сайт Rachashei Lev направляє на Facebook-сторінку на івриті, де публікують фото й особисті історії дітей, які отримують допомогу. Також є інформація про окремі активності фонду, наприклад, літні табори. Однак у цих постах немає закликів про благодійні збори коштів.

Благодійні організації мають вести прозору діяльність та чітко звітувати про неї

Англомовна сторінка Rachashei Lev у Facebook має лише пости про заходи, які організовують їхні волонтери для онкохворих дітей, однак постів про адресну допомогу – жодного. Зі сторінки бачимо, що серед активностей фонду – розвага дітей, цілодобовий догляд, медична допомога тощо. На YouTube організація має канал лише на івриті, і там немає відео про Софію, яку нам підкидає таргет. Тобто офіційна організація справді займається допомогою онкохворим дітям, але сторінка, на яку переадресовує реклама у YouTube, виглядає як фейк. Крім того, сайт із рекламного оголошення не має окремих сторінок у соцмережах, а лише пропонує поширити матеріали сайту на своїх сторінках.

Висновок: З’ясуйте, чим саме займається фонд, яка його спеціалізація. Подивіться актуальні новини принаймні за останні кілька місяців, які він публікує. Зверніть увагу на активність сторінок: інколи вони можуть мати сотні тисяч підписників, але всього кількадесят лайків до постів, що теж досить підозріло. Спробуйте пошукати та проаналізувати згадки про фонд у інших користувачів (через теги чи хештеги). Комунікація про діяльність фонду і запит на збір коштів не мають суперечити одна одній. Також ви можете написати фонду (у повідомлення в соцмережах чи на e-mail) і розпитати напряму про конкретний збір коштів. Якщо діяльність прозора, вони швидко і без проблем нададуть вам всю інформацію.

Крок 3. Перевіряємо сайти, в яких сумніваємося

Дивимось реєстраційні дані про власників доменних імен через безкоштовний сервіс WhoIs. Офіційний сайт благодійного фонду створений у 2002 році – доволі давно, як і сам фонд, тож із цим все має бути нормально. Сайт для збору грошей на лікування Софії та інших дітей, запропонований в рекламному оголошенні, створений у грудні 2021 року.

Сторінка у YouTube з назвою sofiia, з якої запускали емоційні рекламні ролики, створена взагалі 31 березня 2022 року, а можливість коментувати відео вимкнена. Так можуть робити, щоб люди в коментарях не ставили незручних запитань і не вказували, що збором займаються шахраї.

Аналізуємо сторінку Софії через безкоштовний сервіс ScamAdviser. Його алгоритм співставляє десятки незалежних джерел даних про вебсайт (IP-адресу веб-сервера, наявність контактних даних, вік URL-адреси, рейтинги на сайтах огляду) і таким чином допомагає визначити шахрайські сайти. Аналіз сайту, який нас цікавить, не надто оптимістичний. Зокрема в ньому йдеться, що особа власника сайту прихована, а вебсторінка вже отримувала скарги користувачів.

Благодійна організація не може вигадати будь-яку суму коштів на лікування або інші потреби, адже потім потрібно детально відзвітувати за кожну витрачену гривню

Висновок: Якщо сумніваєтесь у достовірності й надійності сайту, використовуйте сервіси-помічники. Наприклад, WhoIs та ScamAdviser. Якщо можливо, зверніться до адміністратора сайту, щоб заблокувати сторінки шахрая. Надайте цій історії публічного розголосу – це один із найефективніших і найдієвіших способів зупинити псевдоблагодійність: люди масово скаржитимуться на сторінку, банитимуть інші пов’язані профілі, ставитимуть дизлайки тощо. Так вдасться вберегти людей від фінансової підтримки шахраїв.

Ніколи не вказуйте на неперевірених сайтах власні персональні дані і не повідомляйте термін дії банківської карти та CVV-код.

Крок 4. Уважніше вивчаємо, на що саме збирають кошти

У рекламному оголошенні про збір коштів на лікування Софії немає чіткої назви діагнозу, операції або процедури, як і даних про клініку, де заплановано лікування. Так некоректно проводити будь-які адресні благодійні збори онкохворої людини, тому що рак – це не вичерпний діагноз (як і рак певного органу може означати цілу групу хвороб). Існує чимало форм і стадій цієї недуги, а відсутність деталей щодо протоколу лікування та клініки, де планується операція, не дає розуміння, як визначали суму коштів для збору.

Висновок: Благодійна організація не може вигадати будь-яку суму коштів на лікування або інші потреби, адже потім потрібно детально відзвітувати за кожну витрачену гривню. Погугліть деталі про діагноз та клініку – так ви пересвідчитеся, що вони не вигадані. Якщо хочете підтримати адресний збір коштів, варто перевірити, чи ініціатива ще актуальна: можливо, лікування вже провели або, на жаль, людина могла вже померти.

Крок 5. Вивчаємо деталі про людей, які просять допомоги

Якщо погуглити відомості про маму дівчинки Софії, ніяких даних про неї немає. Скористаймося сервісом «ТиХто» (український мобільний застосунок від YouControl для перевірки підозрілих осіб, доступний на платформах Google Play та App Store). Через нього можна за даними людини дізнатись, чи не відкрито на неї ніяких проваджень тощо. Маму дівчинки там не знаходимо. Сторінок у соцмережах теж немає.

Про саму Софію пошуковик показує деякі статті, однак там на її лікування збирає кошти інший ізраїльський фонд – Keren or for Child. Перевірити, чи дійсно цей фонд опікувався лікуванням Софії, чи це чергова шахрайська схема – окрема задача. Однак це ще раз доводить, скільки, на жаль, суперечливої інформації опубліковано навколо історії дівчинки Софії.

Висновок: Люди можуть просити про допомогу через фонд, але при цьому залишатися непублічними. Однак мінімальна інформація про людей, яким потрібна допомога, все ж має бути, адже від цього залежить і успіх благодійної кампанії, і її прозорість. Навіть якщо всю комунікації бере на себе благодійний фонд, він має володіти даними про людей, для яких збирає кошти.

Перевіряти, а тоді допомагати

Будь-який добре продуманий і прозорий благодійний збір коштів чи прохання про інші види допомоги не повинні бути подані як чутливий або емоційно маніпулятивний контент (діти, які плачуть, докір здоровим людям тощо). Благодійним фондам варто подбати, щоб їхня реклама не стала агресивним вимаганням грошей, що атакує інтернет-користувача при кожному перегляді відео в YouTube.

Якщо ви хочете допомагати дітям із важкими захворюваннями, в Україні діє низка перевірених благодійних організацій: «Запорука», «Промінь тепла», «Таблеточки», «Твоя опора» та інші. Також життя усіх українців зараз залежать від успіхів та забезпеченості ЗСУ, тому підтримуйте «Повернись живим», «Благодійний фонд Сергія Притули» та Razom.

Перевіряйте, кому й куди перераховуєте кошти. Не соромтеся уточнювати інформацію про діяльність фонду, конкретний благодійний збір, осіб, для яких він організований, а також результати ініціативи. Особливо пильно аналізуйте інтернет-сторінки дивного походження і з контентом сумнівної якості (машинний переклад, купа помилок, стокові зображення із водяними знаками тощо). Важливо, щоб ваш донат дістався до адресата, який справді цього потребує, а не поповнив гаманці шахраїв.

Джерело: Ukrainer