Яку «денацифікацію» замислив Путін: приклад Маріуполя

Однією з цілей російського вторгнення до України є так звана «денацифікація». Що це таке, спочатку не могли відповісти навіть російські пропагандисти. Та дії росіян у Маріуполі дають чітке усвідомлення, що саме мав на увазі російський диктатор Владімір Путін, пише 0629.com.ua.

Наштрикнувшись на відчайдушний спротив, загарбники різко змінили риторику зі «звільнення простих українців від нацистів», які начебто захопили владу в державі, на «всі без винятку українці є нацистами, їх треба або знищити, або перевиховати».

«Ці зміни в риториці і зміни в планах на Україну можна було дуже наявно відслідковувати на прикладі Маріуполя», – йдеться у матеріалі.

Спочатку ворог обстрілював лише околиці міста та військову інфраструктуру, а коли взяти Маріуполь не вдалося, перейшов до залякування і тотального знищення.

Зараз розпочався третій етап – власне, денаціоналізація. Здійснюється вона шляхом запровадження «фільтраційних заходів». Вони чекають на українців всюди: під час добровільної чи примусової евакуації до РФ, на в’їзді чи виїзді з міста, у самому місті.

«Вся ця фільтраційна історія спочатку не стосувалась тих, хто прямував в бік контрольованої Україною території. Все змінилось приблизно з 20 чисел березня, коли фільтрацію змусили проходити не тільки тих, хто евакуювався до Росії або на територію ОРДЛО, але всіх без виключення», – йдеться у матеріалі.

Табори розміщують у приміщеннях шкіл чи дитячих садочків у Бєзіменному, Новоазовську, селищі Рози Люксембург. Людей вкладають на матраци, годують раз чи два на день. Залишати табір та пересуватися територією населеного пункту заборонено.

Особливо важко людям, які перетинають фільтраційні табори на власному транспорті – їм не дозволяють виходити з машин, люди вимушені сидіти по декілька діб без їжі і води, якщо не встигли взяти із собою.

Однак фізичні страждання незрівнянні із процесом «фільтрації», яка відбувається приблизно за однією схемою:

1. Розмова з людиною. Запитання про ставлення до геополітики РФ, її дій в Україні, ставлення до української влади. Перевірка документів, взяття відбитків пальців, внесення даних у базу.
2. Перевірка телефонів і соцмереж, контактів у телефонній книзі. Якщо серед контактів виявляють аватарки із прапорами України, власника гаджету розпитують про цих людей, а сама вона у базі отримує статус «неблагонадійної».

«Тобто саме під час фільтрації і перевірки ФСБшники і створюють, доповнюють і розширюють бази українців, яких, як вони вважають, треба або знищити, або відправити на перевиховання», - пояснюють журналісти.

3. Робота із психологом із широким набором інструментів тиску. «Можуть говорити спокійно, а потім раптом як закричать «Слава Україні» і дивляться на миттєві реакції людини», - розповідають ті, хто пройшов через цю процедуру.

Декого б’ють, особливо чоловіків. Можуть бити без будь-якого приводу – через втому, роздратування тощо.

Людей, які не пройшли фільтрацію, уводять у невідомому напрямку. Деякі потрапляють в тюремні камери. Що відбувається з ними далі, куди вони потрапляють, на разі невідомо.

На блокпості у захопленому Мангуші є «розстрільна стіна», біля якої можуть вбити за виявлені під час огляду підозріле татуювання, поліцейський жетон чи щось українське. Однак найчастіше люди просто відкупаються від окупантів, віддаючи останні гроші.

«Коли фільтрація почала працювати в обидва боки – не тільки виїхати, але і в’їхати в місто неможливо без фільтрації, стало зрозуміло, що мета цього приниження: тотальний облік людей і зачистки «неблагонадійних». (…) Сьогодні в Маріуполі будь-яку людину можуть зупинити і спитати, чи пройшов він фільтрацію», – наголошують журналісти.

Зараз Маріуполь перетворився на справжнє гетто часів Другої світової війни.

«Окрім фільтраційних таборів, в окупованому Маріуполі почали робити поквартирні обходи, обшуки. Шукають представників місцевої влади, батьків, родичів людей з активною проукраїнською позицією. Намагаються залякувати», – йдеться у матеріалі.

Тотальна фільтрація в усіх напрямках фактично заблокувала евакуацію.

У черзі на евакуацію в Нікольскому – більше 3 тисяч чоловік. В фільтраційному таборі в окупованій Ялті – біля 5 тисяч. У Мангуші – приблизно 3,5 тисячі. Усі вони страждають у нелюдських умовах.

Тим часом евакуаційні автобуси, які курсують між Запоріжжям та Бердянськом, їздять або напівпусті, або їх взагалі блокують і не пускають.

Розв’язавши війну в Україні, Росія влаштувала справжній геноцид. Звірства росіян у Маріуполі, маленьких містечках під Києвом, доводять, що мета агресії – знищення України та українців, яких Путін ненавидить.