Альтернативна енергетика. Від чого «позеленів» міністр Насалик?

БІЗНЕС
Альтернативна енергетика. Від чого «позеленів» міністр Насалик?
Глава Міненерго Ігор Насалик пропонує заборонити встановлювати домашні сонячні електростанції на землі, але залишити право для встановлення на дахах чи фасадах приватних будинків

Міністерство енергетики почало наступ на сонячні електростанції, які громадяни встановлюють у себе на подвір`ях

Наміри влади заборонити приватним домогосподарствам розміщувати сонячні електростанції на власних присадибних ділянках спровокували гостру реакцію громадськості. Приводом для занепокоєння став лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості до прем`єра Володимира Гройсмана. У ньому глава відомства Ігор Насалик пропонує заборонити встановлювати домашні сонячні електростанції на землі, але залишити право для встановлення на дахах чи фасадах приватних будинків. Реалізувати цей задум міністр пропонує шляхом внесення відповідної правки депутатки Ольги Бєлькової у підготовлений до другого читання законопроект №8449-Д про запровадження конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел – введення «зелених» аукціонів. За твердженням міністра, внаслідок стрімкого  розвитку малих сонячних електростанцій в Україні виник високорентабельний бізнес, що спричинило додаткове фінансове навантаження на споживачів та призвело до погіршення ситуації в енергомережі через неможливість балансувати навантаження, коли сонце заходить за хмари.

Голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг Андрій Герус ініціативу урядовця розкритикував: «Міністр енергетики Ігор Насалик (представник БПП) розпочав боротьбу з українцями, які встановлюють домашні сонячні електростанції потужністю до 30 кВт. Насправді саме домашні приватні станції найменше шкодять та саме від них найбільше користі для енергосистеми». Далі експерт пояснює: по-перше, дрібна генерація наближена до споживача – в середньому потужність такої станції – 21 кВт. Розташовані вони рівномірно по всій території країни. «Саме такі станції сприяють енергоефективності, бо у мережу можна продавати лише надлишок електроенергії  (після власного споживання), тобто є прямий стимул економити. Це також розвиває середній клас, який може інвестувати $15-20 тис. у такі проекти», – стверджує Герус.

За даними НКРЕКП, середній «зелений» тариф у четвертому кварталі 2018 року – 5,7 грн за кВт-год (з ПДВ), максимальний – 17,69 грн за кВт-год. Частка «зеленої» електроенергії в загальній структурі виробництва в Україні – близько 2%, тоді як частка виручки серед усіх генерувальних компаній – 8,7%.  Згідно з чинним законом про електроенергетику, до 2030 року «зелений» тариф на електроенергію сонячної станції, що продається в мережу, прив’язаний до євро, тобто зі зростанням курсу він також зростатиме.

На догоду інтересам бізнес-угруповань?

У міністра ж є свої аргументи. У листі до прем’єра Насалик висловив тривогу з приводу того, що нині вже 7,5 тис. приватних домогосподарств встановили сонячні електростанції (загальною потужністю 160 МВт). Для порівняння, рік тому було лише 3 тис. «сонячних» домогосподарств загальною потужністю 51 МВт, тобто лише за рік встановлена потужність зросла втричі. Але схоже, міністра більше лякає величезний потенціал для росту цього сектора, адже всього в Україні 6,5 мільйонів домогосподарств, більшість з яких – потенційні виробники «зеленої» електроенергії. Вони могли б виробляти сонячну енергію не лише для власних потреб, відмовляючись від дорогого газу, а й отримувати доходи, реалізуючи надлишок енергії.

Дивно виглядають висловлені міністром перестороги і тому, що встановлені потужності приватних «сонячних» домогосподарств поки що в рази менші порівняно з приватними промисловими сонячними електростанціями. Тобто бурхливий розвиток малої сонячної генерації суперечить інтересам великих вітчизняних бізнес-угруповань, адже можливості об’єднаної енергосистеми України щодо введення в дію альтернативних джерел енергії дуже обмежені. Але про це пізніше.

Протягом 2018 року потужності СЕС виросли вдвічі – з 740 МВт до 1388 МВт, з яких малі СЕС – лише 160 МВт. Наприклад, у першому кварталі ДТЕК Ріната Ахметова ввела в Дніпропетровській області СЕС на 246 МВт, яка стала найпотужнішою електростанцією альтернативної енергетики в Україні. Фото: landlord.uaПротягом 2018 року потужності СЕС виросли вдвічі – з 740 МВт до 1388 МВт, з яких малі СЕС – лише 160 МВт. Наприклад, у першому кварталі ДТЕК Ріната Ахметова ввела в Дніпропетровській області СЕС на 246 МВт, яка стала найпотужнішою електростанцією альтернативної енергетики в Україні. Фото: landlord.ua

«Одна лише сонячна станція ДТЕК, що належить Ахметову, на енергопрофіцитному півдні України має потужність 240 МВт і це більше, аніж 160 МВт у 7500 домогосподарств по всій Україні. Але міністр Насалик ні слова не каже про «високорентабельний бізнес» гігантських і шкідливих сонячних станцій Ахметова (планує збудувати понад 1000 мегават), але ініціює боротьбу із тисячами/десятками тисяч маленьких станцій українців середнього класу. Звичайно, як же це українці можуть самі для себе виробляти електроенергію – всі мають купувати дорогий товар у Ахметова. Нам потрібна Україна, як найбідніша країна Європи із декількома дуже багатими олігархами, чи Україна із мільйонами заможних українців середнього класу?», – запитує Герус.

«Ще півроку тому СБУ спрямувало лист уряду про те, що півдню країни вже загрожує техногенна катастрофа через гігантські сонячні та вітрові електростанції. Вона може призвести до аварій та зупинки атомних станцій. І що зробило Міненерго? Нічого», – звинувачує Герус урядовців у лобіюванні інтересів ДТЕК.

Слово міністру

Критиків дивує той факт, що про високі «зелені» тарифи міністр згадав лише у контексті бізнесу власників дрібних електростанцій. Натомість міністр Ігор Насалик переконує, що йдеться не про лобіювання великого енергетичного бізнесу, а про запобігання ситуації, коли споживачі змушені доплачувати за надлишкову електроенергію, вироблену на малих СЕС.

Реагуючи на звинувачення Геруса, міністр подався у Facebook, і там оприлюднив таке пояснення: «Міненерговугілля, прораховуючи економічні і технічні наслідки поточної моделі підтримки відновлювальної енергетики за «зеленим» тарифом, послідовно «бореться» не з «малими СЕС», а за введення прогресивної конкурентної системи підтримки відновлювальної енергетики через аукціони. Держава купуватиме «зелену» електроенергію лише в того інвестора, який запропонує на аукціоні найнижчий тариф. Така модель вже довела свою ефективність у більш як 70 країнах світу, і вартість «зеленої» енергії знизилась до 4-6 євроцентів за 1 кВт-год (в Україні тариф для малих СЕС – 18 євроцентів – «Главком»)». Насалик звинуватив критиків у зумисному розповсюдженні маніпулятивної інформації про те, що нібито Міненерговугілля «бореться» із малими СЕС домогосподарств на догоду великим промисловим електростанціям відновлювальної енергетики.

Золотий «зелений» тариф

В Україні дійсно створені дуже привабливі  умови для інвесторів у альтернативну енергетику:  «зелений» тариф у нас удвічі вищий, ніж у європейських країнах. З огляду на те, що «зелений» тариф прив’язаний до курсу євро, державний регулятор вчасно його індексує відповідно до зростання курсу – нині він перевищує 18 євроцентів за кВт-год (приблизно 6 грн), тоді як в інших країнах з розвинутою альтернативною енергетикою «зелений» тариф в рази менший.
В останні роки на Заході ціни на альтернативну енергію стрімко падали.  Звісно, що в умовах високих тарифів та інтенсивного нарощування  «зелених» потужностей невідворотним є подорожчання електроенергії для всіх споживачів. Слідуючи світовому тренду здешевлення альтернативної електроенергії, в Україні також планують послабити державні стимули для галузі.

«Зелений» тариф в Україні запроваджений з 2008 року і передбачає обов’язкове придбання електроенергії ринком за підвищеною ціною від малих ГЕС (до 10 МВт), вітрових, сонячних електростанцій, а також тих, що використовують біомасу як паливо. Джерело: eenergy.com.ua«Зелений» тариф в Україні запроваджений з 2008 року і передбачає обов’язкове придбання електроенергії ринком за підвищеною ціною від малих ГЕС (до 10 МВт), вітрових, сонячних електростанцій, а також тих, що використовують біомасу як паливо. Джерело: eenergy.com.ua

Але Україні час радикально змінити правила гри на ринку відновлювальної енергетики – з цією метою нещодавно  профільний комітет парламенту затвердив до другого читання згаданий на початку законопроект  №8449-Д.  Згідно з ним в альтернативній енергетиці пропонується запровадити аукціонну систему продажу права на виробництво енергії за «зеленим» тарифом. В аукціонах  перемагатиме той, хто запропонує найнижчий тариф для запланованого до реалізації проекту. «Главком» вже писав, як  ініціатори нововведень, група депутатів на чолі з Левом Підлесецьким та Олександром Домбровським, пропонували у майбутньому знизити на третину «зелений» тариф  для потужних проектів, але значно розширити дію спрощеної системи підтримки приватних домогосподарств, які будують електростанції на дахах чи у власних обійстях. Наприкінці року цей законопроект був ухвалений у першому читанні. Але потім до законопроекту надійшло 257 поправок, частину з яких  враховано на розгляді профільного парламентського Комітету. В підсумку документ був затверджений до другого читання на сесії парламенту, в ході якого міністр Насалик пропонує реанімувати поправку про заборону  будівництва малих СЕС на землі у власних обійстях домогосподарств.

Ухвалений профільним комітетом парламенту законопроект №8449-Д передбачає  запровадження «зелених» аукціонів з 2020 року (раніше планували з 1 липня 2019-го) і обов’язкову участь для сонячних електростанцій потужністю понад 10 МВт і вітроелектростанцій понад 20 МВт. А вже з 2023 року аукціони обов’язкові для сонячних станцій потужністю понад 1 МВт, для вітростанції – понад 3 МВт.

Акумуляторні батареї для «зеленої» енергетики

За таких привабливих умов в «зелену» енергетику хлинули інвестиції, але енергосистема України виявилася неготовою приєднати всіх охочих. За розрахунками «Укренерго», якщо до 2029 року будуть збудовані заявлені потужності сонячної та вітроенергетики обсягом 7580 МВт, але водночас не зміниться структура генерації, тоді доведеться обмежувати видачу половини потужностей з відновлюваних джерел, сплачуючи власникам станцій за «недовідпущену» електроенергію. Економічні наслідки такого процесу плачевні: середньозважена ціна всіх виробників електроенергії зросте удвічі.  Щоб цього не сталося, в Україні потрібно змінювати структуру генерації: створювати  високоманеврові генеруючі потужності чи будувати акумуляторні батареї. Поки ж урядовці додумались лише забороняти  домогосподарствам будувати на землі малі станції. 

«Враховуючи обмежені можливості для балансування генеруючих потужностей в енергосистемі,  Держенергоефективності планує подати до парламенту законопроект про стимулювання  розвитку  електроакумулюючих систем енергії, які б могли акумулювати електроенергію сонячних та вітрових станцій. А вночі чи коли сонце сховається або вітер не дме, ця система має віддавати електроенергію в мережу,  – поділився з «Главкомом» голова Держенергоефективності Сергій Савчук. – Ми повинні підтримувати домогосподарства, які будують СЕС потужністю до 30 кВт на дахах. Якщо ж людина не змогла поставити панелі на даху, а має власну присадибну ділянку, то за бажанням може поставити й на землі…», - вважає Сергій Савчук.

Проте останню крапку у цьому спорі поставлять депутати.

Наталка Прудка, для «Главкома»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: