Програма «Тризуб» передбачає три напрями робіт
НАК «Нафтогаз України» розробив нову програму видобутку природного газу під назвою «Тризуб». Прорив заплановано здійснити на трьох перспективних напрямах: добратися до сланцевого газу, відкрити на великій глибині суходолу другу «унікальну» Шебелинку, опанувати найпривабливіше родовище шельфу Чорного моря – скандальну ділянку «Дельфін». Про це повідомив директор з інтегрованого газового бізнесу НАК «Нафтогаз України» Андрій Фаворов на презентації програми «Свій газ: підсумки та перспективи». Він пообіцяв, що вкладати мільярди в буріння почнуть лише після того, як із допомогою сучасних технологій проведуть геолого- та сейсморозвідку. І якщо досліджувані свердловини будуть не «сухими», в розробку земних надр вкладатимуть інвестиції і залучатимуть сучасні технології буріння.
«Ми нову програму газовидобутку «Тризуб» представили Кабінету міністрів… В деталях обговорили концепцію і тепер очікуємо на реакцію. Власник «Нафтогазу» (держава в особі уряду, – «Главком») повинен визначитися, що має бути в пріоритеті: нарощування видобутку, ціна газу, чи дивіденди», – поділився з «Главкомом» Андрій Фаворов.
Доцільно нагадати, що нова програма газовидобутку з патріотичною назвою «Тризуб» з`явилася на заміну попередній, яка діяла з 2016 року, так званій Стратегії 20/20. Вона зобов’язувала дочірню структуру НАКу «Укргазвидобування» до 2020 року наростити видобуток газу з 14,5 до 20,1 млрд кубометрів. Це мало відбутися завдяки інтенсифікації старих родовищ та опануванню нових. Однак, оскільки заздалегідь стало зрозуміло, що програму провалено, «Нафтогаз» в особі того ж Фаворова ще влітку минулого року представив іншу стратегію газовидобутку. Тоді «Главком» про неї написав так: «Навіщо добувати, якщо можна імпортувати». Менеджери «Нафтогазу» вирішили, що «успішність виконання програми має оцінюватися не у видобутих кубометрах газу, а у фінансовому результаті компанії». Протягом найближчих двох-трьох років «Укргазвидобування» мало б не нарощувати обсяги видобутку, а намагатися утримати поточний рівень – 13,6 млрд кубометрів товарного газу (без урахуванням технологічних втрат).
Тепер уряд має новий варіант програми й буде визначатися: прийняти нову газову парадигму і призупинити нарощування газовидобутку зі старих виснажених родовищ, натомість «Нафтогаз» візьметься за пошук нових перспективних свердловин, чи нарощувати запаси вуглеводнів на перспективу. Аргументи базуються на тому, що в умовах тотального падіння цін на газ та виснаженості існуючих родовищ навряд чи вдасться втримати видобуток газу на тому ж рівні, що був протягом останніх двох років. Тому відповідно до нової стратегії «Тризуб» пропонується вже сьогодні закладати нові пріоритетні напрямки для подальшого розвитку газовидобутку.
Але, «як завжди, диявол криється в деталях: як саме вона буде реалізовуватися» – написав на своїй сторінці в фейсбуці експерт, доктор технічних наук Леонід Уніговський. Дискусія почалася з того, чи досить детально та вичерпно були проаналізовані причини краху Стратегії 20/20, чи зроблені належні висновки?
Колишній головний технолог «Укргазвидобуванння» Ярослав Сенишин вважає, що «витрачені (на реалізацію програми 20/20. – «Главком») 40 млрд грн – це афера», адже запланованого результату не було досягнуто. На думку Сенишина, саме тому колишній голова правління компанії «Укргазвидобування» Олег Прохоренко пішов у відставку та «заліг на дно в «Укроборонпромі» (у жовтні 2019 року Кабінет міністрів призначив його членом наглядової ради державного концерну «Укроборонпром»).
Тепер коротко про суть запропонованої стратегії «Тризуб».
Надглибоке буріння, сланцевий газ і морський шельф
Нова програма газовидобутку передбачає три основні напрямки робіт.
1. Проєкт «Шебелинка-2» на Харківщині
У грудні 2019 року «Нафтогаз» розпочав дослідження глибоких горизонтів Шебелинського газоконденсатного родовища – спільно з компанією Shlumberger з використанням сучасних технологій розпочато буріння розвідувальної свердловини глибиною 5750 метрів. На середину лютого вже пройдено понад 2 км, вірогідність успіху, що свердловина дасть комерційно привабливі притоки газу (тобто не виявиться «сухою») – 30%. Результат стане відомий до кінця цього року, після чого «Нафтогаз» сформує подальші плани щодо надглибокого буріння, щоб добратися до другої Шебелинки.
За попередніми геологічними дослідженнями, нове потужне родовище Шебелинка-2 розташоване на глибині майже 6 км просто під першим родовищем Шебелинка, з якого майже півстоліття щороку видобували 32 млрд куб. м газу (в 2019 році Україна загалом спожила близько30 млрд куб. м). За прогнозами газовиків, нове родовище може виявитися навіть більш потужним, ніж перша Шебелинка. В останні 3,5 року глибоке буріння дослідницької свердловини давало настільки потужний притік газу, що через технологічно застаріле обладнання газовики не змогли з ним справитися і свердловину довелося законсервувати. Тепер дослідження ведуться спільно з іноземним партнером.
2 . Видобуток сланцевого газу
До кінця першого кварталу «Укргазвидобування» планує пробурити перші дві свердловини для видобутку газу щільних порід (сланців) на ліцензійній ділянці – Святогірському родовищі у Харківській області – одному з найперспективніших за покладами в щільних породах.
Сейсмологічні дослідження Святогірського родовища площею у 126 кв. км свідчать, що запаси сланців можуть сягати 50–70 млрд куб. м. Проте дістатися до них буде дуже складно, адже крім того, що «Укргазвидобування» не має досвіду видобутку сланцевого газу, родовище ще й розташоване під болотом, поряд із річкою й заповідником, для буріння на території якого потрібен дозвіл. «Нафтогаз» планує оголосити тендер, до участі в якому запросить світових лідерів – Shlumberger, Halliburton та інших.
3. Освоєння морського шельфу
За даними «Укргазвидобування», компанія планує брати участь у новому конкурсі на укладення угод про розподіл продукції в північно-західній частині континентального шельфу Чорного моря (ділянка «Дельфін», яка розташована поруч із родовищами, захопленими росіянами. – «Главком»).
«Зараз ми консолідуємо нашу сейсміку й геологи мають вирішити, де нам пробурити перші 2-3 експлуатаційні свердловини. Бурити будемо на глибинах від 50 до 100 метрів», – повідомив Андрій Фаворов, відзначаючи перспективи опанування найбільшої газоносної ділянки в Чорному морі – «Дельфін», площа якої – 9,5 тис. кв. км.
Доцільно нагадати, що минулого року вже відбувся один скандальний міжнародний конкурс на розробку «Дельфіна». Уряд влітку минулого року оголосив переможцем американську компанію Trident Black Sea екс-депутата Держдуми РФ, а нині громадянина України Іллі Пономарьова. Він обіцяв мільярд доларів інвестицій на пошук вуглеводнів. Та угоду про розподіл продукції уряд так і не уклав, натомість ухвалив рішення про повторний конкурс. Виставлена на конкурс ділянка спірна, бо «Нафтогаз» вважає близько 40% її родовищ своїми, а тому відстоює свої права в суді.
Чому провалено програму 20/20?
У 2016 році Кабінет міністрів затвердив Концепцію розвитку газовидобувної галузі – загалом до 2020 року Україна мала видобувати 27,5 млрд кубометрів газу, з яких 20,1 млрд – мала б видобути державна компанія «Укргазвидобування», ще 7,4 млрд куб м – всі приватні видобувні компанії. Одночасно планувалося до 2020 року зменшити потреби українських споживачів за рахунок впровадження програм з енергоефективності до 29,3 млрд куб. м. Але зростання видобутку не відбулося, хоча коштів було достатньо, адже споживачам за останні шість років підвищили ціну на газ у 6-10 разів.
За даними «Нафтогазу», у 2019 році в Україні було загалом видобуто 20,7 млрд кубометрів газу, що на 300 млн кубометрів, або близько 1,4%, менше порівняно з 2018 роком. Компанія «Укргазвидобування» в 2019-му видобула 14,9 млрд куб. м газу (71% від загального видобутку) – це на 600 млн куб. м менше (3,9%) порівняно з 2018 роком.
За прогнозами «Нафтогазу», в 2020 році українцями буде спожито 29,3 млрд куб. м газу – з цього обсягу 14,6 млрд куб. м забезпечить «Укргазвидобування», ще 5,9 млрд куб. м – приватні видобувні компанії. Решту 8,8 млрд куб. м доведеться імпортувати.
У програмі «Тризуб» представлено аналіз причин провалу програми газовидобутку до 2020 року. Відразу ж після запуску програми 20/20 «Главком» восени 2016 року оприлюднив песимістичні прогнози щодо її виконання.
Тепер же й сам «Нафтогаз» прогнозує, що через два роки почнеться стрімке падіння видобутку через виснажені родовища, більшість із яких розробляються з 1960−1970-х років. На ситуацію впливає також зниження цін на газ на світовому ринку – за прогнозами «Нафтогазу», до літа ціни можуть впасти до $100 за тисячу кубів.
До того ж донедавна в Україні використовувалися технології та обладнання 40−50-річної давності.
Та на особливу увагу заслуговує проблема видачі ліцензій на розробку нових родовищ газу.
«Главком» писав про те, як протягом останніх років Полтавська облрада блокувала процес видачі ліцензій на право користуватися родовищами області компанії «Укргазвидобування». Натомість облрада без аукціонів активно погоджувала виділення перспективних ділянок наближеним до політичних угруповань олігархам.
«З 2016 року компанія «Укргазвидобування» подала 170 пакетів документів на отримання ліцензій. Облради погодили лише 17 з них. Справжній шлагбаум поставили у Полтавській області – понад 60 відмов і жодного погодження. Відмовляли в нових ліцензіях, у продовженні робіт на існуючих, у розширенні меж ділянок. Традиційні родовища «Укргазвидобування» виснажені на 80–90%. Ми публічно заявили, що перекривати втрати видобутку можливо лише за рахунок інтенсифікації та розробки нових родовищ», – днями написав голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв.
До прикладу, щоб видобувати газ із нового родовища в 2020 році, ліцензію на його розвідку та розробку потрібно було отримати ще в 2015-му. Аналізуючи процес видачі ліцензій з 2004 року, в «Нафтогазі» виявили, що «державна компанія, яка видобуває три чверті газу в країні, отримала лише чверть від усіх ліцензій і чверть площ, де потенційно можна видобувати газ». За даними Андрія Фаворова, ситуація почала змінюватися в 2019 році.
Отже, замість обіцяного нарощування видобутку газу не зуміли навіть стримати падіння. Експерти пояснюють зрив програми газовидобутку тим, що менеджери «Укргазвидобування» купували обладнання для розриву пластів, хоча ця технологія годиться далеко не для всіх родовищ. Купували нібито заради відкатів, а тепер ця техніка простоює. Саме тому й назвав аферою витрачання цих 40 млрд грн колишній головний технолог «Укргазвидобуванння» Ярослав Сенишин. «Пора нарешті зрозуміти, що масові гідророзриви на виснажених родовищах з низькими пластовими тисками, можуть дати тільки короткочасний локальний ефект, а реальний сумарний результат у перспективі – падіння видобутку, яке вже й настало», – підсумував фахівець.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0