Платформа нового ринку електроенергії не працює лише у тих компаній, які не хочуть запуску ринку, - «Укренерго»

Платформа нового ринку електроенергії не працює у тих учасників ринку, які проти запуску ринку, про це заявив керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук, в ході круглого столу «Ризики та переваги впровадження нового ринку електроенергії».

«Висока залученість компанії ДТЕК демонструє ринку, що платформа працює. У них все реєструється, графіки заводяться, точки обліку між двома обленерго ДТЕК реєструються без проблем. І все це не виходить у інших учасників ринку. Тоді як платформа одна, і процедури одні», - розповів голова НЕК Ковальчук.

«У інших учасників ринку не виходить. І це залежить виключно від того, які учасники ринку хочуть, щоб ринок був запроваджений, а які не хочуть», - зазначив він.

Разом із тим керівник НЕКу підтвердив, що платформа ще неготова і перебуває на стадії впровадження і тестування:

«Це не проблема в тому як рахує платформа. В неї досі йде тестування і закінчить воно 24 червня. Це так і це ніхто не заперечує. І я ніколи не казав, що платформа готова, вона іде в процесі впровадження», - заявив Ковальчук.

Разом із тим представник ДТЕК, Дмитро Маляр заявив, що компанія готова до запуску ринку через те, що вирішила співпрацювати з оператором ринку і іншими гравцями. ДТЕК приблизно три місяці тому активно залучилась до тестування платформи.

«Компанія з високою і навіть 100% імовірністю буде готова до запуску з 1 липня. Також я розумію, що «Укренерго» буде готове за запуску, буде готовий оператор ринку», - резюмував Маляр.

З 1 липня в рамках другого етапу енергореформи запрацює оптовий ринок електроенергії, що включає ринок двосторонніх договорів, ринок на добу вперед і внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок і ринок допоміжних послуг.

Реформа ринку електроенергії проводиться в рамках імплементації Україною Третього енергопакету ЄС. Метою реформи є створення конкурентного оптового і роздрібного ринків електроенергії за європейською моделлю. Від своєчасного введення другого етапу реформи залежить отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС (500 млн. євро) і кредиту Світового банку (500 млн. євро).