Володимир Зубанов: Партія регіонів категорично проти передачі у приватну власність церковних об’єктів

Церкву, яку за президентства Януковича називають «напівофіційною», лихоманить. Хворобою Митрополита Володимира скористався митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел. Він вже забрав собі церковну печатку та попри заборону Володимира, провів засідання Священного синоду, зачистивши його від ставлеників глави церкви. В навколоцерковних колах вголос заговорили про переворот, згадуючи про відверто пропутінські заяви нового фактичного керманича УПЦ МП. Мовляв, проукраїнську частину духовенства відштовхнуть в бік, а далі відкриється шлях до повного знищення автономії в рамках Російської православної церкви.

Церковне питання завжди в Україні було надто тісно переплетене з політикою, тим більше це актуально зараз, на фоні «сирних й газових воєн» з Росією. Президент, який вважає себе відданим прихожанином УПЦ МП та постійно висловлював свою прихильність Володимиру, поки публічно не виказував своєї позиції. Хоча певні кола в Партії регіонів говорять про церковне рейдерство з боку «російської партії» в церкві. Пікантності ситуації додає те, що і з Агафангелом в Януковича більш ніж тісні стосунки.

Про конфлікт в Українській православній церкві Московського патріархату та можливу передачу їй майна Почаївської і Києво-Печерської лавр «Главкому» розповів народний депутат від Партії регіонів, член парламентського комітету з питань культури і духовності Володимир Зубанов.

Володимире Олександровичу, в найвпливовішій духовній організації країни – Українській православній церкві Московського патріархату зараз відбуваються дуже дивні речі – Митрополита Володимира не зовсім гарно відсторонили від управління, попри його бажання Агафангел збирає Синод, проводить кадрові чистки. Ви, як член парламентського комітету з питань культури та духовності, як оцінюєте такі процеси? До яких наслідків вони можуть призвести?

Релігійні справи важко коментувати, тим паче, що церква відокремлена від держави. Це –справа УПЦ МП. Проте варто пам’ятати, що в Україні є декілька церков та релігійних напрямків, які виборюють право мати свою паству. Адже є не тільки московський патріархат, а й Українська православна церква Київського патріархату, автокефальна церква, греко-католицька, потужно розвиваються баптисти, протестанти й лютерани. Тому конфлікт, який вийшов на зовні в Московському патріархаті, нічого доброго цій церкві не принесе. У нас багато християнських церков, монополії немає.

Якщо в Росії РПЦ – єдина, то в Україні, як я вже казав, тільки православних церков декілька, он навіть вже мормони прийшли. Розкол, що є в православ’ї України, послаблює його позиції. Навпаки, на цьому фоні швидко розвивається той же протестантизм.

Ви натякаєте, що проблеми в УПЦ МП можуть призвести до перетікання пастви Київському патріархату чи іншим церквам?

Досвід показує, що такий рух постійно є. Частина приходів переходить до Київського патріархату, частина – до московського. Тобто, практика така є, а тому будь-який конфлікт в церкві призводить до того, що керівництво місцевих єпархій шукає вихід зі становища. Тому відхід пастви від Московського патріархату через конфлікт можливий. Аксіома тут в чому – конфлікт ніколи не призводив до покращення ситуації. Навпаки, буде погіршення для УПЦ МП, враховуючи ту ж конкуренцію серед різних церков України.

Політики вже встигли порівняти церковне протистояння в УПЦ МП з певними негараздами в українсько-російських відносинах. Не секрет, що митрополит Агафангел постійно «дуже добре» відгукується про Путіна, тож, нібито, ці люди хочуть знищити автономію української церкви. Ви бачите тут політичні ігри?

Я б не хотів це коментувати, тому ще немає достатньо інформації, а тема дуже делікатна.

Хочемо запитати у вас не як у депутата, а людини. Ситуація, коли при живому Митрополитові підлеглі так відверто ділять владу, етична?

Краще до такого ніколи не доводити. Це не добре, хоч би було у церковному чи світському житті. Не треба, щоб таке відбувалося.

Деякі представники вашої партії запропонували передати у власність УПЦ МП Почаївської та Києво-Печерської лаври. Навіть у вас на комітеті цю тему мали піднімати. На вашу думку, протистояння у верхівці цієї церкви унеможливить передачу їм названих святинь?

Церковне майно – це дуже складне питання. Я не думаю, що в цьому парламенті розглядатимуть передачу лавр у власність УПЦ МП. Позиція Партії регіонів чітко прописана в нашій програмі – якщо планується передача церковного майна, то для цього створюються майнові підстави для проведення переговорів між різними конфесіями, щоб уникнути скандалів. Також Партія регіонів категорично проти передачі у приватну власність церковних об’єктів, які мають світове культурне значення. Ось ці лаври якраз в перелік таких об’єктів входять однозначно. Це в нас в програмі прописано, у нас такі орієнтири. Тому можу передбачити, що це питання у цьому скликанні парламенту ставитись на голосування не буде, адже може загострити ситуацію в державі.

Ви своїм колегам, які реєстрували подібні проекти, говорили, що можна передати громадам майно, а потім воно перейде у власність Російської православної церкви?

Такого варіанту в принципі не може бути. В церкві свої відносини щодо майна, вони оформляють це по-іншому. Справа у тому, що церковною власністю не можуть володіти громадяни інших держав, якщо вона перебуває на території України. Тому не треба припускати, що церковне майно потрапить під контроль Москви. В будь-якому разі, питання не на часі.

Партія регіонів якось обговорювала церковну тему?

Ні. Документи не були в порядку денному. Думаю, ця ініціатива з лаврами – особиста думка депутатів, на яку вони мають право. Вся фракція цього навіть не обговорювала.