Сергій Каплін: Перші дні ми йшли втрьох – активіст з Врадіївки, чоловік на ім’я Василь і я

«Врадіївська хода», яка вчора все ж дісталась столиці, здавалося б, досягла своєї мети – її представників прийняв міністр внутрішніх справ, а активістів, що мітингували на Майдані, розігнав «Беркут», зайвий раз продемонструвавши, що влада побоюється таких протестів.

Те, що Віталій Захарченко за підсумками зустрічі ні в яку відставку не пішов, було зрозуміло заздалегідь. Але що неприємно вразило прихильників опозиції – це внутрішні протиріччя між організаторами ходи, чим, до речі, скористався керманич МВС. «Ударівець» Сергій Каплін, який ішов з Врадіївки та голова руху «Спільна справа» Олександр Данилюк, що приєднався до акції пізніше, вибухнули взаємними звинуваченнями на тему, чия хода «справжніша». В результаті Каплін назвав Данилюка «п’ятою колонною» Банкової.

Про те, що насправді відбулося вчора, «Главком» з’ясував в «ударівця» особисто.

Чому вчора, коли розганяли протестуючих на Майдані, поруч не було жодного народного депутата? І хто були ці протестуючі, бо казали про якусь альтернативну ходу?

Насправді ніякого альтернативної ходи не було. Давайте по хронології. В перший день Врадіївської ходи я долучився до неї і був з її учасниками до останнього дня, ми разом зайшли в Київ. В день приходу в Київ ми планували ще провести мітинг у Василькові, на якому була частина нашої ходи, як і при штурмі Фастівського райвідділку. Сама хода в процесі розділилась, щоб в присутності журналістів люди, які потерпали від дій міліції, могли задати питання міліцейським керівникам на місцях. Я повідомив, що нас хочуть підтримати політичні сили, і сам надавав безпосередню підтримку цій ході. Переконаний, що якби там не було народного депутата, не відбувалися б події, які зробили цю ходу відомою і навряд чи б ходоки взагалі дійшли до Києва. Це ж звичайні люди, що живуть за межею бідності, яких потрібно було годувати.

А де ви, до речі, харчувалися і ночували?

Іноді у знайомих, а якщо їх не було, у наметах просто неба. Тобто так само були потрібні намети, постіль, ліки. Це все неймовірна робота. На середині ходи чи навіть в останні дні до нас долучилася «Спільна справа» Данилюка, зрозумівши, що можна живитися якимись проміжними результатами ходи, перехопити ініціативу. Один з активістів «Спільної справи» постійно провокував учасників, кілька разів навіть вдарив трьох учасників і намагався вдарити четвертого. Це все були провокації, щоб розділити ходу, встановити контроль і так далі. Я ж робив все можливе, щоб хода була монолітною.

За добу прес-служба «Удару» попередила, що ми запрошуємо всіх взяти участь у ході від ВДНГ до МВС під прапорами нашої політичної сили, до нас долучилися «Батьківщина», «Свобода» і багато громадських організацій. Тобто вже тут долучилося більше 90% учасників ходи. Не знаю, про яку альтернативну ходу йде мова, але саме врадіївці, що штурмували РВВС, були у цій ході під партійними прапорами і в цьому нема нічого поганого. Добре, що одна хода пішла до МВС – ми сходили до міністра, а потім повернулися на Майдан, вже знявши значки і будь-які партійні ознаки.

Але дуже погано, коли дилетанти намагаються робити політику на горі людей. Такі спроби були під час Податкового майдану, коли середній клас міг ситуацію переламати і відправити Януковича у відставку. Також я був ініціатором Податкового майдану, тоді політичні сили так само проводили мітинги, але стикались лобами з окремими громадськими організаціями і через те не вийшло того майдану в тому обсязі, який ми передбачали.

Кого вчора розігнали на Майдані – це були учасники вашої ходи?

Так. Але я спеціально не підходив до них і звернувся до всіх лідерів громадських організацій – хочете, щоб ми змінили режим, спустіть так само прапори громадських організацій. Не треба захоплювати своє місце в системі громадянського суспільства і розкручуватися на цій складній темі. Довіра до громадських організацій і партій не така висока, як людей один до одного. У нас же була можливість цю ходу і вирішальні підсумкові акції провести раніше, щоб ми почали ці речі принаймні у вівторок. Тоді б в нас був час протягом тижня повертатись після розгону на Майдан і мобілізовувати людей. В п’ятницю ми б мали вже кілька тисяч людей, які б підтримали нас і жоден «Беркут» вже не міг би нас прибрати.

Однак з незрозумілих для мене причин окремі учасники сказали, що погодили з Данилюком чіткий план. Скажу вам більше – я розмовляв з Данилюком на початку цієї кампанії, коли він повертався з Сімферополя, і запропонував йому піти з нами. Він відповів: «Я не ходок». Перші дні ми йшли втрьох – активіст з Врадіївки, ще один чоловік на ім’я Василь і я, а Данилюк сів в автомобіль і поїхав на Київ. Я також казав йому, що цю ходу треба завершити раніше, що без оргресурсу політичних сил її провести не можна, тож треба поступитися амбіціями. А він попросив дати інформацію про всіх людей, проти яких відбувалися тортури і сказав – увага: «А ви уявляєте, яка буде картинка, коли «Беркут» розганяє матерів закатованих дітей?». Мені, звичайно, говорили його колишні політичні партнери, що це за людина, але для мене це був моральний шок. Данилюк розсварився з усіма політичними партіями і депутатами. І коли до нас в кінці приєдналося кілька осіб, я вже розумів, що провокації будуть, там є свій план, в якому нема довгострокової стратегії, щоб дійсно повалити режим, а є звичайний піар-підхід.

Так чим ви поясните, що ніхто з депутатів не захистив людей, яких розганяли?

Нам не повідомили навіть про момент захоплення. Депутати, зі свого боку, зробили все, щоб не політизувати все це. Ми могли долучити в кінці ще 20 депутатів, які б пройшли із нами останні 100 – 200 кілометрів, я міг би іти в кепці і футболці з написом «Удар», але ми цього не робили. Я навіть при виступах на мітингах біля райвідділків не акцентував, що я з «Удару». Ми просто тримали політичну цнотливість цієї акції скільки могли.

Проясніть ситуацію з лідером КУПРу Мельниченко, який нібито запросив гроші за припинення Врадіївського ходи. Яке він мав до цього відношення?

Якщо це не сфабрикована зйомка, можливо, він представляв чиїсь інтереси і міг домовитися з кимось, хто мав відношення до цієї ходи. Але її учасники – прості люди, які щиро хотіли змін, і дуже погано, що їх хочуть використати в фінансових інтересах. Думаю, Банкова усвідомлює загрозу того, що політичні сили об’єднуються з громадськими організаціями і тому працює над тим, щоб ліквідувати будь-які паростки протесту.

Що тепер з цією акцією – ви поговорили з Захарченком, постояли, скільки дозволили, на Майдані і все?

А я попереджав – якщо не підходити з розумом, мудро і організовано, технологічно грамотно, ми втратимо шанс для глобального протесту і «Беркут» прийде і всіх розжене. Зараз наша політична сила ініціювала обговорення в регіонах нового закону про поліцію. Ми поїдемо в райони, консолідуємо усе експертне середовище, звернемося до міліціонерів-відставників і так далі. І вже обговорений закон, який стане першою ластівкою в боротьбі проти міліцейського свавілля, ми винесемо на розгляд Верховної Ради. Треба скоротити кількість міліціонерів мінімум втроє, передбачити в законі всі антикорупційні практики, що існують в Європі – детектор брехні, декларування доходів керівного складу міліції та членів їх сімей, можливість провокації на хабар…

Чому опозиція залишила Врадіївку? Місцеві жителі вже скаржаться на репресії міліції.

Я це питання ставив перед міністром і він пообіцяв, що жодних репресій не буде. А якщо будуть, то на моє питання, чи піде у відставку, він кивнув. До того ж я відкрию у Врадіївці свою депутатську приймальню. Сподіваюсь, що пристрасті щодо начебто існуючого розколу стихнуть, але, на жаль, громадські діячі, які хочуть стати політиками, використовують цю ситуацію.

Так і вам можна дорікнути, що ви особисто піаритесь на цій темі.

Я своїми ногами пройшов з цими людьми, жив і їв з ними, працював, щоб всі знали, що ми йдемо. Просто мовчки іти, коли ніхто не знає про це, немає сенсу. Я завжди казав, що не є лідером цієї ходи і беру в ній участь як громадянин, користуючись статусом народного депутата, щоб захистити людей. Журналісти по інерції вирішили, що раз він депутат, то має бути лідером, але ніякого лідера не було, були ініціатори і була демократична ситуація. Я навіть у внутрішніх голосуваннях участі не брав, коли приймалися ті чи інші рішення.

Є думка, що за активністю «Удару» у цих акціях стоїть група Фірташа-Льовочкіна, яким начебто вигідна дискредитація Захарченко.

Це повна дурниця. Наша політична сила проблемою Врадіївки опікувалася з першого дня. А до Фірташа ми не маємо жодного відношення, про що робив заяву наш лідер. Взагалі олігархи не беруть участь у фінансуванні нашої партії. Не треба навколо звичайних речей надбудовувати поверхи конспірологічних припущень.