Александр Хуґ: Сторони на Донбасі не виконали те, що обіцяли
«Контроль над власним кордоном Україна має повернути мирним способом»
Перший заступник спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александр Хуґ заявив про те, що іде зі своєї посади 31 жовтня. Причина – завершення допустимого терміну роботи в структурах організації. «ОБСЄ - не кар'єрна організація, працювати в її структурах можна не більше 10 років. Я досягнув цієї межі, тому залишаю свій пост», - сказав він в інтерв’ю російському виданню «КоммерсантЪ».
Александр Хуґ працює в Україні з 2014 року. За понад чотири роки робота місії ОБСЄ неодноразово зазнавала критики з обох сторін конфлікту. Її висновки називали упередженими, спостерігачів обвинувачували в однобоких оцінках та ігноруванні порушень тієї чи іншої сторони конфлікту.
Місія ОБСЄ критикує Збройні сили України, які взяли під контроль населені пункти у так званій сірій зоні, наприклад, у лютому, коли українські військові зайняли Новоолександрівку в Попаснянському районі Луганської області. Мовляв, таким чином зближуються позиції з ворогом, що не сприяє зниженню напруження. Водночас і сама місія має приводи виправдовуватися. Влітку цього року німецький телеканал ARD оприлюднив інформацію про витік внутрішньої документації ОБСЄ в Україні, чому могли «посприяти» росіяни, які працюють у місії. В організації обіцяли розібратися. Але про результати розслідування до цього часу не повідомлялось.
«Главком»розпитав першого заступника спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Александра Хуґа про результати розслідування інформації німецького телеканалу та як змінилась ситуація після загибелі «глави» ДНР Олександра Захарченка.
Чи чекають місію якісь трансформації найближчим часом?
Ні, спеціальна моніторингова місія (СММ) продовжуватиме виконувати положення свого мандату, який був схвалений 57 державами-учасницями ОБСЄ. СММ рішуче налаштована і надалі надавати підтримку для того, щоби нормалізувалася ситуація, щоби був встановлений мир. СММ працює тут на запрошення уряду України.
З якої сторони на Донбасі фіксується більше порушень?
Це питання я дуже часто чув впродовж 4,5 років своєї роботи тут. Завжди існує інтерес до того, хто першим натиснув на гачок. Але замість того, щоби шукати вирішення конфлікту, шукають когось винного, на кого можна покласти усю провину. Ви всі спостерігали за ці роки, до чого це призвело. Ми досі бачимо гру з перетягування канату. Але очевидним є те, що сторони не виконали те, що обіцяли. Озброєння все ще розміщено поблизу одне одного. Важке озброєння не відведене, як про це було домовлено. Досі продовжується закладення мін, а ті міни, які були закладені раніше, не вилучаються. Якби ці причини насильства були усунуті, тоді ситуація кардинально змінилася би на краще. Ми продовжуватимемо документувати і висвітлювати у наших звітах там, де це виконується і там, де це не виконується.
Тобто Мінські угоди не виконуються взагалі?
Мінські угоди – це платформа, майданчик для пошуку шляхів вирішення конфлікту. Дуже важко якимось чином підтвердити припинення насильства. Мінський процес призвів до того, що було стримано конфлікт. Якщо ми говоримо про базові заходи військово-технічного характеру - відведення озброєння, проведення розмінування - вони будуть однаковими для всіх подібних домовленостей. Тому в цій ситуації не домовленості не спрацювали, а сторони не виконали досягнуті домовленості.
Які найбільші перешкоди у роботі вам чинили і яка саме зі сторін конфлікту?
Всі обмеження, з якими ми стикалися написані чорним по білому наприкінці кожного нашого звіту, починаючи з березня 2014 року. Найтяжчим не тільки для мене, а і для моїх колег було бачити всі страждання українців по обидва боки лінії зіткнення, знаючи, що цей конфлікт можна припинити дуже швидко.
Яка ситуація з людьми, утримуваних бойовиками?
Це дуже важлива тема, яка піднімається регулярно на рівні робочої підгрупи з гуманітарних питань тристоронньої контактної групи. СММ лише сприяє обміну утримуваними особами по обидва боки лінії зіткнення там, де вони відбуваються або якщо вони заплановані.
В. о. заступника голови місії США при ОБСЄ Грегорі Мекріс заявляв, що саме через невиправдані обмеження роботи представників СММ з боку РФ, спостерігачі не зможуть у повній мірі визначити рівень участі Росії у поставках зброї, фінансів та особового складу для підтримки бойовиків на сході України. Чи дійсно це так?
Як ви знаєте, ми не робимо висновків і не даємо оцінки на основі результатів наших спостережень. Я так само не коментую чиїсь заяви або чиїсь висновки, які зроблені на основі наших спостережень. А коли нас обмежують в нашій роботі, сторона, яка це робить знає, що якщо ми поїдемо на те місце, до якого нас не пускають, то ми зафіксуємо, неодмінно прозвітуємо про побачене.
Я скажу так, що через неспроможність або через відсутність бажання сторін припинити насильство страждають українці, цивільні особи по обидва боки лінії розмежування. Наприкінці жовтня подивимося: можливо, матиму іншу точку зору щодо цього (31 жовтня завершується місія пана Хуґа в Україні, після чого він зможе коментувати питання конфлікту не як офіційна особа).
У липні в ефірі телеканалу ARD повідомлялося про те, що внутрішня документація спостерігачів ОБСЄ в Україні потрапила до рук Федеральної служби безпеки Росії. Чи дійсно мав місце витік? Які висновки внутрішнього розслідування?
На телеканалі прозвучали заяви, непідтверджена інформація про нібито витік. У нас немає цих документів (у яких підтвердилась би розповсюджена інформація). Те, що ви бачили в телепрограмі телеконсорціуму ARD, – це те саме, що і ми бачили. З цього приводу ми запустили внутрішній процес встановлення фактів, який досі триває. Паралельно з цим ми проводимо оцінку нашої внутрішньої системи зберігання і обробки документів. Також були заяви, лунала непідтверджена інформація про те, що ми збираємо якусь особисту інформацію, особисті дані про наших співробітників, членів місії. Але ми не збираємо особисту інформацію, особисті дані приватного характеру членів нашої місії.
Тобто цей скандал не вплинув на завершення вашої роботи в місії 31 жовтня?
Жодним чином. Є правило 10 років роботи в організації, і цей термін добігає свого кінця. Це правило застосовується до будь-кого, хто працює в організації.
В інтерв’ю видання «КоммерсантЪ» ви заявили, що мешканці Донбасу по обидва боки розмежування не вважають цю війну своєю. Це означає, що якщо б Україна змогла відновити контроль над власним кордоном, конфлікт вичерпався б?
Залежить від того, як це буде організовано (встановлення контролю над кордоном). Має бути перехід від жахливого насильства, яке ми зараз бачимо, до мирної ситуації. Ще важливішим є те, щоби ці наміри, ці плани були доведені до відома обох сторін. Все це можна вирішити лише шляхом діалогу, про що ми неодноразово говорили.
У вас більше оптимізму чи песимізму щодо швидкого встановлення миру в регіоні з огляду на нещодавню загибель лідера бойовиків Олександра Захарченка?
Без жодної привязки до будь-кого, хто загинув, я знаю напевно: цей конфлікт закінчиться. Питання лише в тому, який період часу потрібен буде для того, щоби він завершився і яким чином виглядатимуть ті райони після того, як буде досягнуто миру.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0