Даша і радіодиктант: як правильно українською звертатися до Астафʼєвої? 10 запитань до мовознавиці

«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку [email protected] з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

У медіа десятиліттями крутиться мовний покруч «керівництво до дії». Коли його чую чи бачу, спадає на думку: невже українській мові бракує власних засобів, щоб без калькування передати значення російського «руководства к действию»? Адже «руководство пользователя» ми цілком природно перекладаємо як «посібник користувача», а не «керівництво користувача». То чому ж «руководство к действию» має неодмінно ставати «керівництвом до дії»?

Звісно, слово «керівництво» в українській мові є. Ба більше, академічний тлумачний словник у 20 томах фіксує його і в значенні «те, чим керуються; настанова». Отже, саме слово не помилкове. Але чи релевантне воно у цьому випадку? Точно ні.

Тим часом я намацала цікаве слово: направа. Воно не вигадане. Уперше побачила його в «Російсько-українському словнику правничої мови» (1926 р.) за редакцією Агатангела Кримського. «Направою» він перекладає «руководство». СУМ-20 теж фіксує це слово, зокрема, у значенні «порада, наставляння». «Направу» придумав не Агатангел Кримський, він лише запропонував уживати це слово ще в одному значенні. А у значенні «наставляння» його вживали класики задовго до укладення словника Кримського:

• Виходить, треба людей до того нахиляти – i направою, i дiлами. А хто ж те робитиме? Та, мабуть, кожен, хто розумiє, що цього треба (Б. Грінченко);
• Усе Писання Богом натхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності (Біблія. Пер. І. Огієнка);
• – Панотче, … мені досить легко було б з вашої направи на ту путь ступити, що веде, як ви кажете, до вічного блаженства (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

То, може, «направа до дії» могла б стати варіантом заміни «керівництва до дії»? Як ви помітили, ми ніколи не оголошуємо будь-яке звичне слово неправильним лише тому, що воно нагадує російське, як і кожну кальковану конструкцію не замінюємо архаїзмом чи оказіоналізмом. Ось навіть російська калька «виключити» (з фракції) цілком усталена (див. 78 випуск «Мовного питання»). Але завжди треба прагнути до стрункості мовної логіки: якщо «керівництво користувача» – це «посібник користувача», то «керівництво до дії» хай би було «направою до дії» або ще якось. 

• 1 •

Наталя Коваленко: Вітаю. Імʼя Наташа у кличному відмінку «Наташе»? Як душа – душе? Чи Наташо?

Або, як «каша»: каше – Наташе, Маше, Даше. А от до мовознавця Олександра Стукала мовознавиця Ольга Дубчак звертається чомусь «Сашо», хоча російська форма «Саша» нічим не відрізняється від форм «Наташа», «Маша», «Даша» і навіть не є власне чоловічою, бо є і жінки Саші. Краще звертатися до чоловіка «Сашку», а до жінки – «Саню» (українські скорочені форми від Олександри – Саня і Санда). І принагідно згадаємо Дашу Астафʼєву, яка вже наступного тижня читатиме Радіодиктант. Російське прізвище важко змінити, бо треба переробляти документи. А з іменем ситуація простіша: якщо людина має українську ідентичність, то мала б скорочено називатися Дара, Дарка або Даруся (незалежно від того, Дарина вона, Дарія чи Дарʼя). Винятки – російська ідентичність та/або запис «Даша» в паспорті.

• 2 •

Михайло Онищук: Зірка українського шансону Жанна Лтавська у своїй пісні «Червоні вишні» вживає слово «кудрява». Жанна помиляється чи це слово дійсно може бути українським?

Воно українське. «Кудрі», «кудері» та «кудрявий» є в усіх старих словниках. А ще – ку́дерки, ку́дречки, ку́дроньки (-ків), кудря́та (словник Кримського і Єфремова, 1924–1933 рр.). І дуже дивно, що в сучасних словниках цих слів немає. Ще є у словнику Грінченка: «Було б не топтати кудрявої мʼяти». А мовознавець Євген Тимченко у праці «Вокатив і інструменталь в українській мові» в ілюстративному матеріалі вільно чергує «кучерявий» і «кудрявий»: «Ой ти, дубе, кучерявий, сам листом кудрявий». Чергуйте і ви.

• 3 •

Віталій Рожицький: У новинах футболу пишуть: «Хет-трик Краснопіра та вилучення Кудрика у відеогляді матчу Полісся – Динамо – 3:1». Геттрик і КраснопОра, мабуть?

Геттрик – так. Як і готдог, а не хот-дог. Плейоф теж пишемо разом, а не з дефісом. А прізвище Краснопір походить від «красне пірʼя», тому відмінюємо «Краснопера». В українській мові є прикметники «червоноперий», «чорноперий», «сизоперий» тощо. А от прізвище Білозір відмінюється як «Білозора». Щодо «вилучення» (Кудрика) зауважу, що це набагато краще, ніж «виключення».

• 4 •

Анатолій Саган: Цікавить однослівний відповідник до «сослуживца». Однослуживець? Побратим – це відносно нове і надто тісно привʼязане до сучасних реалій. Та й підходить він не завжди. «Товариш по службі» – казенно і нудно.

Так, однослуживець. (У жодному разі не «співслуживець», бо «співпадати», «співставляти» і подібні – це кальки. Правильно – збігатися, зіставляти). Російське «сокурсник» теж перекладаємо як «однокурсник», тому логічно, що «сослуживец» – це «однослуживець». А вже «собрат» і «сотоварищ» перекладаємо як «побратим». 

• 5 •

Марія Климковецька: Слово «балувати» є в українській мові? Воно вживається в різних значеннях, і тут я розумію, чим замінити. Але мене цікавить саме «балувати смачною їжею».

В українській мові «балувати» – це надмірно пестити, але словник не фіксує вживання цього слова разом із додатком «чим» (тільки «кого»). Тобто балують лише когось, а не чимось. Однак класики вживали. Богдан Лепкий, «Батурин»: «Балакали, як за добрих часів, і балували снігами». Михайло Коцюбинський, «Листи»: «До мене навідуються найчастіше Євг[ен] Харл[ампович] (кланяється тобі і просить, щоб ти до них заїхала, як приїдеш), Сергій і Микола, Леонт[ович], який балує мене фруктами, ікрою, квітками». 

• 6 •

Євген Чернявський: Як сказати українською мовою «разгильдяй»?

Розтелепа.

• 7 •

Антон Змєєв: Як сказати українською «на манєже всьо тє же»?

Ті самі гості, в ту саму хату.

• 8 •

Дарина Панасюк: Доброго здоровʼя! Як правильно сказати українською «стрьомний»?

Це українське слово, але сленгове. Входить до словників сленгу та жаргону. А якщо шукати відповідник українською літературною мовою, то «стрьомний» – це страшний / огидний / небезпечний (залежно від контексту).

• 9 •

Наіна: Як уживати слово «далебі», щоб це було доречно?

У значенні «правду кажучи»: «Я такий радий тебе бачити; далебі, занудився» (М. Старицький). Тобто «правду кажучи, занудився». Гарне забуте слово. Завжди краще сказати одне слово замість двох.

• 10 •

Артем Крячко: Пані Ольго, вода з крану чи з-під крану?

З крана (не з крану). СУМ-20 ілюструє слово «кран» таким прикладом: «Господарка раптом побачила, що з крана тік тоненький, блискучий струмочок води, і похапцем закрутила колісце» (Олесь Досвітній). Щодо «з-під», то це слово вживається на позначення напряму: «Тече вода з-під явора Яром на долину» (Т. Шевченко). Тобто вода міститься не в яворі, а тече з-під нього. А якщо вода в крані, то тече не з-під нього, а безпосередньо з нього.

«Главком»