У Києва з’явиться гендерний паспорт: що це таке

Київська міська державна адміністрація ініціює створення «Гендерного паспорта Києва». Це інформаційний інструмент, який застосовують для моніторингу стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Про таку ініціативу розповіла заступник голови КМДА Марина Хонда.

За її словами, «Гендерний паспорт» дозволяє дослідити ступінь рівності у доступі до ресурсів, роботи, економічних, освітніх, фінансових, соціальних послуг, повноважень щодо прийняття рішень, контролю над активами, станом дотримання прав і свобод.

Як зауважила заступник голови КМДА, формування повного «Гендерного паспорта» дасть можливість збирати та акумулювати необхідну статистичну інформацію, розробляти та поступово вдосконалювати як індикатори, так і саму методологію оцінки стану забезпечення рівних прав та можливостей; досліджувати та інтерпретувати відповідні динамічні тренди.

Подальша систематизація і генералізація отриманих даних посилить якість планування заходів із забезпечення прав людини підрозділами КМДА та РДА, зазначила Хонда. Водночас, вказала вона, бюджетне планування стане більш ефективним завдяки гендерно-орієнтованому підходу.

На сьогодні, комплексно сформований гендерний паспорт будь-якої адміністративно-територіальної одиниці відображає існуючі гендерні розриви, диспропорцію та демонструє динаміку в різних суспільно-економічних, соціокультурних, політичних, побутових та інших сферах життя населення.

Мета створення «Гендерного паспорта м. Києва»:

• оцінити становище жінок та чоловіків визначити особливості та особливі потреби щодо захисту їх прав;
• визначити специфіку потреб вразливих верств населення з десегрегацією на жінок та чоловіків;
• проаналізувати потреби жінок та чоловіків у різних сферах гуманітарного простору (освітні потреби, медичні потреби, соціальні послуги та соціальний захист);
• проаналізувати рівень фінансового забезпечення потреб жінок та чоловіків у різних сферах;
• проаналізувати питання наявності та ефективності заходів з протидії домашнього насильства та торгівлі людьми.

Хонда звернула увагу на те, що гендерний підхід створює ефективну систему забезпечення мешканців міста доступними та якісними послугами і надає рівні можливості впливу на ухвалення рішень щодо розбудови міста.

Гендерна проблематика виділяє такі основні групи гендерної статистики: робота, гроші, знання, час, влада, здоров’я. Крім основних груп ідентифікуються також дві супутні області – насильство і нерівність, зосереджені на конкретних явищах, які характерні лише окремим специфічним групам населення (фактор насильства застосовується для фіксації насильства щодо жінок і дівчат, а фактор нерівності розглядає гендерні розриви серед конкретних груп населення (люди з інвалідністю, неповні сім’ї, мігранти, групи ризику щодо суспільно-небезпечних хвороб тощо).

Гендерний паспорт працює на основі акумулювання, обробки і аналізу статистичної інформації, даних опитувань, самооцінок респондентів, вторинного аналізу інформації з інших джерел, уточнила заступник голови КМДА.

«Тому цей інструмент дає змогу виявити результативність, досяжність і ефективність існуючих програм і політик, сприяє розвитку та впровадженню формування доказової політики у сфері гендерної рівності, може бути використаний для роботи щодо планування, програмування та реалізації важливих цільових соціальних програм», – повідомила Хонда.

Нині «Гендерний паспорт м. Києва» – у стадії розробки. Для цього створюють робочу групу у складі профільних управлінь КМДА, депутатів Київради, представників НГО (ГС «Українські жінки», ГС «Спілка жінок України», ГО «Бюро суспільного розвитку»), науково-дослідних інститутів, ЗМІ тощо.