Три «кільця»: як не заплутатися в кільцевих дорогах навколо Києва

Ми вирішили пояснити, які ж кільцеві дороги є у Києві, чим вони відрізняються і над якою саме зараз працюють.

Фактично, у Києві сьогодні працюють дві кільцеві дороги — велика і мала.

Малу кільцеву почали зводити на початку 1950-х років, коли Київ інтенсивно відбудовували після війни. Вже невдовзі на лівому березі міста почнуть виростати нові житлові райони — Русанівка, Березняки, експериментальний Комсомольський масив. Тож нова дорога мала «закільцювати» обидва береги Дніпра: спочатку вона виходила на лівий берег вздовж мосту Патона,  відкритого у 1953 році, а повертала на правий вже через Московський міст, збудований у 1976-му. Але вже на той час «кільце» стало замалим для Києва, який все більше розростався та забудовувався. У 1990 році, коли завершили останні ділянки цієї дороги, виявилося, що вона простягнулася містом майже на 40 кілометрів. Про неї знову згадали у 2015 році, коли Департамент транспортної інфраструктури взявся облаштовувати вздовж «малого кільця» виділену смугу для швидкісних автобусних маршрутів: 24 автобуси мали курсувати кожні десять хвилин і проходити всю заявлену дистанцію за дві години. Проект так і не був втілений повністю.  

Є у Києві і велика кільцева дорога, але сьогодні ця назва радше символічна — правильніше було б назвати її напівкільцевою. «Велике кільце» почали прокладати слідом за малим. На схемі генерального плану міста 1966 року ми бачимо, як воно замикає у коло всі запроектовані житлові масиви. Але будівництво цієї дороги загрузло на правому березі, де вона і сьогодні тягнеться дугою вздовж міських околиць.

Велика Кільцева на генплані міста Києва 1966 року

Головні завдання кільцевої дороги у будь-якому місті — звільнити його від транзитного транспорту і розвантажити міські дороги. Якби київська кільцева була завершена, вона не тільки поліпшила б екологічну ситуацію у місті (кияни вже декілька років задихаються від постійного смогу), але й стала б у пригоді численним «транзитним» водіям (не треба перетинати Київ, щоб доїхати з Одеси до Чернігова, стояти у міських пробках і даремно спалювати бензин).

Тому розмови про можливе завершення її будівництва точаться вже багато років. За підрахунками, зробленими ще у 2012 році, зведення «великого кільця» зменшило б щоденний міський трафік на 20 тисяч автівок. І якби тоді вдалося реалізувати цей проект, то вже до 2017 року водії заощадили палива на суму 20 млн євро.

Говорили і про те, що проїзд по цій дорозі може бути платним, щоб «відбити» затрати на її будівництво. Але громадська думка була в цілому прихильною до цієї ідеї. Так, за даними соціологічних опитувань, у 2012 році 21% водіїв готові були платити за користування такими дорогами, якщо це гарантуватиме їм швидкий та безперешкодний проїзд.

До будівництва цієї дороги вирішили залучити китайську державну корпорацію China Road and Bridge Corporation (CRBC). Наприкінці 2016 року її віце-президент Ду Фей підписав із Віталієм Кличко меморандум про співробітництво, який передбачав розробку техніко-економічного обґрунтування для завершення будівництва великої кільцевої дороги. Китайці пообіцяли за власний кошт провести всі необхідні розрахунки та представити концепції на розгляд КМДА.

«Зараз ми, як київська влада, кажемо про те, що для нас надзвичайно важливо добудувати саме нашу, чинну міську кільцеву, щоб вона дійсно йшла по колу, виходила через правий берег та виводила увесь транзитний транспорт», — наголошував тодішній заступник голови КМДА з питань транспортної інфраструктури Ілля Сагайдак. Вартість такого проекту чиновник оцінював у 15 мільярдів гривень, а серед можливих напрямків продовження будівництва називав відрізок від вулиці Заболотного на Теремках у бік Бортничів (разом із мостовим переходом).

На початку цього року журналісти зафільмували роботи на недобудованому відрізку від проспекту Маршала Рокоссовського до вулиці Богатирської, який є відрізком Великої Кільцевої дороги. Про ці роботи в ефірі телеканалу NewsOne розповів мер Кличко, позначивши їх як «будівництво великої кільцевої дороги, яка зможе зменшити транспортне навантаження столиці у 20-30%».  

Одна з фотографій з будівництва ділянки Великої Кільцевої дороги

Але потім щось пішло не так.

Фотографії будівництва нової ділянки були розтлумачені низкою ЗМІ, як початок робіт над взагалі новою великою кільцевою дорогою. Правильніше було б назвати її обласною, оскільки вона мала проходити через Бориспіль, Українку, Ворзель, Глеваху та Старі Петровці. Нове «кільце» перетинає Дніпро через два ще незбудованих мости — Південний біля міста Українка та Північний через Десну.

Ідея будівництва цієї дороги виникла ще у 2000 році, а через одинадцять років була навіть закладена у Державну програму розвитку автомобільних доріг на 2007-2011 роки. Концепція 2011 року передбачала, що «кільце» проходитиме на відстані двадцяти кілометрів від столиці, а його загальна протяжність складе 213 кілометрів (65 км вже існуючих доріг, 148 км нових магістралей). Вздовж всього маршруту було заплановано 78 шляхопроводів, два мости та 22 дворівневі розв’язки. Крім того, автори обіцяли європейські технології будівництва, сучасне освітлення, численні підземні переходи, шумоізолюючі екрани для мешканців навколишніх сіл і тунелі для міграції тварин.

У 2016 році про цей проект заговорив голова Київської обласної державної адміністрації Максим Мельничук. Він повідомив, що його адміністрація веде переговори з Францією та Китаєм, а на будівництво знадобиться два мільярди доларів. Звідти ця цифра плавно перекочувала у сьогоднішні новини — як і теза про те, що цю дорогу чомусь також зводитиме китайська корпорація CRBC.      

Втім, у тому ж 2016 році тодішній заступник голови Укравтодору Микола Березовський наголосив, наскільки затратною буде реалізація цього амбітного проекту:   

«…за розрахунками 2008-2009 рр. приблизна вартість проекту – 55 млрд грн. На сьогодні ця цифра зросла в 3 рази, що становить близько 150-170 млрд грн».

Проект обласної кільцевої дороги 2011 року

Через рік про цей проект висловився й колишній міністр транспорту Польщі Славомір Новак, який зараз очолює Укравтодор. Польський топ-менеджер оцінив її будівництво у 10 мільярдів доларів, а сам проект назвав «скоріше політичною ідеєю, ніж реальною».

«Поки в країні не вистачає грошей на ремонт чинних доріг, передчасно говорити про будівництво нових крупних проектів. Краще використати ці кошти на поліпшення вже існуючих доріг, ніж будувати 40 км нової дороги», — пояснював він.

Мабуть, саме тому у Департаменті транспортної інфраструктури КМДА сподіваються на появу інвесторів, які зможуть взяти на себе частину витрат на добудову великої кільцевої. Натомість вони отримають право встановлювати платний проїзд та будувати вздовж неї готелі та автомобільні заправки.

«Кільцеву можуть передати в концесію інвестору на 20-25 років, якщо він вкладе свої гроші в будівництво траси. Щоб покрити витрати, інвестор зможе стягувати плату за проїзд по новій дорозі. Поки що Кільцева будується за рахунок міського бюджету, але місто постійно шукає інвесторів на цей проект», — зазначали у департаменті.

Орієнтовна вартість проїзду, за підрахунками чиновників, може обійтися в суму до 100 гривень. Втім, остаточного й затвердженого проекту для цієї дороги досі немає.