Росіяни з’їли майже всіх страусів із ферми під час окупації села на Київщині

У Здвижівці Київської області під час тимчасової окупації російські військові з’їли майже усіх страусів із місцевої ферми. Крім того, солдати країни-терориста обіцяли власникам собак, що вбиватимуть їхніх тварин, якщо ті будуть гавкати. Про це розповів місцевий мешканець Юрій Погребняк, передає видання «Вечірній Київ».

Після звільнення села виявилось, що вціліло всього кілька птахів.

«Один російський молодий зв’язківець навіть ходив, просив селян не псувати кабелі зв’язку, бо вони, мовляв, уже втомилися кожен день їх лагодити. Він же якось приніс нам шматок смаженої страусятини, щоб ми могли спробувати. Виявляється вони майже всіх страусів на фермі зарізали та з’їли. Лише двом птахам удалося втекти. Одного страуса я бачив, коли він ходив людськими городами, шукав, що поїсти й селяни його підгодовували», – розповів Погребняк.

Крім того, чоловік розповів, що окупанти погрожували власникам собак вбивати тварин, якщо ті гавкатимуть.

«А ще селом бігали безліч собак, бо багато людей відпустили тварин з ланцюгів, щоб ті врятувалися. Адже окупанти сказали, що постріляють усіх псів, що гавкатимуть. Утім, деяким собакам не пощастило. Буряти їх з’їли», – уточнив Погребняк.

Чоловік пригадує, російські військові влаштовували постійні пиятики. Коли напивалися, забирали у людей машини, велосипеди, розмальовували літерами V або Z, та їздили селом. Таким чином вони розважалися. З кожним днем поводилися все гірше й гірше.

Половина з окупантів – це були підготовлені військові. Решта загарбників нагадувала безхатченків у обшарпаному одязі. Вони здебільшого стояли на блок-постах, випрошували цигарки та їжу. Також окупанти ходили по домівках міняли пальне на самогонку. Але так було лише на початку вторгнення.

Досить швидко мешканці села почали розуміти, що справи у росіян ідуть зовсім недобре. Наприклад, увечері виїжджала їхня колона у бік Києва, а наступного дня поверталася лише частина. Решта назавжди залишилась лежати в українській землі. Росіяни були злі та пригнічені.

За місяць окупації села обличчя загарбників, які стояли у Здвижівці, змінювалися, мабуть, тричі. Вони зазнавали величезних втрат і були дуже озлоблені. Всю горілку повипивали, магазин розгромили та почали мародерити.

Спочатку ходили вночі та грабували будинки, де не було людей. А потім почали красти серед білого дня, не звертаючи уваги на те, чи є господарі вдома, чи немає. Відбирали у людей городні тачки, вантажили на них телевізори, магнітофони, комп’ютери, пральні машини, праски, каструлі, сковорідки… Під’їжджали «Урали», у які вони складали награбоване. А що вже не влазило у кузов, прив’язували мотузками та вивозили у бік Білорусі.

Кадировці, що зайняли школу у Здвижівці, ненавиділи, як українців, так і росіян. В їхніх очах було бажання всіх постріляти та знищити. Багато було в селі й бурятів. Від них також відчувалася ворожість. А коли «взяти Київ за три дні» не вдалося, вони зовсім розлютилися. А скільки на початку було бравості. Ходили по селу справжніми переможцями, зухвалі, до українців ставилися як до бидла.

Раніше повідомлялося, що по селу Здвижівка на Київщині бігає страус. Місцеві називають його Гуком, бо він гукає. Птах утік зі страусиної ферми, зруйнованої під час війни