Представник Мінцифри про закордонне партнерство: Вони нам – посилення ізоляції ворога, а ми їм – «Дію»

Україна взяла курс на діджиталізацію ще до повномасштабної війни, а з її початком було створено кілька застосунків воєнного часу. У «Дії» можна не тільки допомогти армії грошима чи повідомити про перебування російської військової техніки, а й отримати грант на відкриття власної справи чи купити військові облігації.

Які нові послуги скоро мають з’явитися у «Дії», наскільки вона захищена в умовах постійних російських кібератак і скільки українці вже заробляють на військових облігаціях в інтерв’ю «Главкому» розповів керівник із розвитку електронних послуг у Мінцифри Мстислав Банік.

«Чистий дохід власників військових облігацій – близько 5 млн грн»

Напередодні російського вторгнення в Україні був шквал DDOS атак. Скільки їх припало на «Дію»? Чи були витоки персональних даних?

Насправді атаки на наші системи були протягом всього періоду існування «Дії» (застосунок існує вже понад три роки, офіційно його запустили 2020 року – «Главком»). Посилилися вони восени позаминулого року, коли Росія почала активніше брязкати зброєю біля наших кордонів.

Потім була потужна атака на портал «Дія» – 15 лютого 2022 року. Але жодних витоків даних не сталося. Системи, які ми збудували завдяки, по-перше, правильній стратегії кіберзахисту, а по-друге, дякуючи досвіду приватних компаній, на кшталт Amazon, який ми запозичили, постійні penetration тести, які ми проводили (тест на проникнення – метод оцінювання захищеності комп'ютерної системи чи мережі шляхом моделювання дій зовнішніх та внутрішніх зловмисників, – «Главком»), bugbounty (програма, за допомогою якої люди можуть отримати винагороду, виявивши вразливості у системі, – «Главком»), це все дало свої плоди. Наша система виявилася достатньо захищеною, щоби встояти проти ворожих кібератак.

А як з кібератаками після повномасштабного вторгнення? Коли була найбільша і якою вона була?

Нас атакують постійно. Але знаєте, що змінилося? Це як із збройними силами РФ – поки вони не почали атакувати, ми їх ще побоювалися, думали, що це друга армія світу. Те саме з російськими атаками у кіберпросторі. Росія мала репутацію країни потужних хакерів. Але, як ми бачимо, жодних збоїв в українських системах не сталося, успіху ворог не досяг.

Скільки ворожої техніки вдалося знищити за допомогою чат-боту єВорог? І чи не було friendly fire?

Зараз цим ботом користуються 486 тис. осіб. Стільки ж повідомлень ми отримали від початку повномасштабної війни. Також ми додали туди можливість повідомляти, крім інформації про техніку ворога і живу силу, про колаборантів. Було навіть таке, що Сили оборони просили нас сфокусуватися на РЛС (радіолокаційні станції – «Главком»).

Стосовно ефективності, ЗСУ нам про це не звітують. Але вони регулярно користуються інформацією, яку ми передаємо, і вона виявляється корисною. Наприклад, щойно ми попросили людей звертати більше уваги на РЛС, кількість відео зі знищеною російською технікою збільшилася.

Стосовно friendly fire. Чат-бот «єВорог» хоч і доступний у Telegram, але доступ до нього може бути і зі стартового екрану у «Дії». Це значно спрощує ситуацію для користувача. От уявімо: він бачить військову колону і починає згадувати назву нашого чат-бота. У такий момент дуже легко натрапити у поспіху на фейковий бот. Тому всі 19 млн користувачів «Дії» можуть відкрити стартовий екран і одразу перейти у «єВорог».

Також ми додали верифікацію особи у Дії, коли використовуєте «єВорог» з її допомогою. Тобто перш ніж надати інформацію про техніку окупантів, ти маєш підтвердити свою особу (ми не будемо додавати ніяких персональних даних до цього звіту про техніку чи живу силу ворога).

Потім наші менеджери переглядають ці звіти. І вже тільки потім інформація надходить до ЗСУ.

«Дія» стала ще й платформою для збору коштів на допомогу армії. Скільки вже вдалося зібрати?

Вже понад 550 млн грн. Це дуже класний показник. Так, ми не робимо мегазборів, як різні відомі фонди, але це саме та історія, коли людина відкриває застосунок, бачить заклик задонатити на армію дронів і допомагає копійчиною.

А щодо військових облігацій у «Дії», скільки їх вже купили і скільки грошей заробили інвестори?

Військові облігації – це цінні папери держави. Громадянин може їх придбати і потім держава їх погашає. Тобто робить за ними виплату. У військових облігацій може бути різний період, від пів року до моменту погашення і аж до року, як от із облігацією «Ялта». Її ми виплатимо наступного року.

Військових облігацій продано вже на більш ніж 700 млн грн. Це ті, які куплені саме через «Дію». Облігації продають ще деякі банки та інші юридичні особи.

Щодо виплат, було погашено облігацій вже на 256 млн грн. Чистий дохід власників цих облігацій склав, приблизно, 5 млн грн.

Часто люди, які вперше купують облігацію, віддають перевагу короткостроковим придбанням. Але після того, як відбувається погашення, реінвестують свої гроші у нові облігації. При цьому «Дія» не продає облігації самостійно, це роблять партнери, які до нас підключилися.

«Люди хочуть бачити абсолютно всі послуги у «Дії»

Які ще послуги ви плануєте запровадити у «Дії»? Мінцифри веде дослідження запитів користувачів на сервіси, які вони хотіли би бачити у цифровому форматі?

Знаєте, от зараз люди вже хочуть бачити абсолютно всі послуги у «Дії». Риторика користувачів змінилася з моменту, коли ми запускалися. Раніше питання завжди стояло так: а чи буде у «Дії» той чи інший сервіс? Зараз питання змінилися на «коли»?

Готуємо до випуску скасування шерингу автомобіля (завдяки шерингу, власник авто може внести до бази даних особу, котра користується його машиною і всі штрафи приходитимуть саме водієві, а не власнику. Шерінг вже був у «Дії», тепер Мінцифри хоче ввести опцію, щоби його можна було ще й скасувати, – «Главком»).

На підході можливість заміни водійського посвідчення, щоби людина могла, якщо хоче, відмовитися від відповідного документа у пластику. Скоро буде витяг про несудимість.

Ну і працюємо над розмитненням, перереєстрацією транспортних засобів. Також у найближчих планах – документи про освіту.

Тисячі українців втратили роботу через повномасштабну війну. Послуга «єРобота» комусь допомогла у працевлаштуванні?

Власне, «єРобота» – це можливість отримати грант від держави на розвиток бізнесу. Запустилися ми минулого літа. І з того часу надійшло майже 23 тис. заяв на отримання грантів.

Нещодавно додатково запустилася окрема грантова програма для ветеранів війни з Росією. Якщо ветеран подає заявку, він може отримати 250 тис. цього капіталу та створити ще одне робоче місце. Якщо подається не він, а чоловік або дружина, то ця особа має створити вже два робочих місця. Не просто стати ФОПом і працювати самостійно, а взяти на роботу ще двох людей. У такого бізнесу є шанс отримати грант у 500 тис. грн.

Якщо ж ветеран веде бізнес протягом трьох років, сума гранту зросте аж до мільйона гривень.

Для цього треба подати заяву, завантажити бізнес-план. Потім спеціальна комісія оцінює, наскільки перспективним є цей бізнес, наскільки можна покладатися на правильне використання наданих коштів. Тоді вже можна буде отримати гроші.

У вас є подкаст «Цифра» на Youtube, де ви пояснюєте різні моменти, пов’язані з «Дією».

Завжди не вистачає часу пояснити, як і що працює у державі. Коли коментуєш ту чи іншу тему, будучи працівником Мінцифри, мусиш зробити це коротко і вичерпно. І коли нам кажуть, наприклад: «а чого б вам не запустити електронний паспорт домашніх тварин», ти не можеш відповісти коротко. Хочеться навпаки детально пояснити, як працює реєстр таких документів, чи є він взагалі, який у цьому контексті світовий досвід тощо. Тому ми вирішили записувати свій освітній подкаст. У цьому подкасті я є не основним спікером, а лише ведучим.

Перший випуск у нас був не освітній, а про «Дію» як частину української поп-культури. Другий – про сприйняття «Дії» за кордоном. Дуже складне й неоднозначне питання, на яке можна відповідати по різному. У другий випуск ми запросили мандрівника Євгена Синельникова, щоби він розповів про свій досвід.

І зовсім нещодавно відзняли новий випуск. Вийде за кілька тижнів. Він про те, як працюють взагалі держпослуги.

Столиця має свій застосунок «Київ цифровий». Коли можна чекати на появу аналогічних в інших великих містах?

Мінцифри не має стосунку до створення ані «Київ цифровий», ані регіональних застосунків. У кожному регіоні є команда, яка займається цифровізацією. Ми з ними постійно на зв’язку, як, наприклад, з командою «Київ цифровий» під керівництвом заступника київського міського голови Петра Олейнича. Час від часу радимося про якісь спільні проєкти. Наприклад, коли евакуюють автомобіль у Києві і ти можеш поділитися техпаспортом через Дію (шеринг техпаспорта дає власнику можливість доручити всі формальності стосовно автомобіля його нинішньому водію – «Главком»)

«Естонія запускає власний аналог «Дії»

Просування «Дії» закордоном – скільки країн нині зацікавлені у тому, щоби адаптувати наш застосунок під себе і також його використовувати? Не думали про повноцінну рекламну кампанію закордоном?

Спілкуємося ми з дуже великою кількістю країн, більш-менш предметний діалог триває десь із десятьма. Треба розуміти, що це не дуже простий процес. Тут є і політична складова, бо ж це все на найвищому рівні, це не як встановити Microsoft Office. Ми постійно поводимо технічні консультації із зацікавленими країнами. Протягом цієї весни Естонія запустить свій еквівалент Дії під назвою mRiik.

Яка нам користь від просування «Дії» закордоном, крім іміджевої?

Іміджева користь ключова. Це допоможе нам сформувати образ України як держави №1 у сфері IT. У випадку з Естонією ми зобов’язані віддячити за ту підтримку, яку ця країна нам надала  і продовжує надавати (Естонія розробляє застосунок сама, але на базі нашої ідеї, – «Главком»). З іншими країнами ми завдяки популяризації «Дії» можемо говорити про те, щоб вони долучалися до ізоляції Росії. Вони нам – посилення ізоляції ворога, а ми їм – «Дію».

Фінансового зиску як такого тут наразі немає.

Рекламувати «Дію» закордоном буде непросто. Треба працювати з урядами різних держав, щоби організувати рекламну кампанію. До початку переговорів про рекламу взагалі говорити не варто, тому що процеси у державах відбуваються по-різному. Наприклад у «паперовій» Німеччині люди не можуть одного дня просто сказати, що їм треба застосунок. У них немає досвіду користування ним.

Завжди наводжу приклад із таксі. Раніше треба було тільки дзвонити, а зараз є кілька застосунків для виклику таксі і опинившись там, де такий застосунок не діє, ми відчуваємо дискомфорт. Так і тут. Доки не спробуєш, не дізнаєшся, наскільки «Дія» є зручною.

У чому головні подібності і відмінності нашої та естонської «Дії»?

Мова і кольори інтерфейсу, решта – як у нас. Естонці почали з інтеграції у свій застосунок водійських документів та id-карт і ще кількох послуг. У них є своя система авторизації без використання BankID.

Українці за кодоном можуть користуватися «Дією»? Наскільки вона помічна для тих, хто виїхав з одним телефоном, без документів?

Українці продовжують користуватися «Дією» закордоном і зараз, подаються на соціальні виплати. Це врегульовано домовленостями на час війни. Тому ніхто не пропаде.

А у Польщі взагалі наша «Дія» дає право мати посвідку на проживання. Завдяки тому, що вона частково інтегрована з польським застосунком mObywatel.

Коли слоган «держава у смартфоні» остаточно втілиться у життя?

Про конкретні строки важко говорити під час війни. Але ще до повномасштабного вторгнення ми оцифрували усі масові послуги. Ясна річ, що на різних рівнях існує величезна кількість дрібних послуг, якими користується декілька сотень чи тисяч людей. І до них ми також дійдемо. Але поки складно будувати горизонти планування.

Знаєте, ніхто не планував продавати облігації через «Дію» чи обмінювати лампочки. Зараз ми запускаємо послуги, актуальні під час воєнного стану. Плануємо ще відродити у якомусь іншому форматі зміну місця проживання і тоді вже точно всі наймасовіші послуги захопимо. Будемо рухатися тоді вже у бік податкових та соціальних сервісів. 

Богдан Боднарук, «Главком»