Бужанський хоче скасувати штрафи за відмову бізнесу від української мови

Народний депутат з фракції «Слуга народу» Максим Бужанський з однопартійцями зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт про скасування відповідальності для бізнесу, що відмовляється обслуговувати населення українською мовою. Законопроєкт №4528 зареєстрований на парламентському сайті.

Бужанський, який, зокрема раніше відстоював свій скандальний «мовний законопроект» вважає, що бізнес не повинен платити штрафи, а лише податки.

«Друзі, з 16 січня набирає чинності норма закону про мову, згідно з якою вся сфера обслуговування, весь бізнес повинен працювати на державній мові, інакше штраф. Немаленький, до речі, до 6800 гривень. Це абсурд, бізнес зобов'язаний тільки платити податки, і нічого більше, решта - регулює ринок. Я не хочу нічого міняти по частинах у самому законі про мову, він весь кривий. Але пропоную просто скасувати ці штрафи, і вирішити це питання таким чином, а не плодити донощиків. 27 колег з фракції «Слуга народу» надали мені честь, ставши співавторами мого законопроекту, за що я їм безмежно вдячний», ─ написав він у Telegram.

Нагадаємо, влітку Бужанський подав законопроєкт, яким передбачалося відтермінування обов’язкового використання української мови у школах, де навчаються на мові нацменшин. Тоді Верховна Рада не розглянула його і з 1 вересня всі школи, зокрема російськомовні, перейшли на українську.

До відома, з 16 січня 2020 року набула чинності стаття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

З 16 січня 2021 року вся сфера обслуговування має перейти на українську мову, обслуговування будь-якою іншою мовою може здійснюватися лише на прохання клієнта.

Порушення таких норм означатимуть для закладів адміністративні штрафи — від 200 до 700 неоподатковуваних мінімумів (від 3400 до 11 900 грн). Ці зміни набудуть чинності у липні 2022 року.

Раніше мовний омбудсмен Тарас Кремінь заявив, що значно зросла кількість скарг на порушення «мовного закону» в частині застосування державної мови в освітньому процесі. Це сталося з переходом навчання на дистанційну форму.

Також мовний омбудсмен після виборів вимагає від декількох місцевих рад скасувати рішення про функціонування регіональних мов. Він також просить генпрокурора Ірину Венедіктову через суд скасувати відповідні рішення.