Гладковський заборонив Верховній Раді говорити про нього погано

Печерський районний суд Києва задовольнив цивільний позов колишнього першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського до Верховної Ради щодо визнання інформації такою, що порушує немайнове право на використання імені позивача.

Про це повідомляє «Главком» з посиланням на рішення від 18 вересня.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що Верховна Рада України на своєму офіційному сайті розмістила Пояснювальну записку від 3 березня 2020 року до проекту Постанови Верховної Ради України «Про висловлення недовіри Генеральному прокурору Рябошапці Р.Г.». Зокрема, у Пояснювальній записці подана інформація, яка, на думку Гладковського, порушує його право на використання імені та правовий принцип презумпції невинуватості: «Зокрема, справа щодо притягнення до кримінальної відповідальності колишнього секретаря РНБО  Олега Гладковського. Обвинувальний акт щодо Олега Гладковського до цього часу до суду не скерований, незважаючи не те що ще в жовтні 2019 року йому оголошено про підозру у вчинені злочинів, передбачених частиною другою статті 364 (зловживання владою або службовим становищем) та статтею 366-1 (декларування недостовірної інформації) Кримінального кодексу України». 

Представник Верховної Ради просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки інформація, зазначена у Пояснювальній записці до проекту Постанови, мала публічний та відкритий для загалу характер, адже стосувалася особи, яка за своїм службовим статусом займала відповідальне становище.

Натомість суд дійшов висновків, що за відсутності обвинувального вироку, який набрав законної сили щодо Олега Гладковського, Верховна Рада в розміщеному на його сайті тексті Пояснювальної записки порушила немайнове право позивача на використання імені. Більше того ч. 4 ст. 296 ЦК України прямо забороняє використовувати ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення до набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї.

Окремо Печерський райсуд наголосив на принципу презумпції невинуватості, який згадується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шагін проти України» від 10 грудня 2009 року. Там сказано на важливості державним посадовим особам добирати слова, оприлюднюючи свої заяви ще до судового розгляду справи, порушеної проти особи та визнання її винною у вчиненні того чи іншого злочину.

Таким чином, Гладковський виграв судову справу у Верховної Ради, яка повинна сплатити 840,8 грнт судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Київського апеляційного суду.

Нагадаємо,що Олега Гладковського затримували в жовтні 2019 року за спробу покинути Україну. Його підозрюють в тому, що він на посаді в РНБО лобіював оборонний контракт для своєї компанії «Богдан Моторс». Вищий антикорупційний суд заарештував його з можливістю виходу під заставу. Як повідомлялось, через кілька днів сім'я внесла заставу за Олега Гладковського у розмірі 10 мільйонів 623 тисячі 130 гривень. Після цього він вийшов із СІЗО.

У лютому і березні 2019 року вийшла серія резонансних журналістських розслідувань про причетність Гладковського до різних корупційних схемам в оборонній сфері. Він відразу був звільнений з РНБО, були проведені обшуки, слідство анонсувало допити на поліграфах. Ближче до виборів президента прокотилися акції протесту з вимогою кримінальної відповідальності для Гладковського.

Варто зазначити, що справжнє прізвіще Гладковського - Свинарчук, але у 2014 році він його змінив на Гладковський.