В американській в'язниці помер маніяк, якого прозвали власником «Клівлендського будинку жахів»
Серійний вбивця тримав все місто у постійному страху кілька років і довгий час залишався непоміченим для правоохоронців
У в'язниці в США помер сумнозвісний серійний маніяк Ентоні Совелл, який вбив 11 темношкірих жінок і роками зберігав їхні тіла у себе в будинку. 61-річний Совелл помер через хронічне захворювання в термінальній (останній. - Ред.) стадії розвитку хвороби, так і не дочекавшись виконання винесеного йому 10 років тому смертного вироку.
Його список жертв налічував щонайменше 81 жінку, щодо яких він вчиняв злочини у 2007-2009 роках. Чоловіка визнали винним в 11 вбивствах, зґвалтуваннях, викраденнях людей, нарузі над тілами померлих та фальсифікаціях доказів і засудили до страти. 29 жовтня 2012 року йому мали ввести смертельну ін'єкцію. Однак виконання смертного вироку затягувалося на довгі роки через апеляційні скарги засудженого.
Розповідаємо, як серійний вбивця тримав все місто у постійному страху кілька років і довгий час залишався непоміченим для правоохоронців.
2007 року з вулиць американського Клівленда (штат Огайо) почали зникати жінки. Їхні родичі вимагали від поліції якомога швидше встановити їхнє місцеперебування. 22 вересня 2009 року молода жителька Клівленда Тоня Кармайкл повідомила в поліцію, що Совелл вдарив її, задушив і зґвалтував у своєму будинку, через що та знепритомніла. Але жінка пізніше все ж змогла втекти від кривдника, пообіцявши йому повернутися наступного дня.
37 днів минуло після заяви постраждалої, і лише тоді поліція навідалася до будинку Совелла з ордером на арешт чоловіка за підозрою в зґвалтуванні. Того дня, 29 жовтня, Совелла в будинку не було, але на горищі поліція виявила два тіла, які розкладалися, та викопану могилу у підвалі.
Характерною ознакою було те, що усі жертви нападів та вбивств Совелла – афроамериканки у віці від 25 до 53 років, яких він запрошував до себе додому випити. Майже всі з них в певний період свого життя страждали на наркотичну залежність. Як свідчать судові записи, багато хто вдавався до крадіжки, а деякі – й до проституції. За розповіддями тих, хто вижив, вбивця заманював їх у свій будинок обіцянками безкоштовного алкоголю і наркотиків. Там він їх ґвалтував, а потім душив мотузкою або дротом і, якщо жертва чинила опір, він її вбивав. За розповіддями однієї з жертв, він їй прямо сказав: «Ти всього на всього ще одна вулична повія, і ніхто не дізнається, що ти зникнеш».
Усі свої жахливі вбивства Совелл скоював у непримітному, на перший погляд, будинку, розташованому на Імперіал-Авеню (Imperial Avenue) у напівзруйнованому районі Маунт-Плезант у Клівленді. Туди він переїхав 2005 року після виходу з в'язниці, де відбував 15-річний термін за спробу зґвалтування. Тоді він заманив 21-річну дівчину до свого будинк,у а потім задушив та зґвалтував її. Незважаючи на серйозність нападу, Соуелл не проходив лікування, яке отримують особи, що вчинили злочини сексуального характеру.
Будинок Совелла, який пізніше охрестили «Клівлендським будинком жахів», був розташований у сусідстві з ковбасною фабрикою Ray’s Sausage. Протягом довгого часу з дому Совелла виходив підозрілий запах, що нагадував трупний, але в поліцію ніхто про це не повідомляв. Сусіди були впевнені, що непосильний сморід йде саме від ковбасної фабрики, на що скаржилися. Її власнику довелося витратити $20 тисяч на нову сантехніку та каналізаційні лінії, але безрезультатно.
Після викриття серійного вбивці і винесення йому смертного вироку, рішенням місцевої влади Клівленда 6 грудня 2011 року будинок Совелла знесли і вирішили «більше нічого не будувати на цьому жахливому місці».
22 липня 2011 року Ентоні Совелл був засуджений до смертної кари, але юридичними методами відтягував її виконання. Попри засудження чоловік продовжував оскаржувати свій вирок. Його адвокати здійснили кілька невдалих спроб скасувати його смертний вирок і домогтися для нього довічного ув'язнення, апелюючи до важкого дитинства вбивці і його психічного стану. Однак прокурори довели, що Совелл є психічно врівноваженим і дієздатним і зажадали для нього найвищої міри покарання.
Попри оскарження Соуелл все ж згодом оприлюднив заяву, в якій йдеться, що він просить вибачення у сімей 11 загиблих жінок.
«Єдине, що я хочу сказати, – це те, що мені шкода. Я знаю, що це може звучати не так вже й вагомо, але я щиро шкодую, від щирого серця», – сказав Совелл.
Частина вбитих Совеллом жінок вважалися зниклими безвісти протягом кількох років, перш ніж були виявлені їхні рештки. Під час серії загадкових зникнень поліція Клівленда зазнала гострої критики за те, що занадто повільно реагувала на сигнали про напади з боку Совелла. Водночас на той час правоохоронці пояснювали, що випадки зникнення дорослих представляли іншу важливість, оскільки дорослі можуть легально залишати дім, нікого не повідомляючи про це. Поліція заявляла, що більшість зниклих дорослих повертаються протягом місяця.
«Ми кажемо, що ви не маєте права судити про те, чи варта справа розслідування чи ні», – говорив місцевий активіст Дейв Паттерсон, який наполягав на важливості законодавчо реформувати спосіб розгляду справ без вісти зниклих осіб.
До скоєння вбивств Совелл вісім років прослужив у морській піхоті, подорожуючи різними країнами. Люди, які знали його, у розмові називали нормальним хлопцем. Про нього відомо небагато, зокрема після того, як він закінчив службу у морській піхоті, він не намагався знайти роботу, яка б добре оплачувалася. Натомість займався збиранням та продажем металобрухту. Також довгий час страждав на наркотичну та алкогольну залежності.
Кримінологи стверджують, що серійні вбивці часто обирають жертвами людей, життя яких може бути «невпорядкованим або, так би мовити, поза системою» – повій, втікачів, людей з наркотичною залежністю тощо, вважаючи, що їхнє зникнення не сигналізуватиме небезпеку навіть для їхніх сімей. «Невидимість» жертв дозволяє серійному вбивці працювати непомітно.
Родичі жертв Совелла з полегшенням відреагували на його смерть. Хтось зміг його пробачити, а хтось ні. Водночас прокурор окружної прокуратури Куяхога Майкл О’Меллі опублікував таку заяву щодо смерті вбивці:
«Зараз мої думки та молитви стосуються сім’ї та друзів жертв цього чудовиська. Ця громада ніколи повністю не оговтається від жаху, який стався на Імперіал-Авеню. Я сподіваюся, що правоохоронні органи та система кримінального судочинства навчилися на помилках, які дозволили цьому диявольському хижакові так довго не бути поміченим», - сказав прокурор.
Коментарі — 0