Чому ці звинувачення сплили лише через п'ять років?
Вранці 25 лютого військова прокуратура спільно з СБУ затримали колишнього керівника Генштабу Збройних сил, генерал-полковника Володимира Заману. За словами прокурорів, Замана, діючи в змові з екс-президентом України, нині заочно засудженим Віктором Януковичем, вчинив державну зраду. Екс-начальнику Генерального штабу (2012-2014) закидають протизаконне скорочення чисельності Збройних сил, розформування військових частин, послаблення угруповань українських військ у Криму і неприведення їх до бойової готовності, що завадило Україні відбити агресію Росії. «За місцем знаходження підозрюваного Замани були вилучені таємні документи, датовані лютим 2014 року», - заявив на брифінгу в Генпрокуратурі головний військовий прокурор Анатолій Матіос, щоправда, пізніше на суді сторона захисту цей факт заперечила. Впродовж усього понеділка тривало судове засідання з обрання запобіжного заходу. І вже сьогодні, 26 лютого, о першій ночі Печерський райсуд Києва ухвалив рішення узяти генерал-полковника під варту без права внесення застави.
Хто такий Володимир Замана і в чому його обвинувачують?
Володимир Михайлович Замана став відомий широкій публіці під час Євромайдану. Він нібито відмовився виконувати наказ тодішнього глави Міноборони Павла Лебедєва про застосування сили до протестувальників і подав рапорт на звільнення з посади начальника Генштабу, головнокомандувача ЗСУ. Хоча це тепер заперечує генпрокурор Юрій Луценко. Він стверджує, що саме Замана особисто «наказав залучити військових проти Майдану. І надав техніку, в тому числі прожектори і озвучку на 18.02.2014», - написав у соцмережах Юрій Луценко. Так чи інакше, але після звільнення у дні розстрілів на Майдані (19 лютого) пан Замана був призначений заступником секретаря РНБО. Та на цій посаді він перебував усього три дні. Про призначення, зізнається генерал-полковник, сам дізнався лише зі ЗМІ. 22 лютого 2014-го його призначили Уповноваженим Верховної Ради з контролю за діяльністю Міноборони. Щоправда, і на цій посаді він затримався не довго, лише до червня. Серед найцікавіших сторінок біографії – кримінальна справа, фігурантом якої він був у 2013-му. Її порушили не персонально проти Замани, а «проти керівництва Генштабу», пояснював військовий. В інтерв’ю виданню «Гордон» причиною порушення справи він назвав знищення російського розвідувального буя, незаконно і таємно від України встановленого на дні Чорного моря. Каже, що на той час питання про те, як залагодити конфлікт вирішувалося на рівні Янукович-Путін. Справу закрили у березні 2014-го.
Володимир Замана служив у Радянській армії. На початку 80-х років закінчив Харківське гвардійське танкове училище. Служив у складі групи радянських військ у Німеччині. Був командиром танкового полку. У 1993-му почав службу у незалежній Україні, цього ж року закінчив військову академію бронетанкових військ імені Малиновського у Москві. Саме цей факт, не оминуло увагою обвинувачення у свіжій кримінальній справі, але про це пізніше. У 2004 році закінчив Національну академію оборони України. Дослужився до командувача 6 гвардійського армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. З 2012 року має звання генерал-полковник. З 18 лютого 2012 року саме пан Замана, як начальник Генерального штабу, в мирний час був головнокомандувачем Збройних сил України.
Серед найрезонансніших обвинувачень, які озвучив під час брифінгу 25 лютого головний військовий прокурор Анатолій Матіос – скорочення у Збройних силах у 2012 році на 4646 військових більше, ніж передбачає Закон про чисельність Збройних сил на 2012 рік. За даними обвинувачення, в період перебування на посаді Заманою були розформовані зенітно-ракетні дивізіони, на озброєнні яких перебували зенітно-ракетні комплекси С300В, зокрема 874-й зенітно-ракетний дивізіон, 5001-й зенітно-ракетний дивізіон, 2081-й зенітно-ракетний дивізіон. Окрім того, 19 авіаційних військових частин і установ, а також 114 бригада тактичної авіації була переформатована з бригади в ескадрилью. «Розформування цих частин і підрозділів фактично позбавило протиповітряної оборони всю нашу державу», – категорично заявив Анатолій Матіос.
Володимиру Замані закидають фактично роботу на ворога, яку він начебто розпочав сім років тому. За даними обвинувачення, 27 серпня 2012 року генерал-полковник підписав та видав директиву про оперативне підпорядкування командуванню ВМС України військових частин повітряних сил Збройних сил України. В результаті чого з 1 вересня 2012 року в оперативне підпорядкування ВМС увійшло управління тактичної групи «Крим» з підпорядкованими військовими частинами, у тому числі бригада 204 тактичної авіації. У Генпрокуратурі зазначають, що частини, які перебували на території Криму були сформовані з найбільш дієздатних і нових видів озброєння, а значить мали можливість відбити «будь-який напад у випадку його здійснення». Але зміна підпорядкування всіх родів військ «надала значної переваги керівництву РФ в Криму у контролі та блокуванні дислокованих у Криму підрозділів ЗСУ у випадку прихованої, гібридної чи відкритої агресії», зазначає сторона обвинувачення.
Але і це ще не все. У Генпрокуратурі наголошують: саме колишній начальник Генштабу затвердив план переформатування 6-го армійського корпусу в управління оперативного командування «Південь», а 13-го армійського корпусу в управління оперативного командування «Північ» та підпорядкував їм низку підрозділів. Також «всупереч Конституції та законам України» було ухвалене рішення розформувати військові частини бойового оперативного забезпечення: частини розвідки, радіоелектронної боротьби, зв’язку, скоротивши штатну чисельність військових комісаріатів.
Сторона обвинувачення наголошує, що саме по лініях управління оперативного командування «Південь» Росія розробила та намагалася втілити у життя план «Новоросія» з розділення України. Більше того, нібито Замана перебрав на себе повноваження горезвісного Павла Лебедєва, міністра оборони України часів Віктора Януковича, який зараз переховується від слідства. В розпал Революції гідності, 27 січня 2014 року Замана, як стверджує обвинувачення, доручив підлеглим «продовжити роботу з фактичного подальшого розформування повітряного командування, командування повітряних сил та виведення військових частин, які були залучені до чергування з протиповітряної оборони з їх підпорядкуванням, що призвело до фактичної відсутності протиповітряного захисту…».
Отримавши у січні-лютому 2014 року інформацію про те, що РФ готується до вторгнення, тодішній начальник Генштабу нібито не вжив заходів з приведення Збройних сил до бойової готовності.
Нібито за директивами Замани було скорочено 3205 працівників військових комісаріатів, ліквідовано паперовий облік військовослужбовців запасу за військово-обліковими спеціальностями з введенням електронного обліку. Станом на початок військових дій і анексії Криму у військкоматах України не було ані паперового, ані електронного обліку військовослужбовців, які підлягали призову у випадку особливого стану, або початку бойових дій, стверджують у прокуратурі.
Причиною викладених вище, на думку Генеральної прокуратури, фактів зради може бути служба в інтересах Росії, де Замана, як згадувалося раніше, закінчував військову академію уже тоді, коли дав присягу на вірність народу України. За словами Анатолія Матіоса, від 6 липня 1993 року Володимир Замана почав службу в ЗСУ. Натомість в особовій справі генерала відсутня підшита присяга на вірність народу України. Є лише документ за підписом начальника штабу 72-ї мобільної дивізії (гвардійської механізованої дивізії) полковника Соловея, у якому зазначено, що 20.06.1993 він нібито прийняв присягу у Замани. Та найцікавіше те, що через три дні після складання присяги на вірність народу України, якщо така була, пан Замана перебував у Москві, де отримав диплом про закінчення Академії генерального штабу РФ. До Одеси з Москви приїхав 28 червня 1993 року, де отримав призначення на посаду. Сторона обвинувачення факт отримання освіти на початку 90-х українським полковником, а потім і генералом у Академії генштабу РФ розцінює як один із доказів антиукраїнської діяльності колишнього начальника Генштабу.
«Обвинувачення хоче знайти цапа-відбувайла»?
Впродовж усього засідання захист наполягав на тому, що жодного факту злочинної змови президента і їх підзахисного сторона обвинувачення представити не змогла, адже пан Замана жодного разу не мав особистих зустрічей з президентом Януковичем, а за час служби вони перетиналися з тодішнім главою держави всього декілька разів, зокрема під час проведення навчань. Захисники наполягали, що справа зшита нашвидкоруч. На доказ цього адвокати навели підкріплений до справи лист генерал-майора, начальника СБУ в Києві (прізвище під час судового засідання не назвали) про те, що «за наявними даними Замана періодично відвідує своїх батьків, які проживають у Чернігівській області». Між тим насправді його батьки померли більше 10 років тому.
Сам обвинувачений намагався по пунктах парирувати усі обвинувачення, з якими виступали прокурори. Він відкидає злочинне скорочення чисельності працівників військкоматів. Каже, що чисельність у 23-24 тисячі працівників значно переважає потребу і саме тому необхідні скорочення. «Військкомати – це обліковий стіл… Місцеві органи влади відповідають за мобілізацію, а не військкомати, які просто надають інформацію органам влади. Для того, щоб надавати інформацію, в районному військкоматі не треба тримати 30 чоловік, достатньо п’ятьох», - обурювався Замана. Він визнає, що не всюди в країні була введена і працювала електронна облікова база замість карткової. Але недоукомплектовані Збройні сили – не провина військкоматів.
Обвинувачений також наполягає, що тактична група «Крим», попри зміну підпорядкування продовжувала дислокувалася на півострові. А закиди здачі Криму необґрунтовані, бо ніхто наказів не давав на передислокування (літаків). Так само і щодо кораблів: наказу, аби вони вийшли у відкрите море (це є однією з причин того, що військові кораблі росіян заблокували українські судна), не було. За словами генерал-полковника, із Севастополя набагато доцільніше керувати в тому числі групою «Крим», аніж з Вінниці (де сформоване командування ВПС). Тому зміна підпорядкування як причина поразки України на півострові надумана. Він також спростовує те, що сам без перевірок і узгоджень міг підписувати будь-які директиви. «Директива – це документ, який декілька місяців розробляється, візується, перевіряється, після чого підписується», - пояснює генерал-полковник.
Високопосадові недоброзичливці
Причин того, що справу порушили саме зараз, може бути кілька. Прокурори пояснюють тривалий час підготовки обвинувачення ускладненим доступом до документів із грифом таємності. Але критиків у пана Замани і раніше було достатньо. Так, у ще у травні 2014 року в інтерв’ю «Главкому» колишній міністр оборони України Ігор Тенюх задавався питанням про те, що під час найбільшого напруження у Криму на півострові робив Замана. «Я розумію, що місцева СБУ тоді перейшла на протилежний бік, але ж у нас є й інші силовики. До мого призначення в. о. міністра генерал-полковник Замана літав у Крим. Цікаво, що він там робив, коли Крим був ще наш?», – риторично запитував екс-міністр. Тенюх теж вважає колишнього начальника Генштабу винним у розвалі армії. «…Ті люди, які були основними «реформаторами», такі як генерал-полковник Володимир Замана…, знову призначені на керівні посади… (Замана після звільнення з посади начальника Генштабу працював уповноваженим з контролю за діяльністю Міноборони, - «Главком»). З перших днів я віддав наказ про проведення розслідування щодо зниження боєздатності Збройних сил. Це розслідування головної інспекції міністерства оборони було проведене, матеріали передані до генпрокуратури», – розповідав Тенюх.
Крім того, колишній офіцер оперативного управління Генштабу ЗСУ, полковник запасу Олег Жданов вважає обвинувачення надуманими. Мовляв, справа проти Замани порушена, тому що він має компромат на високопосадовців, причетних до розкрадання майна в українській армії. Про це він розповів у коментарі виданню «Гордон». «Звинувачення на адресу Замани, що він сприяв послабленню української армії, – маячня. Відкрийте програму реформування Збройних сил, яку написав той самий Кузьмук! У нього навіть дві програми були. Вони були спрямовані на скорочення чисельності ЗСУ. Або чому ми Марчука тоді не судимо? Він же армію удвічі скоротив», – каже Жданов.
Експерти наразі не побачили державної зради у пред’явлених обвинуваченнях екс-начальнику Генштабу. «У будь-якому разі, статті 111, яку йому інкримінують, тут поки що не видно, бо там «зрада Батьківщини» – це співпраця з урядами (спецслужбами) іноземних країн (а не скорочення армії/флоту). Якщо в 2012-14 була співпраця Замани зі спецслужбами інших держав з метою підриву обороноздатності, то, дійсно, чому лише зараз про це згадали? На суді розвалиться, якщо вони не мовчать про щось інше – про оту співпрацю», - пише в одному з коментарів у Facebook у минулому директор ГО «Інститут Росії», експерт з питань безпеки Василь Лаптійчук.
«Мені якось не віриться, що це скорочення (чисельності ЗСУ) вплинуло на рішення в. о. президента Турчинова і РНБО не чинити опору в Криму під час його анексії Росією. До того ж якщо Замана дійсно працював на Росію, то дивно, що за ці роки він не поїхав з України. І це при тому, що ніяких посад він тут не займав, особливого майна не нажив, тобто, триматися тут йому особливо нема за що...», – пише на своїй сторінці у Facebook головний редактор видання «Остров» Сергій Гармаш.
Адвокат Ігор Чудовський припускає, що нинішня справа проти Замани може бути пов'язана із його допитом 8 лютого 2018 року у справі Віктора Януковича. «Свідчення генерал-полковника Замани не дуже відповідали доктрині і позиції політичного керівництва України з 2014 року і до сьогодні щодо питань анексії Росією Криму та початку війни на Донбасі. І ось сьогодні затримання! Через п'ять років! Що це, хороша робота спецслужб або зведення рахунків?», – ставить риторичне питання юрист. Ймовірно ідеться про те, що колишній начальник Генштабу ані під час своїх інтерв’ю, ані під час свідчень не заявляв про те, що отримував від Віктора Януковича злочинні накази. Такі накази, за його словами, надходили лише від Павла Лебедєва, Віктора Пшонки та Олександра Якименка.
Сам Володимир Замана називає свою справу сфабрикованою. «Це якесь замовлення з метою у перспективі знайти цапа-відбувайла і притягти його до відповідальності», – заявив він після оголошення рішення слідчого судді. Відповідно до нього, обвинувачений перебуватиме під вартою до 27 березня. Суд залишив його у СІЗО попри те, що обвинувачений втекти до РФ не зможе навіть якщо захоче, бо перебуває під санкціями цієї країни. Такий аргумент адвокатів залишився без відповіді.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0