ЄС розпочинає дипломатичний сезон. Чого чекати Україні восени?

В останні дні літа розпочалась зустріч міністрів закордонних справ ЄС. Як і прогнозувалось, вона проходить не у Будапешті, а у Брюсселі.

Орбану «дали щелбана» у відповідь на його проросійськи орієнтовані активності й по іншим подіям (зараз вирішується питання зустрічі міністрів фінансів).

Отже, Угорщина не скористалась своїми можливостями як країна, головуюча у Раді ЄС, для розширення власних спроможностей. Слоган-калька трампівського «Make Europe grate again» проходить переважно без Угорщини – у силу блокування її владою ряду рішень та відверто євроскептичних висловлювань, які наговорив за останні місяці Орбан.

Але це лише один з епізодів. Маю на увазі нечисленних, але все ж наявних, європейських лідерів, які блокують розширення допомоги Україні.

Глобально ж, ці місяці дипломатичної роботи, прогнозовано, будуть дуже активними. Є відчуття, що на Заході вирішили відійти від довгої війни і пришвидшити створення передумов для старту реального мирного процесу (маю на увазі створення запиту і всередині Росії). Реакція на події у Курській області як маркер.

Є військова складова, про яку ми часто говоримо – це зняття обмежень на застосування західної зброї по цілях РФ, наявність достатньої кількості озброєнь, захист неба.

Є дипломатична складова – не просто схвалення мирного підходу на основі міжнародного права, а й покрокові дії, які працюватимуть на реалізацію та наближення мирного плану.

От саме ця покроковість (маю на увазі конкретику щодо цілого спектра питань), думаю, стане предметом активних обговорень цієї осені. Звісно, разом із рішеннями щодо військових компонентів.