Аналітик: Тіньовий флот Росії – прихована схема фінансування війни проти України

Аналітик: Тіньовий флот Росії – прихована схема фінансування війни проти України
Прокіп підкреслює, що кількість санкцій, застосованих до суден тіньового флоту, залишається дуже малою, а їх ефективність часто виявляється примарною
фото: marinetraffic.com

Росіяни постійно додають нові судна до тіньового флоту, тим самим нівелюючи ефективність вже існуючих санкцій

Незважаючи на санкції, спрямовані на обмеження експорту російської нафти, Росія продовжує отримувати високі нафтові доходи. Для країни-агресорки – це одна із головних статей фінансування війни проти України. Ці фінансові надходження великою мірою забезпечуються діяльністю так званого тіньового флоту – мережі танкерів із непрозорою власністю, які діють поза межами міжнародного контролю. Як зазначає доктор економічних наук, керівник енергетичних програм ГО «Український інститут майбутнього» Андріан Прокіп, саме тіньовий флот відіграє ключову роль у збереженні доходів Росії та дозволяє й далі фінансувати війну проти України.

«Адже ці судна здійснюють поставки нафти в обхід санкцій та цінових обмежень ($60 за барель нафти, $100/бар для нафтопродуктів, що торгуються з премією до ціни нафти, як-от бензини і дизель, та $45/бар для нафтопродуктів, що торгують зі знижкою від ціни нафти, як-от мазут). Фактично, це саме те, що дозволяє агресору зберігати доходи і далі фінансувати війну проти України», – пише Прокіп.

Прокіп також підкреслює, що кількість санкцій, застосованих до суден тіньового флоту, залишається дуже малою, а їх ефективність часто виявляється примарною.

«Таким чином, створена лазівка для відносно спокійного заробітку агресором на ключовому його ресурсі – нафті. При цьому, росіяни постійно додають нові судна до цього флоту, тим самим нівелюючи ефективність вже існуючих санкцій», – пише Прокіп.

Динаміка нафтового експорту Росії під час війни з Україною. Санкції не діють
Динаміка нафтового експорту Росії під час війни з Україною. Санкції не діють

Крім того, Прокіп звертає увагу й на інші фактори, які дозволяють Росії зберігати високі нафтові доходи.

«Китай, Індія та Туреччина стали ключовими споживачами російської нафти. Попит у цих країнах настільки великий, що вони цілком можуть забирати усю російську нафту при потребі та за сприятливої цінової кон’юнктури», – пише Прокіп.

Також він додав, що домовленості у межах ОПЕК+ сприяли зростанню світових цін на нафту, що дозволило Росії компенсувати витрати на складнішу логістику.

«А це, своєю чергою, компенсувало вищі логістичні витрати по доставці нафти у Китай та Індію. А логістика і справді здорожчала: одна справа з портів Балтійського та Чорного моря постачати у Європу, а інша – в Індію та Китай. Хоча, поблизу цих країн є порти, що постачають російську нафту, зокрема і ESPO, яка якіснішою ніж ключова марка російською нафти Urals», – зазначає Андріан Прокіп.

Читайте також: Скільки ще Кремль буде здатний продовжувати війну?

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: