![Хто втік з України з дітьми-сиротами? Скандал, який заварив омбудсмен, отримав несподіваний розвиток](/img/article/10128/1_pb-v1722407422.jpg)
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець звинуватив столичних чиновників, а тепер каже, що його слова перекрутили
На початку липня Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець зробив несподіване «викриття». Омбудсмен видав допис під гучним заголовком «Відмазали від мобілізації», який розповсюдив на своїх сторінках у соцмережах.
Лубінець нагнав інтриги від самого початку, анонсувавши розповідь про те, «як діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, стали прикриттям для близьких родичів київських посадовців, щоб нелегально виїхати за кордон й уникнути мобілізації». І далі повідав справжню детективну історію.
Згадані у цьому викритті посадовці Київської міської держадміністрації швидко знайшли низку нестиковок у дописі посадовця, заперечили усі факти, які в ньому викладені, і тепер вимагають від омбудсмена офіційного спростування. Якщо ж не дочекаються – збираються звертатися до суду.
Проте розвиток цієї історії переважно пройшов поза увагою ЗМІ, які місяць тому масово розповсюдили її початок – новину зі звинуваченнями Лубінця.
«Главком» розібрався у деталях скандалу і ось що з’ясував.
Версія омбудсмена
Історія, яку повідав омбудсмен у своєму дописі, стосується самого початку повномасштабного вторгнення. Усі події сталися у березні 2022 року, коли спорожнілий Київ перебував у напівоблозі, під загрозою захоплення російськими окупантами.
Моніторинг, який здійснювали працівники Офісу омбудсмена, виявив, що в цей час керівники столичної Служби у справах дітей та сім’ї Києва та керівник Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 м. Києва тоді відправили евакуювали дітей за кордон, йдеться про сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які направлялися до молодіжного табору у німецькому містечку Вупперталь. Серед супроводжуючих, за даними омбудсмена, також значилися ще чотири особи, близькі родичі столичних чиновників, підстави для виїзду яких потребують додаткового вивчення.
![У перші дні повномасштабного вторгнення евакуаційні потяги по-справжньому брали штурмом](/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-MbuhF34jXUz.jpg)
Лубінець звернув увагу на те, що супроводжуючі особи не мали стосунку до відповідної сфери, й лише за день до виїзду стали працівниками профільних закладів, а деякі зовсім не були працевлаштовані. Більш того – всі чоловіки після виїзду за кордон звільнилися і більше не поверталися до України.
Команда Уповноваженого також поскаржилася, що намагалася потрапити до табору у Німеччині, але її не пустили. Причина – на його території були відсутні супроводжуючі від України, а діти перебували виключно під опікою німецької сторони. Проте представникам омбудсмена якось вдалося з’ясувати, що у таборі «не вистачає» дітей: якщо, за твердженням директора Центру, з самого початку до Німеччини евакуювалося 68 дітей, то до табору доїхало чомусь лише 55.
У омбудсмена дійшли висновків, що українська сторона просто забула про своїх підопічних.
Лубінець узагальнив, що випадки застосування таких схем не є поодинокими і пригрозив надалі ще більш прискіпливо перевіряти документи, пов’язані із закордонними відрядженнями. А до розслідування викладених фактів пообіцяв залучити Офіс генпрокурора, Нацполіцію, Мінсоцполітики, Національну соціальну сервісну службу та КМДА.
Версія столичних чиновників
На такі гучні звинувачення відразу ж відреагували ті, у чий бік вони, власне, полетіли. Служба у справах дітей та сім’ї Києва заперечила інтерпретацію використання дітей задля уникнення мобілізації, яку взяв на озброєння Лубінець. Керівник Служби Валерій Танцюра з трибуни Київради зазначив, що його син Артем дійсно перетинав кордон як особа, що супроводжувала дітей у Вупперталь евакуаційним потягом. Але є нюанси: по-перше, сину на той момент було 18 років, і він що тоді, що зараз мобілізації не підлягає. І, по-друге, хлопець, через якого здійнявся такий скандал, нині перебуває в Україні.
![Керівник Служби у справах дітей та сім’ї Києва Валерій Танцюра запевняє, що дітей з України у перші дні вторгнення евакуювали за всіма правилами](/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-C5zUwGk1KQ39pM.jpg)
Танцюра звернув увагу, що у хаосі на самому початку вторгнення вдалося розшукати менш ніж 20 штатних працівників, які могли б супроводжувати дітей за кордон. До того ж, у складі групи були дуже важкі підлітки від 15 до 17 років, з якими виключно жінкам було тяжко справлятися. Тому у пригоді став Артем, який, до того ж, мав раніше досвід роботи з дітьми як вожатий і виконував у групі функції перекладача, адже єдиний знав німецьку мову. Два роки Артем залишався у Німеччині і працював з дітьми, яких допомагав евакуювати. Паралельно хлопець вступив до німецького коледжу і навчається на педагогічній спеціальності. Зараз він продовжує навчання та волонтерить в Україні у центрі для дітей.
![Київські муніципальні ЗМІ швидко знайшли в Україні Артема Танцюру, який волонтерить у місцевому центрі для дітей](/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-blY5PbjRlJwD1mV.jpg)
Та є ще одна деталь, яка ставить омбудсмена з його звинуваченнями у незручне становище: старший син чиновника Танцюри захищає Україну на передовій. Батько був змушений оприлюднити ще й цю інформацію після скандалу.
Щодо долі працівників, які виїхали з дітьми, Танцюра пояснив, що майже всі вони повернулися до України, а частина з тих, що не повернулися, звільнилися з посад. Оскільки у Вупперталі залишилося лише 30 дітей, то були сформовані малі групи, які перебувають на утриманні місцевого уряду. Українські працівники стали непотрібні, але вони тепер мають самостійно приймати рішення, як перебувати у Німеччині далі.
Ще однією родичкою київського посадовця, яка брала участь в евакуації, виявилася невістка директора центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Києва Віктора Древаля. Вона не є штатним працівником центру, але й запідозрювати жінку в ухиленні від мобілізації у 2022 році зі зрозумілих причин також важко.
Вже восени 2022-го до Німеччини на роботу викладачем виїхав син Древаля. Утім, він має інвалідність з 2019 року і перетнув кордон не як супроводжувач дітей, а саме як людина з інвалідністю, яка також не підлягає мобілізації.
![Директор центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Києва Віктор Древаль продемонстрував довідку про інвалідність свого сина, що виїхав за кордон](/img/forall/u/167/47/imgonline-com-ua-Resize-VbutPEJ21PI.jpg)
Заперечують у Службі у справах дітей та сім’ї Києва і «арифметику» Лубінця щодо зниклих дітей.
«Ніхто з дітей не загубився, – стверджує т.в.о. заступника начальника Служби Тетяна Бадилевич. – На кожну дитину є історія, переписка, є всі необхідні документи, сформовані особові справи».
В установі пояснюють: до Німеччини дійсно евакуювали 68 дітей, але безпосередньо перед перетином кордону одну дівчинку було передано матері, яка надала підтверджувальні документи та виявила бажання самостійно займатися евакуацією. Подальша плутанина в цифрах сталася через те, що діти евакуювалися з двох різних столичних центрів: 55 – з Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 і ще 12 – з Центру Оболонського району Києва. Якщо їх скласти – то все сходиться.
«Неправильні акценти»
Омбудсмен Лубінець, якого підловили журналісти муніципального телеканалу «Київ», доволі туманно пояснює явні промахи в своєму викритті «ухилянства». «Проблема, на мій погляд, у першу чергу у діяльності державних органів виконавчої влади», – несподівано вивернув цю скандальну історію Лубінець.
Жорсткий та безапеляційний тон свого сенсаційного розслідування омбудсмен пояснив відсутністю швидкої реакції у підлеглих Кличка, яким було направлене звернення.
«Напевно, вперше була подібна публічна позиція, – виправдовується Лубінець. – Коли я не отримую реакції, тоді вже приймаю рішення вийти до публічності, бо, на жаль, зараз саме масмедіа є самим ефективним механізмом впливу на позицію державних органів місцевого самоврядування. Але саме в цій ситуації, напевно, не зовсім правильно розставили акценти, десь хтось не так підхопив».
Утім, чиновники столичної адміністрації вирішили, що складно якось не так розставити акценти в матеріалі з недвозначною назвою – «Відмазали» від мобілізації». Служба у справах дітей та сім’ї від імені т.в.о. заступника голови Тетяни Бадилевич надіслала Лубінцю вимогу про спростування недостовірної інформації як такої, що завдає шкоди діловій репутації Служби та Центру №1.
Колишня представниця омбудсмена з питань дотримання прав дитини, гендерної рівності та протидії дискримінації Аксана Філіпішина, інтерв’ю з якою читайте на «Главкомі» найближчим часом, вважає, що Лубінець у цій ситуації однозначно вийшов за межі свого мандата.
«Якщо в омбудсмена є якісь підозри стосовно того, що хтось застосовує якісь схеми та є правопорушником, він має повідомити про це правоохоронні органи, а не робити це головною новиною у контексті евакуації українських дітей і додержання їхніх прав та ще й розголошувати персональні дані людей», – наголошує Філіпішина.
Тепер Офіс омбудсмена воліє не чіпати більше цю тему. Вочевидь, поки там у роздумах, як виходити з неоднозначної історії, яку самі ж заварили.
Сам Лубінець «дає задню», але повільно. Після галасу, що здійнявся, він намагався збити напругу: поскаржився, що його слова перекрутили, все пояснив поганою комунікацією і навіть почав розхвалювати київського голову Віталія Кличка.
«Ми детально розбиралися, і я розумію що, мабуть, неправильно були розставлені акценти. Місцеві органи влади зробили те, що повинні були зробити органи влади на рівні держави. Безпосередньо сам очільник міста Києва приймав в цьому участь, і видно було, як він в цьому розбирається, і я йому вдячний», – визнав Лубінець, але досі не вибачився і свій резонансний пост не видалив.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0