Тривога на Київщині, договір Ukraine Compact: головне за ніч

Повітряна тривога на Київщині. Окупанти просунулися біля двох населених пунктів Донеччини. Республіка Маврикій приєдналася до комюніке Саміту миру. Байден повідомив деталі договору Ukraine Compact. На саміті НАТО ухвалили важливі рішення щодо посилення ППО та ЗСУ. Шість країн не відвідають засідання Ради ЄС під час головування Угорщини. «Главком» зібрав у добірку новини ночі проти 12 липня, щоб ви були в курсі головних подій.

Повітряна тривога на Київщині

Станом на 01:31 на Київщині оголошена повітряна тривога. Як повідомляли Повітряні сили ЗСУ, тривога через загрозу застосування ударних БпЛА. О 05:32 пролунав відбій тривоги.

Загалом повітряна тривога тривала чотири години.

Окупанти просунулися біля двох населених пунктів Донеччини

Окупанти просунулися на Покровському напрямку. Про це свідчать оновлені мапи ресурсу deepstate.

Аналітики зазначають, що ворог просунувся біля Воздвиженки та Роздолівки, що на Донеччині.

Республіка Маврикій приєдналася до комюніке Саміту миру

Республіка Маврикій стала підписантом спільного комюніке після завершення першого Саміту миру. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Коло країн, які підписали комюніке першого Саміту миру, продовжує розширюватися. Я вдячний Республіці Маврикій за приєднання до цього історичного документа. Всі наші країни потребують тривалого, всеосяжного та справедливого миру», – йдеться у повідомленні.

Зеленський наголосив, що готовий співпрацювати «з усіма миролюбними країнами».

«Ми цінуємо те, що Маврикій є однією з тих африканських країн, які послідовно демонструють повагу до Статуту ООН і міжнародного права. Ми готові працювати з усіма миролюбними країнами з метою розробки спільних мирних рамок на базі Формули миру як основи для припинення російської агресії проти України», – зауважив президент.

Байден повідомив деталі договору Ukraine Compact

20 країн уклали договір Ukraine Compact для захисту України в довгостроковій перспективі. Про це повідомив президент США Джо Байден на саміті НАТО у Вашингтоні.

Байден повідомив деталі нового договору.

«Тепер ми робимо наступний крок колективної безпекової підтримки – це Ukraine Security Compact. Як це працює? Минулого року країни G7 підписали декларацію для довгострокової підтримки України, не лише на час війни, але й після перемоги», – зауважив президент США.

Байден щодо короткострокової перспективи додав, що «ми надамо Україні боєприпаси, зброю, навчання, щоб протистояти російській агресії».

«У середньостроковій перспективі – ми допоможемо розбудувати армію, щоб захистити Україну та стримати нову агресію. Щоб, якщо Путін надумав знову це зробити, то всі країни її підтримали», – зазначив американський лідер.

На саміті НАТО ухвалили важливі рішення щодо посилення ППО та ЗСУ

На саміті НАТО ухвалено важливі рішення щодо посилення протиповітряної оборони та ЗСУ. Про це повідомив Президент України Володимир Зеленський у Вашингтоні під час спільної пресконференції з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.

Президент наголосив, що Україна робитиме все можливе, щоб отримати запрошення до НАТО.

«Ми маємо сильне формулювання щодо незворотності руху України до НАТО. Кожен крок наближає нас до членства. Ми робимо й робитимемо все, щоб настав той день, коли Україну запросять стати членом НАТО», – сказав Зеленський.

Водночас Столтенберг зауважив, що країни – члени НАТО ухвалили рішення про довгострокову підтримку України.

«Структура НАТО надає допомогу Україні у сфері безпеки та тренувань. НАТО візьме на себе координацію та надання більшої частини безпекової допомоги», – повідомив генсек.

Столтенберг додав, що Альянс засновує окреме командування для координації допомоги, яку отримує Україна.

«Союзники в НАТО зобов’язалися забезпечити мінімальний базовий рівень у 40 мільярдів євро військової допомоги для України впродовж наступного року та зберігати нашу підтримку України для її перемоги», – наголосив генеральний секретар.

Шість країн не відвідають засідання Ради ЄС під час головування Угорщини

Швеція, Естонія, Латвія, Литва, Польща та Фінляндія не відправлятимуть міністрів на засідання Ради Європейського Союзу під час головування в ній Угорщини, на знак протесту проти переговорів Віктора Орбана з президентом Росії Володимиром Путіним. Про це повідомляє Reuters.

«Дії Угорщини під час головування є шкідливими та повинні мати наслідки. Тому Швеція не братиме участі на політичному рівні в неформальних урядових зустрічах у липні», – сказала міністерка з питань Європи уряду Швеції Джессіка Росвалл.

Росвалл уточнила, що Франція, Польща, Фінляндія та країни Балтії відправлятимуть на засідання Ради Європейського Союзу державних службовців, а не міністрів. 

Видання пише, що подібні заходи обговорюються й іншими державами-членами ЄС.