Ексголова Офісу президента за понад п’ять років створив потужну вертикаль. Чи очікувати «великої чистки»?
Минуло майже два тижні з моменту звільнення голови Офісу президента Андрія Єрмака, але Володимир Зеленський, який усіма думками перебуває у важких «мирних перемовинах», досі не визначився з його заміною. Кожна з озвучених головою держави кандидатур (Михайло Федоров, Денис Шмигаль, Павло Паліса, Кирило Буданов, Сергій Кислиця) має для президента свої плюси і мінуси. Тож глава держави навіть припустив, що може обрати неочевидний варіант – взагалі ліквідувати таку структуру як Офіс президента.
Проте вже очевидно, що одним звільненням Єрмака та призначенням його наступника справа не обмежиться. Колишній всесильний голова Офісу, який перебував на посаді рекордні п’ять з лишком років, за цей час розставив своїх людей та їхніх людей на багатьох ключових посадах. Практично жодне помітне кадрове рішення не обходилося без візи Андрія Борисовича, тому з його відходом від справ рано чи пізно постане питання – що робити з цим кадровим «спадком». Звісно, далеко не всіх, хто проходив «сито Єрмака», можна вважати його безпосередніми креатурами. І навіть ті, хто зобов’язаний колись всесильному голові Офісу своєю кар’єрою у владі (прем’єр Юлія Свириденко, секретар РНБО Рустем Умєров), після опали свого покровителя в опалу не лише не стали на його захист, а навіть публічно не сказали на прощання теплих слів, чітко присягнувши на вірність саме президенту.
Однак навіть дистанціювання від колишнього патрона може не допомогти багатьом з його призначенців утриматися в кріслах. «Главком» розбирався, хто з протеже Андрія Борисовича ризикує скоро втратити свої посади в нових політичних реаліях.
І ось – перші в черзі на вихід
Голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін
Філіп Пронін – найбільш очевидна кандидатура, яка вже збирає валізи. Колишній керівник Полтавської обладміністрації очолив Держфінмоніторинг наприкінці 2024 року і за цей час встиг налаштувати проти себе як опозицію, так і багатьох членів президентської команди.
У «Європейській солідарності» не можуть простити Проніну те, що саме на підставі його даних були запроваджені скандальні санкції проти Петра Порошенка. Соратники експрезидента не сумніваються, що це було «замовлення». «Попередня команда фінмону категорично відмовлялася це робити, тому для цього туди й було призначено ручного керівника», – впевнені співрозмовники «Главкома» в оточенні попереднього президента.
Проніну швидко нагадали його минулі гріхи: нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк провів розслідування, в якому звинуватив голову Держфінмоніторингу у зловживаннях щонайменше на 200 млн грн при будівництві фортифікаційних споруд на Донеччині, які замовляла Полтавська ОВА. Пронін навіть був змушений, демонструючи фотографії фортифікацій, виправдовуватися за це з трибуни парламенту. Але не переконав: НАБУ вже веде кілька кримінальних проваджень щодо можливих зловживань під час цього будівництва.
Це не єдині претензії антикорупціонерів до Проніна: НАБУ скаржиться, що Держфінмоніторинг систематично блокує отримання даних, зокрема, щодо відстеження руху коштів, пов’язаних з оборонними закупівлями. В рамках розслідування справи «Міндічгейту» таких запитів стало ще більше, але фінмон не надто сприяє розслідуванню одного з найгучніших корупційних серіалів в українській історії. На недавньому засіданні парламентської ТСК з питань економічної безпеки Пронін прямо заявив, що у його відомства не виникало питань щодо фінансових операцій фігурантів «плівок Міндіча», чим викликав обурення нардепів.
Незадовільно оцінюють і міжнародну співпрацю Держфінмоніторингу з FATF – світовою організацією, яка впроваджує заходи та стандарти в сфері протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму. «Зараз ми наближаємося до шостого раунду оцінки MONEYVAL (Комітет експертів Ради Європи із взаємної оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму – «Главком»). Це дуже важливо, аби Україна не потрапила до «сірого списку» країн, які відмивають кошти та фінансують тероризм. Але у цієї команди Держфінмоніторингу рівень експертизи дуже низький, ми повністю втратили ініціативу, яка стосується боротьби з відмиванням коштів, санкційної політики», – нарікає в розмові з «Главкомом» один з нардепів, дотичний до перемовин з FATF. – Дійшло вже до того, що на всіх міжнародних майданчиках, де нас має представляти фінмон, це замість нього робить департамент Мінфіну. Там люди хоча б знають англійську мову».
Як стверджують джерела «Главкома», у Проніна також не склалися стосунки з міністром фінансів Сергієм Марченком.
Звільнити голову Держфонмоніторингу за процедурою має Кабмін. Віддавати крісло добровільно Пронін, який, до речі, є членом РНБО, поки не збирається.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов
Руслан Магомедов – кум Єрмака та його колишній позаштатний радник. Був призначений керівником Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку у 2021 році.
«Саме ця комісія після засідання Ставки верховного головнокомандувача забрала акції кількох підприємств, зокрема «Укрнафти», у різних власників і передала їх Міноборони, яке очолює давній знайомий Єрмака Олексій Резніков (звільнений у вересні 2023 року – «Главком»)», – зазначалося в розслідуванні Bihus.info.
Ще у 2024 році пішли розмови про невдоволення діяльністю Магомедова МВФ: Фонд обурило небажання або неспроможність комісії оперативно реагувати на схеми з обходу валютних обмежень Національного банку. Попри звернення Нацбанку, комісія реагувала на ці претензії мляво і лише під тиском МВФ.
Того ж року Магомедов втрапив у ще один скандал. Коли Верховна Рада ухвалила закон про реформу ринку капіталів, Магомедов запропонував президенту ветувати його та прибрати норму, яка забороняє працівникам НКЦПФР та членам їхніх сімей мати частку в підконтрольних комісії учасниках ринку, отримувати від них матеріальну винагороду чи займати там будь-яку посаду. Народні депутати запідозрили, що ця норма так збудила голову комісії не дарма: вони знайшли у Магомедова конфлікт інтересів – згідно з його деклараціями, виявилося, що він проживав з керівницею департаменту брокерського обслуговування клієнтів інвесткомпанії ICU Євгенією Грищенко. Президент погодився на пропозиції Магомедова та ветував закон, проте в МВФ після цієї історії наполягли на перевірці бездоганної ділової репутації керівництва НКЦПФР.
Скарги на голову комісії були не тільки з боку НБУ та МВФ, а й від голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який був одним з очільників «антиєрмаківського» крила в «Слузі народу». Нардеп звинувачував НКЦПФР в тому, що, коли восени 2022 року з’явилося рішення РНБО про зв’язки брокерської компанії «Фрідом Фінанс Україна» з російським фінансовим ринком, комісія не анулювала, а зупинила ліцензію компанії. Через це на рахунках «Фрідом Фінанс Україна» було заблоковано близько 3,5 млрд грн, які не могли отримати назад понад 12,5 тис. клієнтів компанії. Повернення коштів зрушило з місця лише у серпні цього року.
Історія з «Фрідом Фінанс» – не єдиний привід, через який Гетманцев жорстко критикував НЦКПФР. Він звинувачував її у розвалі фондового ринку та охрестив «охоронцем кладовища».
Пікантною родзинкою в діяльності Магомедова стало викриття його та топчиновників комісії в оформленні собі закордонних відряджень на вигадані міжнародні конференції.
На цей момент половина членів НКЦПФР (троє) подали у відставку, і, якщо президент, задовольнить ці подання, комісія фактично стане недієздатною. Гетманцев привітав ці процеси, зазначивши, що перезавантаження комісії мало статися ще чотири роки тому, що дозволило б уникнути тотального занепаду фондового ринку.
«Досі лишається незрозумілим, а де заява від керівника гоп-компанії та інших розбійників, які совісті і гідності вочевидь не мають?» – цікавиться голова фінансового комітету. І, судячи з усього, з втратою даху на Банковій, комісія скоро отримає нового очільника. Доля Магомедова залежить виключно від волі (та вільного часу) президента.
Віцепрем'єр-міністр – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба
Кар’єра Олексія Кулеби давно і тісно пов’язана з Андрієм Єрмаком. Ще в 2011–2013 роках вони разом входили до громадської ради при КМДА під час підготовки до Євро-2012. Після перемоги на президентських виборах Володимира Зеленського Кулеба очолив Департамент міського благоустрою КМДА. Голова КМДА Віталій Кличко не приховував, що рекомендацію щодо Кулеби йому дав Офіс президента. Згодом «офісний» кадр став першим заступником голови КМДА з питань самоврядних повноважень. У 2022 році Кулебу двічі (у лютому та травні) призначали на стовідостково «президентську» ділянку – головою Київської обладміністрації.
А в 2023-му Єрмак забрав Кулебу до себе в Офіс президента – заступником з питань регіональної політики. Під час переформатування уряду у 2024 році Кулеба пішов на підвищення, очоливши Міністерство розвитку громад та територій з приставкою «віцепрем'єр». На новачка Кабміну з впливовим дахом покладалися великі надії – в якийсь час навіть здавалося, що його поступово готують на позицію голови уряду.
Через Кулебу Єрмак спробував посилити свої позиції в столиці, де Банкова «воює» з мером Віталієм Кличком. На посаду голови Київської міської адміністрації був призначений ще один давній знайомий Кулеби та його колишній заступник в міністерстві Тимур Ткаченко. На відміну від попередніх аморфних очільників МВА, Ткаченко одразу взявся по-повній «кошмарити» Кличка: саркастично коментувати кожен крок небезгрішної команди столичного мера та зазіхати на його повноваження там, де це було можливо.
Проте найвищої сходинки в уряді Кулеба так і не дістався – у своїх намаганнях мати «свого» голову уряду Єрмак зосередився на просуванні Юлії Свириденко. Наразі прем’єрка, навіть попри відхід ексголови Офісу, почувається відносно спокійно – хоча б через те, що її відставка вимагатиме запуску непередбачуваної процедури призначення нового уряду. А от недоброзичливці Кулеби почали відразу списувати його разом зі скандальною парочкою міністрів Герман Галущенко – Світлана Гринчук, яких накрило цунамі «Міндічгейту» і які першими здали посади.
Поки віцепрем’єр лишається в кріслі, але його позиції вкрай непевні. «Льоша тримається, хоча його качають з кількох боків», – каже один з членів його ж команди. За словами співрозмовника «Главкома», проти ослабленого Кулеби грають одночасно прем’єр, яка досі відчуває конкуренцію з його боку та дует ексміністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та голови профільного комітету і керівника партії «Слуга народу» Олени Шуляк. Плюс з самого призначення Кулеби в уряд проти нього був налаштований голова монобільшості Давид Арахамія, який після відставки Єрмака суттєво наростив вплив. У віцепрем’єра загалом не склалися відносини з парламентською залою, з якою він за цей час не зміг вибудувати вдалу комунікацію. Плюс проти Кулеби грає вся столична команда Віталія Кличка, яка хоче позбутися і Ткаченка і нав’язаних цим угрупуванням ексцентричних голів столичних РДА, які відкрито грають проти мера.
Нардеп Железняк, який відкрито вимагає відставки Кулеби, стверджує, що урядовець, як і голова Держфінмоніторингу Пронін, фігурує в епізоді розслідування з розкрадання 200 млн грн на фортифікаціях і є потенційним «наступним клієнтом» НАБУ.
«Насправді список претензії до Кулеби дуже великий: неналежний захист енергооб’єктів, доведена до ручки «Укрзалізниця», яка замість прибутку тепер генерує мільярди збитків, провалена робота з залучення іноземних коштів», – перелічує «фоли» віцепрем’єра один з топів монобільшості.
Цікаво, що, попри претензії до Кулеби, вони є далеко не до всіх людей, яких він привів з собою. Так, наприклад, у різних політичних таборах нема особливих питань до ексмера Житомира, а нині голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Сергія Сухомлина, якого вважають креатурою Кулеби. Опитані депутати з різних фракцій хором називають його «порядним».
Мабуть, тригером до голосування за відставку Кулеби стане його потенційна «засвітка» на «плівках Міндіча», анонси якої наполегливо курсують в кулуарах.
Якщо Кулеба піде, розглядається варіант чергового розділення його міністерства – на Мінінфраструктури та Мінрегіон. Серед майбутніх претендентів на очолення Мінінфраструктури називають прізвища голови Запорізької ОВА Івана Федорова та голови правління «Укрзалізниці» Олександра Перцовського.
У контексті відновлення Мінрегіону його ймовірним очільником називають прізвище нардепа від «Слуги народу» Віталія Безгіна, який також певний період вважався близьким до Кулеби. Після призначення останнього в уряд Безгін претендував на крісло глави парламентського комітету питань організації державної влади та місцевого самоврядування для посилення позицій віцепрем’єра. Але главу партії «Слуга народу» Олену Шуляк, яку підтримує голова монобільшості Давид Арахамія, посунути не вдалося.
«Група ризику»
Окрім вищеназваної трійки, туманним є майбутнє й інших персон, призначення яких з різних причин пов’язували з Єрмаком. Мабуть, за дужки одразу слід винести головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського – через специфіку та чутливість цієї посади висновки щодо його ефективності може робити лише президент. І навряд він при цьому буде керуватися колишніми зв’язками Сирського. За даними джерел «Главком» і в Генштабі, і в Офісі президента, питання відставки Сирського не стояло і не стоїть.
Так само навряд чи будуть «доганяти» голів парламентських комітетів з когорти Єрмака – з питань соціальної політики та захисту ветеранів Галину Третьякову та з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Андрія Задорожного.
А от голови обласних військових адміністрацій, які асоціюються з ексголовою Офіса президента, цілком можуть потрапити «під гільйотину» і вже найближчим часом. Насамперед, в цьому контексті згадують керівника одеської ОВА Олега Кіпера, який до цього призначення був позаштатним радником Єрмака, та тимчасово виконувача обов’язки голови Полтавської ОВА Володимира Когута.
Кіпер протягом певного часу розглядався Банковою як кандидат на крісло генпрокурора, а Когут – працював заступником голови обладміністрації, коли цю посаду займав нинішній очільник Держфінмоніторингу Філіп Пронін. Під загрозою звільнення – також один найбільш витривалих «губернаторів» – голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко, якого асоціюють з «групою Міндіча».
Не варто забувати і про Київ: з опалою Єрмака і, можливо, Кулеби вкрай незатишно почувається їхній спільний ставленик голова КМВА Тимур Ткаченко. До того ж, в травні цього року Офіс президента саме під «команду Єрмака-Кулеби» змінив більшість голів київських райдержадміністрацій. Проте щодо столиці, де нікуди не поділося протистояння з Кличком, у президента може діяти дещо інша логіка, ніж з іншими регіонами.
За інформацією джерел «Главкома», найближчим часом має відбутися нарада президента з прем’єркою, урядовцями, відповідальними за регіональну політику, та заступником керівника Офісу Віктором Микитою, який також опікується ситуацією в регіонах. За її результатами будуть зроблені висновки щодо конкретних голів обладміністрацій. Ефективність роботи глав військових адміністрацій глава держави буде оцінювати в ході консультацій з військовим керівництвом.
Павло Вуєць «Главком»
Коментарі — 0