Росія вдається до відчайдушних заходів для вербування солдатів
The Economist у редакційній статті повідомляє, що у вересні російських телеглядачів чекає нове щоденне годинне шоу. Його назва ще не визначена, але продюсери вже підбирають акторський склад: дружин і матерів призовників. Учасники дійства мають згадати про героїзм своїх чоловіків і синів, розповісти сльозливі історії, які допоможуть Кремлю кинути більше молодих людей у м’ясорубку війни з Україною.
Впливове британське видання нагадує, що у вересні минулого року Володимир Путін шокував російську громадськість, оголосивши «часткову мобілізацію», порушивши свою обіцянку про те, що громадяни зможуть спостерігати за війною, не виходячи з дому, без потреби відправляти людей на обов’язкову військову службу або призвати резервістів. Але успіхи України змусили Путіна шукати резерви, чого не було з часів Другої світової війни. Відмова підкоритися наказові, здача в полон та дезертирство стали кримінальними злочинами, за вчинення яких передбачено 10 років позбавлення волі.
The Economist наводить дані: перша хвиля мобілізації дала близько 300 тис. поповнення. Погано навчені та погано оснащені, багато з них були вбиті або поранені. Ті, хто виживає, відчайдушно потребують ротації, повідомив нещодавно звільнений генерал Іван Попов. Тож за останні кілька тижнів Кремль ухвалив низку законів, спрямованих на збільшення кількості потенційних новобранців. Голова комітету з оборони російського парламенту та автор закону Андрій Картаполов сказав депутатам, що «цей закон написаний для великої війни, для загальної мобілізації. І в повітрі вже відчувається запах тієї великої війни».
The Economist зазначає, що потреба у людях для російської сторони залежить від успіхів ЗСУ. «Війна – єдиний порятунок для Путіна», – каже один із російських політичних оглядачів, який залишається працювати у Росії.
Видання акцентує, що на відміну від українських командирів, які намагаються зберегти життя підлеглих, російська армія покладається на начебто невичерпний людський ресурс, який можна кинути на війну, керуючись багатовіковою приказкою: «Бабы еще нарожают».
Журнал звертає увагу на те, що мобілізація містить у собі політичні ризики. У вересні минулого року це викликало протести по всій Росії. Були підпалені пункти вербування, військові комісаріати, сотні тисяч людей покинули країну. Через місяць Путін оголосив, що мобілізація завершена. Це виявилося брехнею. Президент так і не підписав документ про припинення примусового призову. Кремль вирішив залучити більше солдатів-контрактників, які, принаймні теоретично, добровільно воюють за плату. Міністр оборони Сергій Шойгу поставив завдання укласти близько 400 тис. нових контрактів.
Відтоді в Росії з’явилися білборди, які рекламують переваги військової служби над працею таксиста, фітнес-інструктора чи охоронця в супермаркеті. Великі рекламні бюджети, однак, не призвели до зростання кількості охочих воювати. Чиновники кажуть, що до червня нові контракти підписали 117 тис. людей. Незалежні спостерігачі стверджують, що реальні цифри, швидше за все, вдвічі менші.
Але Кремль почав закладати основу для ефективнішої мобілізації. Раніше резервістів можна було призвати лише після того, як вони фізично отримали призовні документи. Тисячі людей уникли цього, покинувши свої зареєстровані адреси; деякі втекли з країни. Але з квітня призовні листи можна подати в електронному вигляді або опублікувати на державному веб-порталі. Замість старих запилених картотек резервістів створюється новий електронний реєстр. Наявність кількох дітей або непрацездатних осіб на утриманні більше не є підставою для звільнення.
Із дня вручення повідомлення виїзд призовника з країни є незаконним. Ті, хто ховається всередині Росії, опиняються поза законом, не можуть керувати автомобілем або здійснювати фінансові операції, зокрема виплачувати іпотеку. Також Кремль збільшив віковий ценз для призову резервістів.
Видання пише: «Відправка військовослужбовців на передову вважалася табу з часів війни в Афганістані та чеченської війни 1995-96 років, пояснює Сергій Кривенко з «Меморіалу», забороненої правозахисної групи, яка стежить за мобілізацією. Порушення цієї практики загрожує негативною реакцією з боку матерів молодих чоловіків. Але Кремль знайшов спосіб зробити це приховано, змушуючи військовослужбовців підписувати контракти з армією, що формально перетворює їх на добровольців. Міністерство оборони повідомляє, що останній призов на військову службу склав трохи більше 140 тис. молодих чоловіків; реальна цифра, швидше за все, буде нижчою. До половини з них можна було схилити до підписання договору погрозами, примусом і брехнею, каже Кривенко. «Їм кажуть, що їх все одно можуть відправити на фронт, але якщо вони підпишуть контракт, вони принаймні отримають гроші. Їм не кажуть, що контракт, який вони укладають, не можна розірвати. Фактично це перетворює цих чоловіків на кріпаків», – пояснює Кривенко. Найважливіше те, що після закінчення військової служби молоді люди потрапляють до резервістів, яких можна залучити через мобілізацію. Новий закон підвищує максимальний вік для проходження обов’язкової служби з 27 до 30 років, а мінімальний – 18 років».
The Economist звертає увагу на стримуючі фактори мобілізації: малу кількість навчальних центрів і гострий брак офіцерів. Ось чому Кремль підвищив вік колишніх професіоналів, які можуть бути призвані, до 65 років. Павло Лузін, запрошений науковий співробітник Школи права та дипломатії імені Флетчера, каже, що «вони прочісують останнє радянське покоління».
За матеріалами The Economist підготувала Вікторія О. Романчук
Коментарі — 0