Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Перші проколи енергореформи. На ринок вийшли спекулянти

    • Наталка Прудка
    • Розсилка
    Існування  пільгових цін на електричну енергію для населення поруч з ринковими для промисловості відразу ж спонукало спритних ділків до спекуляцій - Перші проколи енергореформи. На ринок вийшли спекулянти
    Існування  пільгових цін на електричну енергію для населення поруч з ринковими для промисловості відразу ж спонукало спритних ділків до спекуляцій
    Фото: REUTERS

    Першими забили тривогу металурги

    Нова модель оптового енергоринку виявила неготовність України до перетворень за європейськими стандартами. Замість вільної конкуренції задля здешевлення електричної енергії запроваджено ручне управління цінами для побутових споживачів,  введені чисельні обмеження для потужних виробників електроенергії заради стримування цін для населення. Існування  пільгових цін для населення поруч з ринковими для промисловості відразу ж спонукало спритних ділків до спекуляцій: деякі постачальники купують дешеву електроенергію АЕС нібито для населення, а потім успішно продають її в рази дорожче на балансуючому ринку.

    Найсильніше зміни на ринку вдарили по металургійних підприємствах: для них електроенергія різко подорожчала зокрема через різке зростання тарифу для НЕК «Укренерго». Всі потужні підприємства приєднані до високовольтних мереж НЕК «Укренерго», і за доставку електроенергії платять за тарифом, затвердженим  регулятором (НКРЕКП). Перед запуском енергоринку комісія включила в тариф «Укренерго», крім традиційної плати (за послуги передачі електроенергії магістральними мережами та диспетчерського управління єдиною енергосистемою України)  ще й витрати, пов’язані з купівлею електроенергії з метою компенсації технологічних втрат у мережах, а також витрати на виконання спеціальних обов’язків (ПСО) зі збільшення частки виробництва альтернативної енергії, тобто на компенсацію вартості «зеленого тарифу», а він приблизно у дев’ять разів вищий, ніж, до прикладу, тариф для «Енергоатома».


    Найсильніше зміни на ринку вдарили по металургійних підприємствах: для них електроенергія різко подорожчала зокрема через різке зростання тарифу для НЕК «Укренерго»
    Найсильніше зміни на ринку вдарили по металургійних підприємствах: для них електроенергія різко подорожчала зокрема через різке зростання тарифу для НЕК «Укренерго»

    Ціновий удар для промисловості можна було б компенсувати за рахунок купівлі найдешевшої атомної електроенергії на ринку прямих договорів, але «Енергоатом» зобов’язаний  90% свого товару збувати за найнижчими цінами. Енергії атомних станцій вистачило лише для того, щоб на 25% здешевити  пропозиції теплової генерації.

    Із запуском ринку уряд зобов’язав «Енергоатом» виконувати публічні  зобов`язання (ПСО) з постачання електроенергії населенню за пільговою ціною, а також для покриття технологічних втрат в електромережах операторам системи розподілу (колишні обленерго) і оператору системи передачі («Укренерго»). Після 1 липня «Енергоатом» має продавати 90% електроенергії по 57 коп - для виконання ПСО і покриття втрат і лише 10% на ринку на добу наперед – там ціна в рази вища.

    Тому відразу ж після запуску ринку 1 липня металургійні підприємства забили тривогу: в собівартості їхньої продукції частка електроенергії сягає 40-60%. Через подорожчання електроенергії майже на третину ці підприємства втратили конкурентні переваги на світовому ринку.

    Чи отримали ми конкурентний ринок? Що буде із тарифами? Хто виграв, хто програв від нововведень? Відповіді на ці запитання лунали  на круглому столі в парламентському комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Учасники енергоринку разом із керівниками металургійних підприємств  – Запорізького та Нікопольського феросплавних заводів (пов'язують із бізнесменом Ігорем Коломойським), Запорізького титано-магнієвого комбінату (пов'язують із Дмитром Фірташем), «Інтерпайпа» (Віктор Пінчук) та «Арселор Міттал Стіл Кривий Ріг» пропонували свої варіанти рішення нової проблеми.   

    Чому тариф  «Укренерго» зріс на 600%?

    Вже на другий день після запуску ринку (2 липня) за позовом АТ «Нікопольський завод феросплавів» Окружний адмінсуд Києва призупинив дію постанов НКРЕКП (№954 та №955 від 7 червня 2019 р), які встановили тарифи для «Укренерго» на друге півріччя. Позивач посилався на рішення Конституційного суду про те, що Комісія була створена у неконституційний спосіб. Судді погодилися із аргументами позивача про те, що завищені тарифи для одних споживачів дають ресурси для субсидування інших, а відтак на ринку складаються нерівні умови.

    «Главком» писав про те, як під тиском металургійних підприємств 12 липня НКРЕКП затвердила з 1 серпня новий тариф на послуги передачі електроенергії магістральними мережами в розмірі 312,14 грн/МВт-год (без ПДВ), що на 10,2% менше, ніж затверджений 7 червня (347,43 грн/МВт-год). Усього витрат передбачено в розмірі понад 16,9 млрд грн – цю суму буде повністю перекладено на плечі споживачів.  

    «Запорізький завод феросплавів» працює зі збитками

    «Після того, як Комісія зменшила тариф на послуги «Укренерго» на 10%, показник зростання ціни на електроенергію знизився з 24% до 22%. Але це все одно не вирішує проблему, адже нашому підприємству додатково потрібно щомісяця десь брати 70 млн грн, тоді як місячний фонд заробітної плати - 51 млн грн, - поділився  проблемами з «Главкомом» голова правління ВАТ «Запорізький завод феросплавів» Павло Кравченко. – Вже шість місяців поспіль на світових ринках падають ціни на феросплави, деякі підприємства за кордоном зупинилися. А у нас з травня деякі види феросплавів мають від`ємну рентабельність». За даними топ-менеджера, половину виробленої продукції завод експортує, щороку залучає  в Україну $150-180 млн.


    Читайте також


    «Сьогодні через несприятливу кон’юнктуру  ми змушені знизити виробництво, але печі не відключили – менше виробляємо, але зберігаємо персонал.  Якщо загубимо працівників, тоді буде важко відновити роботу заводу, адже на навчання нових фахівців піде 3-4 роки», - бідкається Кравченко.

    Для задоволення своїх потреб завод змушений купувати 12% необхідних обсягів електроенергії на найдорожчому ринку, хоча споживання характеризується рівним графіком, а відтак підприємство мало би  купувати електроенергію на ринку прямих контрактів, а там завжди найнижча ціна. У підсумку продукція підприємства подорожчала на $75 за тонну.

    Тарифи «Укренерго» знову оскаржать в суді

    Керівники феросплавних заводів  вважають за необхідне дозволити заводам укладати двосторонні договори з виробником дешевшої електроенергії  - «Енергоатомом» або ж обмежити ціни для енергоємних експортних підприємств. Представник президента у Кабінеті міністрів Андрій Герус вважає за доцільне  розробити єдині критерії для всіх потужних промислових підприємств з високою часткою електроенергії у собівартості продукції. Наприклад, за показник пропонує взяти – 30%.

    Водночас  Нікопольський завод феросплавів готується знову оскаржити в суді дію останньої постанови НКРЕКП, якою затверджені нові ставки тарифів на передачу та диспетчеризацію для «Укренерго», які почнуть діяти з 1 серпня. «На 10% зменшили тариф для «Укренерго»? Це просто кістку кинули. Ми  знову будемо подавати до суду, - обіцяє гендиректор НЗФ Володимир Куцін.   – Подорожчання електроенергії для заводу на 25% призвело до того, що витрати на оплату вартості енергоносія досягли 122 млн грн в місяць, що перевищує фонд оплати праці - 100 млн грн».

    Подібні проблеми спіткали й ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (входить до Group DF Дмитра Фірташа – 49%, 51% належить державі) – єдиний виробник титанової губки в Європі. «В галузі кольорової металургії ми залишилися останнім підприємством, яке працює. Придніпровський хімзавод, який виробляв цирконій,  давно припинив виробництво. Запорізький алюмінієвий комбінат перестав виробляти алюміній ще 8 років тому. А тепер і ми опинилися в складній ситуації, адже в собівартості нашої продукції частка електроенергії сягає 40%.  Ціна електроенергії з 2013 по 2019 роки зросла на 156% - для нас це коштувало додаткових 1,2 млрд грн. Тепер ми можемо продавати свою продукцію лише зі збитками, - переконує генеральний директор Запорізького титано-магнієвого комбінату Володимир Сивак. – Потрібно імпортувати електроенергію – необхідно зробити все, щоб зменшити собівартість нашої продукції».

    Радник проекту енергетичної безпеки USAID Шукру Богут під час круглого столу запропонував знизити ціну на електроенергію для промисловості за рахунок виключення з тарифу  «Укренерго» відшкодування генерації з відновлюваних джерел. Ці обов’язки експерт пропонує перекласти на «Гарантованого покупця» - це підприємство закуповує електроенергію в «Енергоатомі» за пільговими цінами для населення. Це дозволить зменшити зростання витрат на електроенергію для промислових споживачів приблизно до 11%. Члени НКРЕКП пообіцяли врахувати озвучені пропозиції. 

    Ахметов підставив плече…

    Свої послуги пропонує і найбільший приватний енергетичний холдинг ДТЕК: «Ми готові розглянути варіант постачання електроенергії напряму у рамках двосторонніх договорів для Запорізького та Нікопольського заводів феросплавів. Ми готові говорити про двосторонній контракт з виділеним блоком, який буде працювати на ці заводи. У нас є ця потужність. Потрібен діалог», - зазначив генеральний директор ДТЕК Максим Тімченко.

    За даними Максима Тімченка, холдинг ДТЕК (контролює Рінат Ахметов) займає 24% на новому оптовому ринку в сегменті двосторонніх договорів, і 15% - на ринку «на добу наперед». За перші два тижні  вартість електроенергії вугільної генерації впала на 12% порівняно з січнем-червнем 2019 року, а порівняно з червнем – виросла (відсоток Тімченко не уточнив).

    Попри надлишок власних потужностей, Україна вже відкрила імпорт електроенергії. Це схвально оцінив радник Представництва ЄС в Україні Йоханнес Бауер: «Ми дуже вітаємо можливість імпорту електроенергії і сподіваємося, що це вплине на ціноутворення».


    холдинг ДТЕК (контролює Рінат Ахметов) займає 24% на новому оптовому ринку в сегменті двосторонніх договорів, і 15% - на ринку «на добу наперед»
    Холдинг Ахметова ДТЕК займає 24% на новому оптовому ринку в сегменті двосторонніх договорів, і 15% - на ринку «на добу наперед»

    Дійсно, саме імпортні поставки створюють передумови  для реальної конкуренції на енергоринку. Потреба в імпорті зумовлена ще й затримкою запуску ринку допоміжних послуг в єдиній енергосистемі України - через це, за даними «Укренерго»,  у липні виник великий дефіцит резервних потужностей, адже пропозиції генеруючих компаній покривають лише 55-60% від необхідного обсягу. А відтак, енергосистема працює з пониженою надійністю у випадку аварійної ситуації.

    У перший день запуску енергоринку Україна почала імпортувати електроенергію зі Словаччини та Угорщини. Поставки здійснював  приватна «Еру трейдинг» (дочка американської Eru Corporation). А з 10 липня українські компанії розпочали поставки електроенергії із Білорусії. Імпорт також планують здійснювати «ЕРУ Трейдинг» та «Д. Трейдинг» (ДТЕК). За даними «Укренерго», максимальний обсяг імпорту з Білорусії в Україну може становити 7,3 млрд кВт-год в рік. 

    Зловживання на енергоринку

    Перші тижні роботи енергоринку продемонстрували цінову нестабільність, яка впливає на всю економіку держави. «В умовах ринку - це найгірший тренд», - вважає керівник профільного комітету парламенту Олександр Домбровський. За його словами, перший більш- менш об’єктивний висновок (про параметри зростання ціни – «Главком») можна буде зробити на початку серпня, «коли будуть виставлені всі рахунки і коли всі споживачі побачать, на якому ж сегменті ринку їх змусили купувати електроенергію  –  на ринку на добу наперед чи на більш дорогому балансуючому ринку»? Дійсно, через некоректні рішення регулюючих органів багатьох споживачів змусили купувати електроенергію на більш дорогому сегменті ринку, що призвело до зростання ціни електроенергії на 25-30%.

    Вкрай важливо обмежити апетити спритних ділків, які використовують дорогі сегменти ринку .  «Необхідно врегулювати роботу балансуючого ринку, оскільки деякі учасники виходять із своїми заявками на цей ринок і продають там свої обсяги електричної енергії  за збільшеною ціною, минаючи інші сегменти ринку», - зазначив Андрій Герус.  

    Цілком очевидно, що саме в таку пастку потрапили згадані вище металургійні та інші підприємства. Але вихід очевидний: потрібно вивести на ринок прямих контрактів  компанію, яка виробляє найдешевшу електроенергію – це «Енергоатом».

    Куди зникає електроенергія від «Енергоатома»?

    За даними президента «Укрметалургпрома» Олександра Каленкова, у липні цього року обсяги постачання електроенергії «Енергоатома» за спеццінами на 60% перевищують минулорічний показник липня минулого року.

    Перед запуском ринку міністр Ігор Насалик переконував «Главком», що «Енергоатом» нічого не втрачає, адже ці 10% компанія зможе продати втричі дорожче, ніж за нині чинним тарифом».  Тепер виявилося, що жертвами реформи виявились потужні промислові підприємства.

    За словами президента «Енергоатома» Юрія Недашковського, компанія «готова постачати  найбільшим промисловим споживачам, які скаржаться на подорожчання, і також забезпечувати дешевою електроенергією населення. Якби це було правильно зроблено, змогли б «накрити» їх усіх… Завищені обсяги продажу електроенергії за спеціальними цінами  створюють умови для її перепродажу недобросовісними учасниками ринку».

    «Енергоатом» за рік виробляє понад 80 млрд кВт-год електроенергії, населення споживає 36 млрд кВт-год, а 30 найбільших промислових споживачів - 45 млрд кВт-год. ДП «Енергоринок» заборгував компанії 12 млрд грн. – з них тільки цього року додалося 3,5 млрд грн.

    В разі виходу «Енергоатома» на конкурентні аукціони ціна на них «була б як мінімум на 30% нижче», - стверджує Юрій Недашковський. Цілком очевидно: якби атомників не витіснили з ринку прямих контрактів, ціни на електроенергію для металургійних підприємств  не підскочили б на 25%, навіть попри багатократне зростання тарифу для «Укренерго».

    За даними «Енергоатома», за перші два тижні жодної кіловат-години атомної електроенергії не було продано на звичайних аукціонах (за рамками ПСО) по ціні, як це визначено постановою уряду, що не перевищувала б 940,63 грн/МВт-год за двосторонніми договорами. Таким чином, промислових споживачів було відрізано від доступу до дешевої атомної електроенергії.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ