Регулятор виходить на полювання. Як працюватимуть онлайн-казино у 2026 році

Торік дослідницькі компанії Kantar, Gradus і Factum провели перші в Україні незалежні комплексні дослідження рівня «тінізації» гральної індустрії. За їхніми результатами, частка нелегального сегмента становить до 53% ринку, тоді як обсяг легального сектору оцінюється приблизно у 60 млрд грн на рік.

Водночас голова Державного агентства «ПлейСіті» Геннадій Новіков вважає, що під час повномасштабного вторгнення ринок грального бізнесу в Україні повільно, але рухається в бік цивілізованих правил. «Це видно за рекламою та податками. Якщо згадати перший рік легалізації, тоді ліцензійних платежів було більше, ніж податків. У 2025 році державний бюджет отримав близько 1,9 млрд грн ліцензійних платежів і близько 17 млрд грн податків. Це і є показник поступової легалізації ринку», – пояснює посадовець в ексклюзивному коментарі «Главкому».

Разом із тим, Новіков назвав дані щодо «тінізації» ринку «дуже приблизними». Адже нелегальний онлайн-ринок об’єктивно неможливо порахувати точно. Якби держава в один момент знала 100% цього ринку – його можна було б одразу зупинити. Але нелегальний гемблінг часто працює з-за кордону, легко обходить блокування і використовує платежі через українські банки. Це не означає, що банки погані – просто не всі аномалії легко відстежити, коментує керівник «ПлейСіті».

У свою чергу найбільше галузеве об’єднання індустрії I-Gaming «Асоціація українських операторів грального бізнесу» (АУОГБ) звернулося до державних органів з закликом переглянути введення нових обмежень на легальний бізнес. Об’єднання операторів азартного ринку просить не запроваджувати жорсткі фіксовані ліміти для гравців легальних казино, оскільки такі обмеження спричинять швидкий відтік українських гравців до тіньових онлайн-казино, значна частина яких має російське походження.

Що ж насправді відбувається на ринку онлайн-ігор і які виклики очікувати у 2026 році, досліджував «Главком».

Перевірки гемблінгу і блогерів

Регулятор азартного ринку – Державне агентство «ПлейСіті» розпочав планові перевірки компаній, які працюють у гральному бізнесі в Україні. Зауважимо: згідно із законодавством, передбачені планові та позапланові перевірки. Планових перевірок у гральному бізнесі не було взагалі. До того ж у березні 2022 року було введено мораторій на перевірку усього бізнесу. Восени 2025 року «ПлейСіті» спільно з Мінцифрою нарешті вивели азартний ринок з-під мораторію.

Як з’ясував «Главком», нещодавно регулятор завершив першу планову перевірку. Йдеться про букмекерську компанію Favbet, , яку оштрафовано на понад 9 млн. грн. Зокрема, виявлено порушення використання програмного забезпечення від постачальника без B2B-ліцензії; затримки виплати виграшів гравцям та прострочення ліцензійного платежу.

За відомостями ресурсу Опендатабот, у 2025 році Favbet посіла перше місце на ринку грального бізнесу – виторг склав 21,23 млрд грн (у 2024 році – 9,79 млрд грн).

Водночас «Главком» попросив керівника «ПлейСіті» відреагувати на закиди голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, який регулярно публічно критикує Favbet. «Наскільки я чув, його претензії лежать у двох площинах. Перша – ухилення від сплати податків. Це не наше питання. Є Державна податкова служба, Бюро економічної безпеки, відповідні комітети Верховної Ради. Інша причина – можливі зв’язки з державою-агресором. «ПлейСіті» не є органом слідства чи нацбезпеки. Усі звернення, які надходили до нас, передали правоохоронним органам…», – наголосив Геннадій Новіков.

Своєрідним нововведенням з боку держави є запуск на ринок гемблінгу таємних інспекторів. 7 січня цього року Кабмін затвердив порядок використання коштів державного бюджету для проведення так званої контрольованої гри. Передбачено окрему бюджетну статтю для «ПлейСіті». Сума смішна – 43,2 тис. грн. Проте кошти, використані для контрольної закупівлі, після фіксації порушення повертаються, оскільки така операція визнається нікчемною. Після цього ці самі гроші можуть бути використані для наступної перевірки іншого організатора.

Як розповіли «Главкому» у регуляторі, під контрольованою грою фактично мається на увазі процедура контрольної закупівлі. Це інструмент перевірки, який дозволяє виявляти порушення з боку організаторів азартних ігор. Термін може звучати дещо специфічно, але, по суті, йдеться саме про перевірочну участь у грі з боку регулятора.

Передусім такі контрольні закупівлі використовуватимуться для виявлення порушень у сфері платежів. Закон чітко визначає: організатори азартних ігор можуть працювати виключно через банки. Заборонено використання P2P-платежів, криптовалют та інших альтернативних способів розрахунку. Саме ці моменти і мають перевірити підставні гравці, які здійснюватимуть контрольну гру.

«ПлейСіті» працює над тим, щоб у таких перевірках брали участь не лише працівники Агентства. Наша установа є невеликою, а тому співробітників нескладно ідентифікувати. Тому розглядаємо залучення третіх осіб», – пояснив очільник регулятора Геннадій Новіков «Главкому».

Наразі базова ідея: використовувати як таких третіх осіб скаржників або людей, які повідомили про можливі порушення, зокрема про альтернативні способи оплати. Саме вони можуть брати участь у контрольованій грі в межах визначеної процедури.

Як повідомили в регуляторі, за результатами такої «контрольної закупки» ліцензіата можуть чекати серйозні наслідки. Наприклад, якщо під час такої перевірки буде зафіксовано використання забороненого способу оплати, це є підставою для анулювання ліцензії вже з першого зафіксованого порушення.

Ще одним ноу-хау, яке цьогоріч запустить «ПлейСіті», буде онлайн-платформа, куди надходитимуть скарги на незаконну рекламу гемблінгу. За даними регулятора, у 2025 році штрафи за порушення вимог закону «Про рекламу» отримали 14 суб’єктів: десять блогерів, один власник телеграм-каналу; двоє власників сайтів (Finprom, Dev.ua), одне медіа – «Спорт сьогодні». Загальна сума штрафів склала 67,2 млн грн.

Потенційних порушників відслідковує внутрішній моніторинг Агентства. Також на порушників «стукають» небайдужі громадяни. Далі відкривається адмінпровадження, встановлюється особа. Якщо це зареєстроване медіа – все просто. Якщо блогер – часто доводиться залучати правоохоронців, і навіть тоді не завжди вдається встановити власника сторінки.

Сума штрафів фіксована – залежить від розміру мінімальної зарплати (600 «мінімалок», у 2026 році її розмір складає 8647 грн). Наприклад, у 2025 році було 4,8 млн грн, зараз – 5,2 млн грн.

За словами керівника «ПлейСіті», порушники платити не поспішають, тривають оскарження у судах. Серед тих, хто пішов по судах воювати з «ПлейСіті»:

• ФОП Лавриненко М.А. (Trukha),
• ФОП Башинський Є.В. (papa_elik),
• ФОП Мовсесян Д.Л. (xl.rusalochka.life),
• ФОП Корецька Д.А. (official_dori),
• Буцко О.Р. (gilka_oleksandra),
• ФОП Константинова В.В. (konstantynova_vladyslava),
• Романюха Л.Ю. (lidia_roma),
• ТОВ «Дев Україна»,
• ТОВ «Спорт сьогодні» (Tribuna).

Геннадій Новіков додав, що масових планів щодо штрафів для блогерів і медіа, немає.

«Працюємо не за принципом «штраф заради штрафу». Зараз готуємося відкрити онлайн-платформу для скарг. Можливий певний сплеск, але розраховуємо, що з часом кількість порушень зійде до нуля. Дуже хочемо навести лад на ринку і більше до цього питання не повертатися, а потім лише підтримувати той порядок, який встановлено», – зауважив посадовець.

«Хакнути» нових «пінапівців»

Майже рік в Україні не видавалися ліцензії гральному бізнесу. Причина – відсутність оновлених та приведених у відповідність ліцензійних умов. Фактично відновлення процесу відбулося у IV кварталі 2025 року.

Станом на зараз «ПлейСіті» видало 22 нові ліцензії у сфері азартних ігор:

• дві – онлайн-казино;
• одну – букмекерська діяльність;
• 12 ліцензій – B2B-послуги та софт для азартних ігор;
• сім ліцензій – діяльність з гральними автоматами.

Азартний регулятор визнав: після гучних кейсів, зокрема, Pin-Up (у вересні 2025 року власника онлайн-казино Pin-Up Ігоря Зотька засуджено за колабораційну діяльність, а самого оператора було позбавлено ліцензії – «Главком»), перевірка ліцензіантів стала ще більш важливою. Наразі діє багаторівнева система перевірок та контролю. Ключовими елементами тут є: повний аналіз структури власності та кінцевих бенефіціарів; перевірка походження коштів, використаних для формування статутного капіталу; санкційний та безпековий скринінг у взаємодії з правоохоронними органами; оцінка ділової репутації та історії діяльності пов’язаних осіб.

Для видачі ліцензії відводиться п’ять днів, згідно із законодавством. За цей час «ПлейСіті» звертається до всіх відповідних органів за інформацією. Проте часто відповіді надходять пізніше, і тоді регулятор спершу видає ліцензію, а потім отримує підтвердження або зауваження. У разі порушень проводиться додаткова перевірку ліцензіата.

«Мета – не допустити на ринок компанії з токсичним або непрозорим бекграундом, в тому числі зі зв’язками з Росією. Щодо перевірки «бекграунду»: кейс Pin-Up показав, що інформація про зв’язки компанії з’являлася у правоохоронних органів не відразу, а через кілька місяців після початку діяльності. Це дуже складна робота, адже корпоративні структури бувають заплутані, і знайти реальних власників нелегко. Тому жодні формальні процедури комплаєнсу не гарантують, що компанія не приховає своїх власників і не отримає ліцензію», – визнає керівник «ПлейСіті» Геннадій Новіков.

Крім того, регулятор створив портал моніторингу нелегальних сайтів. Якщо у період діяльності Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) працівники вручну вводили ключові слова на кшталт «казино», «ставки; формували списки сайтів і передавали їх на блокування, то тепер усе по-інакшому. Інструменти штучного інтелекту автоматично шукають «дзеркала» цих сайтів.

Також «ПлейСіті», коли самостійно не може заблокувати нелегальний сайт онлайн-ігор, звертається до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, яка вже потім сигналізує провайдерам. До слова, в Україні налічується понад 4,3 тис. провайдерів, «і виконання цих рішень, м’яко кажучи, не завжди ідеальне», констатують в регуляторі.

Окремо цього року планується перезапуск лотерейного ринку, який 12 років працював без повноцінного регулятора, за перехідними положеннями. Вже оголошено конкурс, подалися три компанії: МСЛ, «Патріот», «Українська національна лотерея». Зараз триває стадія розгляду документів. Після визначення переможців вони отримають ліцензії, сплатять за них і почнуть працювати за новими правилами.

Вартість ліцензії – 22,4 млн грн на рік. За законом, ліцензія видається на 10 років. Однак уряд переглянув терміни: нині вона оформлюється на період воєнного стану плюс один рік, але не менше ніж на три роки. Це зроблено, щоб можна було внести зміни до закону, що відкриють ринок для міжнародних компаній і повноцінно перезапустити ринок без очікування завершення терміну дії ліцензій.

Боротьба з лудоманією

Також держава зосередилася на запуску системи онлайн-моніторингу азартних ігор. У вересні 2025 року Агентство «ПлейСіті» за 26 млн грн найняло підрядну організацію для реалізації цього проєкту. ІТ-компанія, яка виграла тендер, буквально за три місяці розробила систему онлайн-моніторингу (I етап), яка перебуває на етапі впровадження.

Вперше держава бачитиме, як працює легальний гральний бізнес, у режимі реального часу. Систему запускатимуть  поступово. На першому етапі система фіксуватиме ставки і виплати, повернення коштів та поповнення балансу гравця. Саме це дозволить регулятору бачити операційну діяльність грального бізнесу та відповідно розуміти, скільки податків має бути сплачено. Зараз держава вводить цей етап у роботу.

Наразі уряд визначив технічного адміністратора і зафіксував: система вважатиметься запущеною одразу як буде введена у повноцінну експлуатацію – це важливо і для ліцензійної плати, і для термінів підключення ринку. З цього моменту в операторів грального бізнесу буде шість місяців, щоб підключитися до системи.

Другий етап системи онлайн-моніторингу азартних ігор передбачатиме фіксацію того, що відбувається з грошима після того, як вони конвертуються в ігрові одиниці, і до моменту їх виведення.

«Ми свідомо зосередилися спочатку саме на грошах, бо це пріоритет для держави: податки, контроль фінансових потоків, повернення коштів. Чому вирішили робити систему у два етапи? Через бюджетні обмеження. 31 грудня бюджетні кошти «згоряють», і процес треба починати з нуля. Зараз опрацьовуємо вартість тендера на впровадження другого етапу онлайн-моніторингу», – уточнив голова «ПлейСіті» Геннадій Новіков.

Паралельно регулятор готує оновлений реєстр лудоманів. Річ у тім, що такий Реєстр діяв ще при КРАІЛ (попередній регулятор азартного ринку, який було ліквідовано наприкінці березня 2025 року). Однак  за результатами тестування стало зрозуміло: він застарілий і не підлягає подальшому використанню. Тому було ухвалено рішення створити новий реєстр залежних гравців. У грудні 2025 року відбувся тендер і станом на січень 2026 року Реєстр введено в дослідну експлуатацію.

«Реєстром опікуватиметься державне підприємство «Українські спеціальні системи», оскільки він побудований на платформі Дія.Engine. Далі перенесемо історичні дані зі старого реєстру і зробимо все так, щоб не було жодної хвилини, коли реєстр не працює», – сказав пан Новіков.

Станом на кінець січня 2026 року, у Реєстрі лудоманів нараховувалося близько 14 тис. осіб. Обмеження для залежних гравців встановлюється терміном до трьох років, після чого людина може повторно подати заяву на самообмеження. Тому в перспективі кількість людей у реєстрі ще зростатиме, а згодом вийде на певне плато – коли механізм стане звичним і зрозумілим, прогнозують у «ПлейСіті».

Іще азартний регулятор звернув увагу на питання обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор, яке свого часу порушувалося на РНБО. Нагадаємо, що 20 квітня 2024 року президент Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради нацбезпеки і оборони щодо протидії негативним наслідкам функціонування азартних онлайн-ігор. Згідно з цим документом, запроваджено заборону військовослужбовцям доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх у мережі Інтернет на час воєнного стану.

Станом на зараз основна проблема – це ідентифікація військовослужбовців. Йдеться не лише про технічний аспект, а й про захист персональних даних. «Важливо не допустити ситуації, за якої чутлива інформація може опинитися у третіх осіб. Так само неприйнятною є ідея формування будь-яких списків військових – через регулятора, платіжні системи чи інші органи. На мою думку, це було б прямим порушенням і створювало б серйозні ризики», – наголосив Геннадій Новіков.

При цьому очільник «ПлейСіті» звертає увагу: варто пам’ятати, військовослужбовець залишається фізичною особою і громадянином України, який уже має право на самостійне обмеження доступу до азартних ігор. Таке ж право мають і його родичі – у разі, якщо витрати на азартні ігри перевищують доходи. Наразі у реєстрі лудоманів немає ідентифікації за статусом «військовий». Там фігурують лише фізичні особи, а єдине, що фіксується, – підстава внесення: особиста заява, заява родичів або рішення суду.

Разом із тим, Новіков розповів, що нині обговорюється ідея подання на обмеження гри через командирів. Однак вона породжує цілу низку складних питань: як підтвердити повноваження командира; як працювати з секретними підрозділами; як гарантувати, що ці дані не будуть використані для сегментації бази на військових і цивільних. Відповіді на ці питання наразі немає, ані у Міністерства оборони, ані у «ПлейСіті».

«І найважливіше: будь-яке додаткове обмеження для військовослужбовців, яке б не ухвалила держава, стосуватиметься виключно легального грального ринку. Якщо людина не усвідомлює своєї залежності і хоче грати, заборона в легальному сегменті не означає, що вона припинить це робити. Натомість є ризик, що її просто підштовхнемо у нелегальний ринок, який, за відкритими даними, часто пов’язаний із країною-агресором. І тоді виникає питання: чи досягає держава реального результату, чи отримує лише формальне обмеження з сумнівним ефектом?» – ставить риторичне питання Геннадій Новіков.

Віталій Тараненко, Кароліна Терещенко, «Главком»