Що насправді хотів показати Путін «Орєшніком»

Масштабний ракетно-дроновий удар Росії по Україні в ніч на 9 січня не обійшов увагою західних партнерів та іноземних ЗМІ. Вони відзначають, що в рамках цього обстрілу Росія вдруге використала проти України надзвукову балістичну ракету «Орєшнік», яка позиціонується Москвою як новітня зброя проти Європи, що не піддається збиттю.

За словами Високої представниці ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики Каї Каллас, ці удари свідчать, що «Путін не хоче миру», і «ця смертельна схема повторних масштабних російських ударів повторюватиметься, доти, доки ми (ЄС) не допоможемо Україні її зламати». Про те, що удари Москви свідчать про справжнє ставлення Росії до мирних переговорів, говорить і Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис.

Глава МЗС Естонії Маргус Тсахкна вказує, що цей напад є свідченням «нервування» Путіна у відповідь на переговори, які ведуться європейцями і американцями з Україною. Reuters і Euronews наголошують, що удар «Орєшніка» був здійснений поблизу кордону з НАТО і ЄС. Підкреслюється, що Москва заявила, що це було відповіддю на нібито обстріл Україною резиденції Путіна наприкінці минулого року, факт якого Україна не підтвердила, ЄС висловив сумніви, а США, базуючись на даних розвідки, заперечили.

На абсурдності прив’язки російської атаки до неіснуючого нападу на Путіна вказує і The Guardian. Politico цитує слова Міністра закордонних справ України Сибіги, що «Орєшнік», який є потенційним носієм ядерних зарядів, становить значну загрозу для європейської безпеки. Тому, як відзначила The New York Times, – використання ракети стало «зловісним попередженням для України та її західних союзників».

ЗМІ наголошують, що Москва здійснила цю атаку посеред активних міжнародних зусиль на чолі зі США з метою припинення війни. Привертається увага до того, що під час ракетно-дронового нападу на Київ постраждало й Посольство Катару, який також надає активні посередницькі послуги. ЗМІ цитують припущення українських журналістів і аналітиків, що метою удару «Орєшніка» була газова інфраструктура України, зокрема її газові сховища.

Українська влада це прямо не підтверджує, обмежуючись загальною інформацією про враження «об’єкта критичної інфраструктури». Однак, якщо метою було дійсно знищення газосховища, яке Україна пропонує для використання ЄС і США, у т.ч. для забезпечення американського імпорту зрідженого газу в Європу, цей удар можна трактувати не лише як погрозу безпеці Європи, а й як напад на економічні інтереси європейських держав і Вашингтона. І реакція на дії Москви мала б бути не лише політичною, але й санкційною та військовою, зокрема через активізацію поставок далекобійної зброї Україні.