«Снарядний голод»: хто винен? Деталі скандального затримання Лієва та Збітнєва

Скандал
«Снарядний голод»: хто винен? Деталі скандального затримання Лієва та Збітнєва
Вартість проваленого оборонного контракту у 2022 році склала $36,6 млн. Його виконавцем була фірма екснардепа Збітнєва
колаж: glavcom.ua

У числі затриманих –  нинішні і колишні міноборонівські посадовці і народний депутат I скликання

Розчистка авгієвих стаєнь у Міноборони триває. Пізно ввечері у суботу, 27 січня, силовики затримали кількох фігурантів гучної кримінальної справи з розкрадання майже 1,5 млрд грн за оборонним контрактом 2022 року. Серед затриманих:

  • колишній заступник директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони Олександр Лієв;
  • теперішній начальник управління військово-технічного співробітництва департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міноборони Тоомас Нахкур;
  • власник і директор ТОВ «Львівський арсенал», а в минулому народний депутат України I скликання Юрій Збітнєв.

Серед спільників також представник іноземної комерційної структури. Переліченим особам повідомлено про підозру в заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем у складі організованої групи (ч. 5 статті 191 Кримінального кодексу).

Важлива деталь. Офіційні релізи наголошують: операція з викриття топфігурантів відбулася за сприяння Міноборони. З цього приводу нове керівництво оборонного відомства, яке прийшло після звільнення з посади міністра Олексія Резнікова, також опублікувало повідомлення: «Міністерство оборони продовжує безкомпромісну боротьбу з тими, хто розкрадає гроші на закупівлях зброї. У нас немає місця для корупціонерів. Ведемо боротьбу не лише проти російських окупантів, а й внутрішніх зрадників».

Кримінальна справа щодо згаданих осіб тягнеться з квітня 2023 року. Як з’ясувало Головне слідче управління Національної поліції, 14 серпня 2022 року директор ТОВ «Львівський арсенал» Юрій Збітнєв підписав зі словацькою Sevotech spol s.r.o. контракт на поставку 100 тис. мінометних снарядів (40 тис. штук мінометних пострілів калібру 120 мм і 60 тис. штук мінометних пострілів калібру 82 мм) загальною вартістю $36 млн. Така кількість повністю покриває на два тижні потреби фронту, зауважило слідство.

Під реалізацію попередніх домовленостей зі словаками 11 жовтня 2022 року ТОВ «Львівський арсенал» одержало оборонний контракт №403/1/22/317. Згідно з його умовами, до 20 лютого 2023 року підрядник мав поставити 100 тис. мінометних снарядів на суму $36,6 млн. Тобто повністю виконати договір Міноборони.

Зі свого боку, Міністерство оборони майже одразу після підписання перерахувало 1,34 млрд грн авансу (97% від вартості контракту) на рахунок ТОВ «Львівський арсенал». При цьому компанія Збітнєва, не отримавши підтверджувальних документів від іноземного контрагента, перевела на рахунки Sevotech spol s.r.o. $3,65 млн і 9,15 млн євро. Частину з цих коштів словаки перекинули на рахунки WDG promet d.o.o., зареєстрованої в Хорватії.

Що кажуть ревізори і фігуранти?

За словами голови Державної аудиторської служби України Алли Басалаєвої, словацька компанія перерахувала хорватам лише 37% від попередньої оплати. На залишок коштів Sevotech spol s.r.o. уклала з комерційним банком угоду щодо нарахування щоденних відсотків за користування грошима. З листопада 2022 року до травня 2023 року іноземна компанія отримала понад 78 млн грн відсотків від банку за користування цими коштами. Басалаєва уточнила, що це незаконна операція, оскільки кошти оборонного контракту повинні витрачатися за призначенням.

«Зауважу, що це не період початку широкомасштабного вторгнення, щоб можна було виправдовуватися хаосом війни. Це листопад 2022 року. Поставки мали розпочатись у грудні і завершитись до кінця лютого 2023 року. Однак за більше, ніж рік від дня перерахування коштів, Міноборони так і не отримало товар. Гроші також не були повернуті», – пояснила аудиторка.

Всього, правоохоронці встигли заарештувати 818 млн грн, які Міноборони перерахувало  ТОВ «Львівський арсенал».

Перед оголошенням підозри Юрій Збітнєв виклав для ЗМІ свою версію. Він наголосив, що свідомо сплатив лише 35% передоплати (близько 12 млн євро), оскільки нібито не отримав усіх документів для підтвердження від контрагентів. Решта коштів лишилися на рахунку ТОВ «Львівський арсенал» і арештовано в рамках судового процесу.

Власник ТОВ «Львівський арсенал» Юрій Збітнєв переконаний, що зберіг невикористані гроші оборонного контракту, а не втратив
Власник ТОВ «Львівський арсенал» Юрій Збітнєв переконаний, що зберіг невикористані гроші оборонного контракту, а не втратив
скріншот із відео hromadske

«Ми зараз з Міноборони будемо спільно вирішувати (як повернути – «Главком») цю передоплату, а решту все-таки доцільно повернути державі, і використати на якісь більш доцільні цілі. Тому я вважаю, що я цей мільярд радше зберіг, ніж я його витратив», –  заявив Збітнєв.

Юрій Збітнєв у 1990 році став одним із наймолодших депутатів Верховної Ради ще УРСР. Він також брав участь у створенні СДПУ(о), але пізніше пішов із неї. Є одним із авторів Декларації про державний суверенітет України. У 1990-х роках Збітнєв був радником прем’єр-міністра Віталія Масола. У 2004 році на президентських виборах Юрій Збітнєв одержав 0,05% підтримки.

Під час Революції гідності Збітнєв брав участь у захопленні КМДА, а його ексдружина Рена Назарова на місцевих виборах-2015 стала депутаткою Київради від партії «Удар». У 2021 році з’явилася інформація про роботу Назарової на Офіс президента Зеленського.

У вересні 2016 року Юрій Збітнєв створив ТОВ «Львівський арсенал». Розмір статутного капіталу цієї фірми – 120 тис. грн.

Експосадовець Міноборони Олександр Лієв, причетний до підписання скандального контракту, також приміряв на себе плащ рятівника грошей держави. Зокрема, колишній чиновник записував собі в заслуги те, що це він включив до контракту жорсткі штрафні санкції за його зрив і прострочення й, зрештою, виставив «Львівському арсеналу» штрафи, а потім звернувся до правоохоронних органів.

Правоохоронці стверджують: затримали Олександра Лієва під час спроби втечі з України на пункті перетину кордону. Але оприлюднені силовиками фото, демонструють фото чоловіка в домашньому одязі у житловому приміщенні
Правоохоронці стверджують: затримали Олександра Лієва під час спроби втечі з України на пункті перетину кордону. Але оприлюднені силовиками фото, демонструють фото чоловіка в домашньому одязі у житловому приміщенні
фото: СБУ

Фігура Лієва – доволі контроверсійна. У часи президентства Януковича Олександр Лієв працював міністром курортів і туризму Криму. У березні 2014 року, коли український півострів захопили російські війська, чиновник говорив ЗМІ: «Конечно, мы ментально русские, хоча багато хто з нас говорить українською мовою, багато хто полюбив цю країну, хоча… це [Крим у складі України] не наш був вибір… И мне лично жалко, что сейчас это распадается, но это не из Крыма исходит».

Попри все це, Лієв опинився на материковій Україні і врешті розбудував тут успішну кар’єру. Працював першим заступником директора Національної телекомпанії України, радником міністра аграрної політики Олексія Павленка, виконавчим директором ПАТ «Національна громадська телерадіокомпанія України».

У 2022 році Лієв став заступником директора департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони. І врешті його прізвище стало токсичним після серії журналістських розслідувань, які стосувалися масштабних розкрадань на закупівлях для армії.

На початку 2023 року виник скандал через нібито російський паспорт Олександра Лієва. Однак ця інформація не знайшла підтвердження, тож журналістам довелося писати спростування.

Торік Олександр Лієв судився з низкою українських медіа, які закидали йому перешкоджання українській армії та згадували про його любов до «кримської весни». У грудні ексчиновнок програв справу виданню «Українська правда». Того ж місяця Лієв відмовився від позову до «Дзеркала тижня».

Окремо видання hromadske провело розслідування, в якому сказано, що Міністерство оборони мало інші прямі контракти зі словацькою Sevotech spol s.r.o. і хорватською WDG promet d.o.o. Зокрема, навесні 2022 року словаки пообіцяли за 15 млн євро привезти 17 тис. комплектів бронежилетів та шоломів для ЗСУ. Натомість доставили лише 2,5 тис. комплектів. У грудні 2022 року хорватська фірма отримала від Міноборони 3 млн євро  на поставку 30 тис. танкових пострілів. Як із ТОВ «Львівський арсенал», цей контракт також провалено.

Крім цього, журналісти назвали WDG promet d.o.o. прокладкою, яка загалом заробила 14,5 млн євро на Україні, яка веде запеклу війну. Частину з цих коштів (5,5 млн євро) хорвати спустили на купівлю закинутого порохового заводу Vitezit в Боснії та Герцеговині. Ще 5 млн євро, перерахованих Україною на озброєння, перевели у готівку.

А ще розслідувачі зафіксували «російський слід» у WDG promet d.o.o. Зокрема, її материнська компанія досі зберігає свої архіви у Москві. Це підтвердив у хорватському суді місцевий бізнесмен Петер Перничка, який тісно пов’язаний із власниками WDG promet d.o.o.

Каральна операція почалася

Напередодні гучного затримання Збітнєва та нинішніх і колишніх міноборонівських посадовців відбулася ще одна знакова подія. 24 січня 2024 року Північний апеляційний господарський суд залишив у силі рішення Господарського суду Києва від 26 вересня 2023 року про стягнення з ТОВ «Львівський арсенал» на користь Міноборони 1,34 млрд грн попередньої оплати за непостачання оплачених мін. Крім цього, підрядник має сплатити 90,6 млн грн пені та 96,7 млн грн штрафу. Рішення набрало законної сили та підлягає примусовому виконанню.

У суді першої інстанції представник ТОВ «Львівський арсенал» намагався всю вину за провал поставок 100 тис. мінометних мін для ЗСУ (контракт №403/1/22/317) перекласти на своїх іноземних контрагентів (Sevotech spol s.r.o. і WDG promet d.o.o.), а також обставини «непереборної сили» (говорилося про поведінку органів експортного контролю іноземних держав).

«Ризик є однією із ознак підприємницької діяльності… Тому правові підстави перекладати комерційний ризик відповідача (ТОВ «Львівський арсенал» – «Главком») на позивача (Міністерство оборони – «Главком») шляхом звільнення першого від виконання прийнятих зобов’язань відсутні. Відповідачем не надано доказів того, що поведінка органів експортного контролю іноземних держав перебувала у прямому причинному зв’язку з простроченням поставки ним передбачених контрактом товарів від іноземного постачальника. Окрім того, відповідач міг та повинен був подбати про наявність у нього та/або залученого ним контрагента необхідного комплекту документів, які дозволяли переміщення таких товарів», – зазначено у рішенні Господарського суду Києва, яке вступило у законну силу.

Цим рішенням суду не вичерпується перелік «каральних» заходів, які задумало Міноборони щодо компанії Юрія Збітнєва. Як з’ясував «Главком», у Господарському суді Києва розглядається ще один позов оборонного відомства до ТОВ «Львівський арсенал». Цього разу позивач добивається стягнення 163,48 млн грн із підрядника у вигляді неустойки за тим самим держконтрактом  №403/1/22/317. 26 грудня 2023 року суд за наполяганням Міноборони арештував банківські рахунки та майно фірми Збітнєва.

Віталій Тараненко, «Главком»

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: