Як Міноборони залишило армію без трусів. Рахункова палата опублікувала результати ревізії

Пекучий серпень 2023-го. В країні, яке веде запеклу кровопролитну війну, вирує черговий корупційний скандал. Журналісти-розслідувачі викрили солідне завищення цін під час державної закупівлі курток для військових у Туреччині. Зокрема, куртки за ціною $29 після перетину українського кордону раптово підскочили у ціні до $86. Більше того, за даними розслідувачів, Міністерство оборони закупило військовослужбовцям не зимові куртки, а… літні.

Після оприлюднення цих даних народні обранці з комітету національної безпеки та оборони викликали «на килим» тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова. Але «віддуватися» прийшов його заступник Денис Шарапов. Високопосадовець приніс зимову куртку для ЗСУ і переконував парламентарів: мовляв, ціна відповідає турецькій якості. Проте Шарапов оконфузився – показав одяг для військових зовсім з іншого контракту.

Тим часом Рахункова палата України – інституція, яка перевіряє ефективність освоєння коштів державного бюджету від імені Верховної Ради – була занурена в перевірку Міноборони. Ревізори цікавилися закупівлею речового майна та забезпеченням харчування військовослужбовців Збройних сил.

Наприкінці жовтня Рахункова палата затвердила звіт за результатом перевірок Міноборони. Що у ньому – розбирався «Главком».

Харчі і корупція

Рахункова палата дослідила діяльність Міноборони за січень-червень 2023 року. Перше півріччя обрали невипадково. Видатки Міноборони у попередньому 2022 році вже перевіряла Державна аудиторська служба. До речі, про виявлені порушення відомством, яким керує Алла Басалаєва, «Главком» писав ще у травні-червні цього року.

Тепер же Рахункова палата зафіксувала нові кричущі факти службової халатності з корупційним присмаком у Міноборони. Як з’ясувалося, у I кварталі 2023-го ніхто у цьому відомстві особливо не заморочувався вивченням можливих ризиків, що містить співпраця з фірмами-постачальниками продуктів харчування для армії. Ба більше: не було забезпечено належного моніторингу ринкових цін на харчі на стадії укладання договорів, з окремими контрагентами укладено договори навіть за відсутності надання ними цінової пропозиції.

Отже, Міноборони зупинило свій вибір на восьми компаніях (ТОВ «ВТ «Девелопмент», ТОВ «Архімагір», ТОВ «Ректан», ТОВ «Трейд Граніт Інвест», ТОВ «Актив компані», ТОВ «Гарна страва», ТОВ «Юніорпродукт» та ТОВ «С-Росток»). Із ними у підсумку підписано договорів на постачання харчів на загальну суму 42 млрд. грн. Під час аудиту виявлено: шість з восьми постачальників є фігурантами у численних адміністративних і кримінальних провадженнях, при цьому у двох з них низький показник розміру статутного капіталу, що створює ризики ненадійності контрагента.

Однак через резонанс у суспільстві (пам’ятаєте історію «яйця по 17 грн»!) чиновникам Міноборони таки довелося скоротити апетити. Тому за рахунок додаткових угод загальна суму видатків на харчування для ЗСУ було зменшено вдвічі – до 20,84 млрд. грн! А виконання договорів пришвидшено до кінця червня.

Разючі зміни після хвилі обурення, спровокованого «яєчним скандалом»: ТОВ «Актив Компані» ціну яйця курячого з 17 грн додатковою угодою зменшило до 9 грн/шт! Між іншим, столичний університет імені Тараса Шевченка закуповував цей товар по 5,5 грн/шт.

Це ж стосується вартості картоплі. ТОВ «Гарна страва» переглянуло ціну овоча з 27 грн/кг до 16,8 грн/кг, ТОВ «Юніор Продукт» – з 24 грн/кг до 14,88 грн/кг, ТОВ «Актив Компані» – з 22 грн/кг до 14,23 грн/кг. Для порівняння: у лютому 2023 року Національний авіаційний університет закуповував картоплю за ціною 10 грн/кг.

Найбільш поширені найменування продуктів постачалися до ЗСУ за цінами, які понад 30% перевищували споживчі ціни в регіоні поставки та виробників

витяг зі звіту Рахункової палати

Та навіть попри це у січні-червні 2023 року добова вартість харчування у Міноборони залишалася найвищою серед інших силових структур. І це помітно неозброєним оком на діаграмі зі звіту Рахункової палати.

Добова вартість харчування у Міноборони залишалася найвищою серед інших силових структур

витяг зі звіту Рахункової палати

«Міноборони замість укладання договорів на закупівлю продуктів безпосередньо з постачальниками та виробниками (хлібзаводом, м’ясокомбінатами та іншими) укладало договори із суб’єктами господарювання на послуги із забезпечення комплектами продуктів за Каталогом продуктів харчування. У результаті окремі, найбільш поширені найменування продуктів постачалися до ЗСУ за цінами, які понад 30% перевищували споживчі ціни в регіоні поставки та виробників», – сказано у звіті Рахункової палати.

Окреме пояснення вимагає згаданий Каталог продуктів харчування. У листопаді 2019 року цей документ своїм наказом затвердив тодішній міністр оборони Андрій Загороднюк. Каталог містив різний асортимент харчів, які повинні вживати військовослужбовців ЗСУ. Натомість, за результатами аудиту Рахункової палати, майже 75% із 409 найменувань продуктів Каталогу не застосовуються як для приготування їжі в стаціонарних їдальнях, так і в польових умовах.

Аудитори також зафіксували, що окремі продукти з Каталогу закуповувалися у кількості, яка значно перевищувала норму, визначену цим документом. Наприклад, забезпечення ЗСУ консервами «Свинина тушкована» та «Яловичина тушкована вищого ґатунку», консервами м'ясорослинними (перлова каша з яловичиною) у рази перевищує нормативи, визначені Каталогом продуктів харчування. При цьому 28 найменувань продуктів харчування, передбачених Каталогом, зокрема, індича тушка, осетр охолоджений, тріска без голови заморожена, тріска філе заморожена, сом без голови охолоджений, телятина лопатка охолоджена без кістки, до військових частин взагалі не постачались.

Наприклад, одна зі столичних частин замовила 160 найменувань продуктів (а це лише 39% від передбачених у Каталозі продуктів харчування), військова частина у Хмельницькому – 163 (40%), Львові – 135 (33%), Харкові – 111 (27%), Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів) – 134 найменування (33%).

«Результати опитування начальників продовольчих служб 117 військових частин свідчать про негативні наслідки завищення цін на найбільш вживані продукти харчування та заниження цін на продукти, які не замовляються: погіршення якості харчування військовослужбовців унаслідок зменшення об’єму порцій, асортименту, відсутність різноманітності продуктів харчування, формування негативного іміджу Міноборони та ЗСУ», – йдеться у звіті Рахункової палати.

Лише на постачанні питної води до 92 військових частин збитки Міноборони склали 184,7 млн грн!

Як свідчать дані звіту, заробляли оборонні постачальники й на закупівлях продуктів харчування для службових собак, що в підрозділах ЗСУ. Зокрема, аудит військової частини у Харкові показав, що ТОВ «Юніорпродукт» завищило вартість поставлених продуктів для годування однієї собаки на 61,2-66,2 грн. Як наслідок, загальну вартість поставлених комплектів їжі для тварин завищено на 30,87 тис. грн, що призвело до зайвих витрат державного бюджету.

Жінок-військових залишили без…?

Окремі промахи, за результатами аудиту, допустило тилове командування сил логістики ЗСУ. Під час планування потреб на 2023 рік не було враховано норм щодо забезпечення спідньою білизною жінок-військовослужбовців. Таким чином у І півріччі Міноборони не здійснювало закупівель жіночої спідньої білизни (за інструкцією, у рік видається дві пари трусів та топу жіночого). Це означає, що понад 42 тис. жінок-військовослужбовців не забезпечено належним речовим майном, відповідно до визначених норм.

Як у випадку із закупівлею харчів для ЗСУ, так із постачанням речового майна Міноборони особливо не перевіряло контрагентів. Частина з них є фігурантами низки кримінальних проваджень. У результаті (на кінець червня) спостерігався зрив поставок понад 3 млн одиниць речового майна на суму 3,1 млрд грн. Зовсім не поставлено 2,3 млн одиниць речового майна на 2 млрд грн, що становить 20% обсягів за контрактами у I півріччі.

Зовсім не поставлено для ЗСУ 2,3 млн одиниць речового майна на 2 млрд грн, що становить 20% обсягів за контрактами у I півріччі

витяг зі звіту Рахункової палати

«Протягом семи років Міноборони не вживало належних заходів щодо впровадження логістичної інформаційної системи, призначеної для здійснення комплексної автоматизованої підтримки процесів управління логістичним забезпеченням, яка б передбачала реалізацію процесів обліку та руху матеріалів, визначення потреби, планування закупівель, супроводження контрактів з постачання матеріалів тощо… Для зберігання майна використовуються приміщення продовольчого складу, деяке речове майно зберігається у контейнерах поза межами складських приміщень. У складських приміщеннях двох військових частин зберігається майно балансовою вартістю 31,2 млн грн, яке тривалий час не використовується за призначенням і застаріло», – такий вирок Рахункової палати.

У цілому, за січень-червень цього року Міноборони уклало договорів із 90 суб'єктами господарювання на придбання 26,3 млн одиниць речового майна для військовослужбовців ЗСУ. Загальна вартість – 15,9 млрд. грн.

«Управлінські провали у системі публічних закупівель Міністерства оборони призводять до значних наслідків. Оборонні потреби планувалися на рівні 2019 року. І це при тому, що в лютому 2022 року почалася повномасштабна війна Росії проти України», – робить висновок співрозмовник «Главкома» у Рахунковій палаті, обізнаний із деталями великого аудиту.

Віталій Тараненко, «Главком»