«У Києві зріє переворот». Куди забрела кремлівська пропаганда

Путінська Росія все більше нагадує гітлерівську Німеччину, а пропагандисти з бойовиками не знають, як і за що воюють. А також навіщо Путін збільшує своє військо та як Москва мріє про переворот у Києві. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи російської пропаганди за 23 – 25 серпня.

Москва-2022 все більш схожа на Берлін-1938

23 серпня відзначався міжнародний Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму, приурочений до чергової річниці підписання злочинного пакту Молотова-Ріббентропа в 1939 році.

Ця дата, зі зрозумілих причин, пройшла непоміченою у Росії. Але борці пропагандистського фронту все ж дали їй бій, звинувативши в нацизмі канцлера Німеччини Олафа Шольца.

Усе через його виступ на «Кримській платформі», де той заявив, що «міжнародна спільнота ніколи не прийме імперіалістичну анексію території України з боку Росії». У Соловйова в цьому виступі знайшли ознаки «реабілітації нацизму».

Насправді, саме путінська Росія є ідейним спадкоємцем та продовжувачем багатьох практик сталінського СРСР і гітлерівської Німеччини. Останнім прямим підтвердженням цьому став виступ голови фракції ЛДПР Леоніда Слуцького на церемонії прощання з загиблою Дугіною, де він заявив: «Незалежно від партій, підхід може бути лише один: Одна країна. Один президент. Одна перемога!».

Нагадаємо, дуже схоже гасло: «Один народ, один рейх, один фюрер» – було в нацистській Німеччині, слугуючи поставленому Гітлером завданню згуртувати німців в єдину «народну спільноту».

Під цим гаслом 10 квітня 1938 року проводився плебісцит про аншлюс Австрії (аналог «кримського референдуму» 2014 року). Гасло регулярно з’являлося на плакатах та ЗМІ з портретом Гітлера.

Важко припустити, що Слуцький цього не знав. Тим паче, що федеральні телеканали зробили акцент саме на його виступі і саме на цих словах.

Крім того, він заявив: «Звертаюся до естонців. Серед вас – убивці, вони мають понести справедливе покарання». Це про те, що нібито винуватці дорожньо-транспортної пригоди з Дугіною, українка Наталія Вовк з дочкою, після скоєння злочину перетнули кордон Естонії.

До речі, як і прогнозував полк «Азов», ФСБ таки знайшла «візитку Яроша» у Вовк: її пов’язали і з «Правим сектором».

А в Останкіно, на похоронно-патріотичному шабаші сам Дугін чудово відпіарився над тілом дочки. Склалося повне враження, що він дуже задоволений тим, що запхав її в труну «патріотичної мучениці».

Бабця з прапором, хлопчик-«шоколадка» Альоша, Моторола, Гіві, Жога, Корса… Нічого з цього не спрацювало. І тепер із Дугіної спробують зліпити нову ікону ідеологічного фронту. Прогнозуємо – не вийде. Бо знов ненатурально, силіконово.

«Стокгольмський синдром» в окупованому Луганську

Під хоч-якусь «перемогу», про яку казав Дугін над труною в Останкіно, можуть підігнати хіба що «псевдореферендум», який готується в окупованій Луганській області. Проблему нестачі «електорату» навіть в ній, ще не повністю окупованій на сьогоднішній момент, намагатимуться вирішити за допомогою «віддаленого голосування».

23 серпня людина на прізвище Кисельов, яка називає себе «полковником народної міліції Луганської народної республіки», заявила, що громадяни його «держави», які виїхали до Росії, братимуть участь у «референдумі» на загальних підставах. Явку обіцяє стовідсоткову.

Насправді, загальна кількість донбаських біженців станом на початок серпня, за офіційними російськими повідомленнями, складає 1,6 млн осіб. Скільки з них з «ЛНР» – невідомо. Скільки з російськими паспортами (що також, здавалося б, не мало давати право голосу) – також.

Голова Луганської ОВА Сергій Гайдай заявив, що з окупованих після 24 лютого територій області виїхали приблизно 300 тисяч людей, залишилися близько 350 тисяч .

Але Росія, яку попередній досвід з «референдумом у Криму» нічому не навчив, вперто вірить, що у майбутньому на Луганщині якось «стерпиться – злюбиться».

Не вийде. Про це вкотре заявив і президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на другому саміті «Кримської платформи». «Анексія Криму є неконституційною та незаконною. Це принципова позиція як із правових, так і з моральних міркувань. Міжнародне право по суті визначає, що Крим має повернутися до складу України, невід’ємною частиною якої він є», – наголосив турецький президент.

Цікаво, російська пропаганда його теж звинуватить у «реабілітації нацизму»? Прогнозуємо – ні. Бо страшно.

Але Москва, схоже, вперто сподівається на своєрідний «стокгольмський синдром» в окупованого українського населення.

Російська пропаганда готує жителів Луганська до «референдуму» через обіцянки змін – цін на нерухомість, порядку виплат пенсій, рівня життя тощо.

Саме під «референдум» відкривають в окупованому Луганську якісь дитячі центри, які мають фіктивний зміст, але яскраву форму і помпезне висвітлення у ЗМІ. У місті багато білбордів, багато реклами з посилом: «Росія – це добре».

Паралельно пропагандою з ранку та до вечора створюється вкрай негативний образ України. Усі обстріли, загибель людей, злочини, аморальні вчинки та абсурдні рішення приписують виключно їй.

Люди в окупованому Луганську розуміють, що ними маніпулюють, але вдіяти нічого не можуть. Тому «референдум» тут сприймається як щось, що буде незалежно від їхнього бажання чи настроїв.

Але так само незалежно від бажань Путіна, президент України Володимир Зеленський заявив, що після «референдуму» будь-які розмови про переговори з Росією (а вони все частіше лунають з боку вже її офіційних осіб), будуть остаточно зняті з порядку денного. А Ердоган, Шольц та решта світових лідерів заявили, що ніколи не визнають окуповані Росією українські землі територіями РФ. Тому у Путіна не стерпиться і не злюбиться.

«Визволителі» бояться української «хліб-солі»

Паралельно росіяни намагаються переконати населення загарбаних територій у тому, що самі вони «білі та пухнасті» і таке ж безтурботне життя їх очікує в Росії. 23 серпня ГУР МО України оприлюднило перехоплену методичку для агітаторів та пропаганадистів з роботи на тимчасово окупованих територіях.

Цікаво, що єдиним органом, який курує роботу окупаційних адміністрацій, там визначено партію «Єдина Росія». З огляду на те, як вона першою накивала п’ятами з Херсона після початку епопеї з Антонівським мостом – це ще той «бойовий загін» путінізму.

Методичка містить таблицю з дивними питаннями, які, на думку росіян, найчастіше ставить українське населення, і дає типові відповіді з додатковими роз’ясненнями.

Насправді, окупанти очікують від українців на окупованих Донбасі, Херсонщині, у Запорізькій та Харківській областях таких питань:

– а як там у Криму? (Потрібно відповідати, що дуже добре, і всі вже «давно забули про звуки пострілів»)

– чи є в Росії злидні? (ні, тому що «майже кожен житель Росії може собі дозволити автомобіль»). І не брешуть же, якщо йдеться про «Ладу», яку купують родичі на «гробові» загиблих в Україні.

– ну і решта дрібних питань, які на думку росіян, крім кримського, турбують українців на окупованих територіях: де взяти гроші, де жити, коли відновлять зруйнований будинок, як вчити та лікувати дітей, чи можна залишити зону окупації або як забезпечити безпеку від обстрілів.

Також у методичці суворо заборонено приймати від населення харчові продукти (в тому числі, герметично упаковані) через часті випадки отруєння.

А як же омріяний хліб-сіль, з яким ще пів року тому щасливе українське населення мало зустрічати своїх російських «визволителів»?

До речі, «Єдиній Росії», як єдиній правильній партії, варто придивитися до того «полковника народної міліції так званої «ЛНР» Кисельова, якій обіцяв 100-відсоткову явку луганських біженців на «референдум». У нього на столі табличка з великим написом «комуніст».

Бойовики vs пропагандисти

З побудовою навіть «воєнного комунізму на окремо взятих територіях» в окупантів дійсно нічого не виходить. І це вони офіційно визнають.

Колаборант, колишній командир спецпідрозділу СБУ «Альфа» в Донецькій області, бойовик Олександр Ходаковський задається питанням: «для кого ми відроджуємо культ Леніна?»

Насправді, здається ця пропаганда зламалася, несіть наступну. Але вся проблема в тому, що нести нема чого. Адже усе, що не вигадала б Росія – це про минуле, а не майбутнє.

Крім поразки на інформаційному полі бою окупанти визнають її і на воєнному. «Воєнкор» Сладков пише, що «ми почали звикати до того, що обстрілюють нашу територію».

Що ж, як бачимо, шість місяців війни прочистили голову і бойовикам і пропагандистам. Перші пишуть, що не розуміють за що воюють. Другі – що не розуміють як так можна воювати.

І це головна, можливо ще багатьом з нас непомітна перемога України над Росією за ці півроку.

Навіщо Путін збільшує своє військо

Через пів року після початку повномасштабної війни, Україну, коли вірити переможним реляціям, було настільки «розгромлено», що Путіну тепер доводиться збільшувати армію на 137 тисяч осіб. Вже наявні майже два мільйони «успіху не мали».

Принаймні саме такий висновок напрошується після указу, оприлюдненого 25 серпня, про доведення штатної чисельності Збройних сил РФ до 2,04 мільйона осіб.

Згідно з попереднім указом, вони налічували у своєму складі 1 902 758 осіб.

Нинішнє збільшення відбудеться виключно за рахунок військових контрактників.

Насправді, армійська арифметика Путіна пояснюється просто – необхідно приховати різницю між тим, що було станом на 24 лютого і стало на 24 серпня. 

Це саме ті втрати (у тому числі й потенційні), які російська армія зазнала в Україні та які вперто не хоче офіційно вимовити Мвноборони РФ вустами Конашенкова.

На оголошення відкритої мобілізації Путін не наважується. «Пилососна мобілізація» – зі «всмоктуванням» усіх можливих ресурсів (від ветеранів афгансько-чеченських війн до зеків) – теж пробуксовує.

Навіть у кадировському передовому загоні російського руху «добровольців» вже на офіційному рівні визнано проблему з комплектуванням.

Пропаганда «священної війни з українським нацизмом» не спрацювала. Натовпу охочих «визволителів» на перонах російських вокзалів нема як у лютому, так і в серпні.

Але Кремлю зараз надважливо перевести «спецоперацію» в стан тривалої так званої оперативної паузи. І за цей час назбирати нову армаду.

Саме тому 25 серпня з боку Москви з’явились і заклики до переговорів із Києвом. Про це заявив голова ЛДПР Слуцький.

Указ Путіна про збільшення чисельності Збройних сил РФ – саме з цієї історії. Завдання «дикої дивізії Шойгу» – протягнути до закінчення паузи.

Але у своїх комбінаціях Москва забуває про дуже важливу деталь. Київ відкрито заявляє, що жодних переговорів не буде, поки росіяни не звільнять захоплені українські території.

Москва чекає на переворот у Києві

25 серпня заступник Ради безпеки РФ, екс-президент Медведєв намалював для України півтора сценарії у майбутньому. Один з них пов’язаний з військовим переворотом. І таким чином зрадив нетерплячку Кремля, яка вже за ці півроку стала нав’язливою манією. Йдеться про очікуваний заколот Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, який все ніяк не почнеться.

Насправді, фейк про «велику змову Залужного проти Зеленського» почав просуватися у пропагандистському середовищі ще з середини літа. Також його підхопили і деякі інтернет-майданчики в Україні.

Наприклад, 25 серпня видання «Страна» розмірковувала на тему «які відставки та призначення готуються в українській владі».

Але якщо раніше вкиди про конфлікт Залужного та Зеленського і пов’язаний з цим якийсь військовий переворот робили інтернет-бійці далеко не першого ешелону російської пропаганди, то тепер не втрималося офіційна особа – заступник секретаря Радбезу РФ.

Звичайно, сам Медведєв до цього додуматися не міг. Йому наказали так зробити. Він і зробив. Тому, коли наступного разу ви знов почуєте про «конфлікт Залужного і Зеленського», знайте звідки ростуть ноги у чергової версії російської операції «Шатун».

А сам фейк нещодавно розвінчав особисто президент Зеленський: «Не планую переводити нікуди головнокомандувача Залужного. Працюємо однією командою… Найголовніша оцінка Залужного – ми тримаємося. Значить – висока. Коли переможемо – буде найвища».

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки