Любов, мудрість і незламність української поетки
Ліричні вірші авторки не можуть не викликати захоплення у всіх поціновувачів поезії
Inter arma silent leges (Коли гримить зброя, закони мовчать). Ці слова Марка Тулія Цицерона звичайно говорять не тільки про юриспруденцію, великий давньоримський оратор і філософ висловив значно глибшу думку. Він мав на увазі також harmonia mundi – ту саму світову гармонію, що дає світові все прекрасне, у тому числі таку вічну таємницю, як поезія, коли з рифмованих рядків народжується справжнє диво краси та глибини змісту.
Однак в історії є немало прикладів, які не підтверджують згадану максиму. Навіть під час самих страшних воєн знаходились митці, які не замовкали, а продовжували чути музику сфер, перекладаючи її звуки у свою творчість. Достатньо згадати скільки нових поетів розкрилися на повну силу під час національно-визвольних змагань 1917-1921 років, коли молода українська державність героїчно протистояла нашестю російських варварів, які під різними прапорами приходили на нашу землю.
Таким же прикладом є вихід під час всенародного протистояння російській агресії книги поезій Людмили Денисюк «Пророчі сни». Пані Людмила є не тільки високоавторитетною державною і громадською діячкою, але й педагогом від Бога, яка зробила дуже багато для відповідності української освіти європейським стандартам.
Ліричні вірші авторки не можуть не викликати захоплення у всіх поціновувачів поезії. В них гармонічно поєднані різні емоції і почуття, від глибокого болю втрат та суму від усвідомлення, що у минуле нема зворотньої дороги до справжньої діонісійської радості, кохання та натхнення. Вона майстерно володіє рідною мовою і вишуканим поетичним стилем та створює образи, які збагатять не тільки українську поезію, але й в цілому духовний світ українства.
Особливо важливо відзначити, що поезія «Пророчих снів» при тому, що є природнім продовженням традиції національної поезії, повністю вписана в контекст поезії європейської. Філологи легко знайдуть елементи впливу різних європейських поетів, хоча б того ж шанованого моєю університетською колежанкою Поля Елюара й не викликає сумніву, що ці поезії будуть сприйняті не тільки українськими, але й європейськими читачами.
Але її така тонка і вишукана до війни ліра, яка була повністю присвячена розкриттю глибини людських почуттів та тієї ж вічній гармонії буття, з 24 лютого 2022 року набула нового звучання. Ліричні рядки залишилися, але на перше місце вийшли поезії боротьби. В них біль за «Україну в огні», як в Олександра Довженка органічно поєднана з незламністю у протистоянні ворогу. Не випадково до розділу своєї книги, в якій зібрані поезії війни епіграфом стоять рядки Редьярда Кіплінга, що звучать міддю військових труб. І це не гола патетика, а висока поезія, що пройшла загартування ударами російських ракет, знівеченою рідною землею та щоденними втратами. Як пройшов загартування нашою історією і весь український народ, про що також пишеться з глибинним розумінням сутності історичного процесу.
Поезія Людмили Денисюк показує, що українська поезія живе і розвивається та є невід’ємною частиною загальноєвропейського культурного простору. Й не викликає сумніву, що її вірші повинні бути задіяні педагогами для розкриття всієї краси рідного слова і його сили у боротьбі за нашу вічну Україну.
Коментарі — 0
