Експерт-міжнародник дав оцінку президентським виборам у Грузії

У Грузії нещодавно відбувся перший тур виборів президента. Які ваші враження?

Сьогодні Грузія і весь південний Кавказ перебуває у політичній турбулентності. 28 жовтня відбувся перший тур виборів президента Грузії. У другий тур вийшло два кандидати – Саломе Зурбаішвілі, яка є незалежним, але провладним кандидатом, адже її підтримує партія «Грузинська мрія», і Ґріґол Вашадзе, який є соратником Міхеїла Саакашвілі і представляє опозиційні сили. Довкола його партії згуртувалося кілька опозиційний партій. В обох кандидатів майже рівні цифри голосувань. У Вашадзе на рівні статистичної похибки менше.

Відповідно до конституції Грузія є парламентською республікою. Майбутній президент Грузії матиме церемоніальні функції, але є декілька грузинських «але». Це останні вибори, коли грузини обирають президента всенародним волевиявленням. Попри всю церемоніальність посади президента за ним залишається право політичної ініціативи оголошувати дострокові парламентські вибори, і що важливо, зважаючи на перебування Міхеїла Саакашвілі в екзилі, президент має право надавати помилування та амністію. Два-три  місяці тому ці вибори розглядалися розминкою перед парламентськими виборами 2020 року. З правлячою командою  - «Грузинська мрія» - це зіграло злий жарт. В політичному ядрі партії «мрійників» ключову роль відіграє головний грузинський олігарх, міліардер Бідзіна Іванішвілі. Була довга суперечка, чи виставляти кандидата від влади. Зупинилася на половинчастому варіанті – підтримці так званого незалежного кандидата в особі Соломе Зарубішвілі. Логіка була така: якщо Зурабішвілі перемагає, то все ідеально, якщо ні, то покажемо, що в Грузії є демократія.

Вибори були демократичні. Але було кілька показових моментів. 8 серпня Саломе Зурабішвілі зробила на мій погляд фатальну помилку.  (8 серпня 2008 році розпочалася  агресія Росії на територію Грузії – Главком) Вона Сказала, що частина провини за ту війну лежить на екс-президенті Грузії Міхеїлі Саакашвілі. Це збурило суспільство. Подальші її заяви-спростування виглядали дуже блідо.

Наприклад?

Звучали виправдання, що мовляв є оцінка «вічно стурбованих міжнародних комісій щодо цих подій» або те, що вона погано володіє грузинською мовою. Справа в тім, що Саломе є нащадком грузинських  емігрантів у Франції. Грузинська мова для неї нерідна.   Звісно, вона заслуговує на повагу, бо вивчила мову, але подекуди рівень знання мови призводить до подвійного трактування.

Особливістю виборів у Грузії є ситуація, коли провладного кандидата не підтримує церва. Треба розуміти, що авторитет церкви становить 90% і патріарх Ілія ІІ є беззаперечним авторитетом.  Зроблю невеличкий екскурс в історію. Коли відбулася російська агресія, то церква дуже стримано. Тоді був тиск Кремля через лінію Гундяєва. Резони були такі, що попри окупацію і визнання Абхазії і району Самочабло, ці райони залишилися за грузинською православною церквою. І навіть за таких мов через 10 років після трагічних подій ціла низка грузинських священослужителів дуже різко відреагувала. Тому і створилася ситуація, коли провладного кандидата не підтримує церква.

«Грузинській мрії» діставалося на горіхи і за підтримку як проросійського напрямку, так і європейського- відомий закон про марихуану та поміркованим ставленням до ЛГБТІ. Президентська кампанія в Грузії перетворилася в технологію чорного піару і війни компроматів. І цю війну компроматів «мрійники» програли.

А що вони витворяли?

На фінальному етапі у Саломе Зурабішвілі залишилося де-факто два ресурси – адміністративний та фінансовий. Окрім того головний політичний її капітал базувався на несприйнятті частиною населення Саакашвілі.  Ґріґол Вашадзе ніколи не відхрещувався від Саакашвілі. Більше того, він зробив заяву, що в разі приходу до влади вони повернуть Міхеїла в будь-який спосіб, адже для них це справа честі.

Читайте також матеріал Президентські вибори в Грузії. Початок реваншу Саакашвілі

Переглянути запис прес-конференції