Релігієзнавці кажуть, що УМП ЦП не керується Божими настановами у своїй діяльності
Священик УПЦ МП, який відмовився відспівувати загиблу дитину у Запоріжжі через те, що вона була хрещена в іншій церкві, втратив людську сутність. УПЦ МП продемонструвала, що керується у своїй діяльності не Божими настановами, а людськими приписами. Такі думки висловили під час прес-конференції в прес-центрі Главкома Людмила Филипович, завідувач відділом історії релігії та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, та Оксана Горкуша, старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ.
Церква є боголюдською інституцією. Якщо в церкві починає переважати власне людська характеристика, то ця церква не дає можливість відчути свою богопричетність та богоприсутність.
«Події в Запоріжжі, де священик російської церкви в Україні (УПЦ МП – Главком) відмовився відспівувати загибле дитя через те, що дитина була хрещена в іншій церкві, не стала несподіванкою. Ця церква давно вже демонструє, що для неї людські характеристики та людські інтереси переважають релігійну характеристику та інтереси. Ця церква продемонструвала навіть у питаннях, які стосуються життя і смерті, що вона керується людськими приписами, а не Божими настановами. Адже будь-яка людина є творінням Божим, і ця церква не мала права відмовити, щоб це творіння Боже отримало благословення спасіння», - говрить Горкуша.
За її словами, УПЦ МП перетворилася з боголюдської інституції на людську. «Ми це називаємо процесом внутрішньої секуляризації (Секуляризація – звільнення від релігійного світогляду та впливу – Главком), тобто, коли церква зовні зберігає свою релігійність, але за внутрішніми потенціями вона нагадує суто людську інституцію», - продовжує вчений.
Релігієзнавиця зазначає, що в УПЦ МП є кілька притомних священиків, але очільники церкви все одно підтримали та не засудили дії священика в Запоріжжі.
Филипович додає, що події в Запоріжжі, є викликом для УПЦ МП і українського суспільства.
«Я оцінюю цю ситуацію з точки зору світських релігієзнавців, і для мене домінуючими мають бути виміри суспільних цінностей. З моєї точки зору, церква порушила ці принципи. Але для людини віруючої, зокрема для цього священика, це був колосальний вибір і колосальні суперечності. Він став перед необхідністю визначитися між своєю віросповідністю. У православ’ї існує два принципи життєдіяльності. Перший принцип, коли людина може принести жертву якісь канони, догмати для того, щоб виконати свою функцію як християнина, як людини. Другий принцип вимагає від священика та віруючих людей дуже строге виконання всіх канонічних приписів. Так от для священиків УПЦ МП є абсолютним приписом не визнавати «розкольників» (УПЦ КП – Главком) і не відспівувати дітей чи загиблих, якщо вони хрещені не в їхній церкві. У даному випадку священництво перемогло людську сутність», - резюмувала релігієзнавиця.
Пропонуємо також переглянути запис прес-конференції:
Коментарі — 0