Коронавірус вразив український волейбол менше, ніж німецький

Федерація волейболу України була змушена завершити чемпіонати України серед чоловіків і жінок у Суперлізі, найвищому дивізіоні достроково, без визначення переможців і призерів.

Українська волейбольна спільнота в цьому не унікальна, адже схожим шляхом пішли більшість європейських федерацій. Натомість першості у вищій, першій і другій лігах дограватимуться з двох причин – через вирішення питань підвищення чи пониження в класі.

«Мене тішить, що досі не оголосив про відмову від участі в наступному чемпіонаті України жоден із клубів Суперліги, – каже «Главкому» очільник Федерації Михайло Мельник. – Хоча, звісно, непросто всім. Нещодавно з’явилася інформація, що криза вже поглинула і призвела до ліквідації чотирьох клубів німецької волейбольної Бундесліги. Хочу вірити, що нас така доля омине, хоча проблем з фінансуванням не вдасться уникнути нікому».

Пана Мельника наразі більше турбує не стан клубного волейболу, як ситуація зі збірними.

«Дуже великим потенціалом володіє наша чоловіча національна команда, – говорить керівник Федерації. – Торік ми вперше в історії дійшли до чвертьфіналу чемпіонату Європи і не перемогли там майбутніх чемпіонів сербів тільки дивом, через відсутність досвіду. Цьогоріч сподівалися розвинути успіх і поборотися за перемогу в Євролізі. Це дало б змогу в майбутньому претендувати на участь у Лізі націй. Але Євроліга як серед чоловіків, так і серед жінок у зв’язку з пандемією скасовані й, відповідно, маємо проблему – чоловіча волейбольна збірна відчуватиме дефіцит ігрової практики. Річ у тім, що у відборі на Євро-2021 команда участі не бере. Туди вона пробилася завдяки виходу в 1/4-ту на торішньому чемпіонаті напряму. Тому будемо шукати варіанти, щоб після виходу з карантину організувати збори і, можливо, провести на нашій території міжнародний турнір».

У нинішніх умовах волейболісти збираються виживати найперше завдяки підтримці спонсорів.

«Було б непогано, якби Верховна Рада нарешті прийняла закон про меценатство, бо інакше ця підтримка надалі залишатиметься невідкритою і ґрунтуватиметься найперше на особистих зв’язках, – пояснює Мельник. – За час своєї діяльності на посаді я залучив близько 5 млн грн спонсорських грошей, хоча до мене в Федерації крім державних грошей, від приватних структур не надходило ні копійки. Та й державне фінансування збільшилося. У 2016 році, коли я прийшов на посаду, з бюджету на потреби волейболістів виділялося 2,8 млн грн. Зараз – 17 млн, хоча просили 23. Зрозуміло, що у зв’язку з кризою цих коштів доведеться зачекати. Але дуже сподіваюся, що фінансування з часом матиме обіцяні об’єми».