Тренер збірної з греко-римської боротьби розповів, чому його відправили у відставку
Ситуація в борцівському світі залишається напруженою
Наприкінці 2018 року скандальна ситуація трапилася навколо призначеннями тренерів збірних України з вільної і греко-римської боротьби. Експертна комісія Міністерства молоді і спорту проголосувала за кандидатури Олександра Захарука (вільна боротьба) і багаторічного наставника збірної Артура Дзиґасова, під керівництвом якого українські борці успішно виступили в 2018 році.
Але того ж дня рішення комісії було анульован. Міністр молоді і спорту Ігор Жданов призначив на посаду тренерів відповідно Григорія Данька і Сергія Андреєва.
Дискусії навколо цих подій точаться понині. Свою точку зору висловив у свіжому інтерв'ю виданню «Апостроф» зокрема й Дзиґасов.
- Торік у на було дві медалі на дорослому чемпіонаті світу (срібло Жана Беленюка і бронза Ленура Темірова), - каже Артур Петрович. - Також ми привезли медалі з молодіжного чемпіонату світу (чемпіоном там став Семен Новіков - прим.). Це все заслуги нашої команди. Тому питання не стоїть в тому, кого поставили.
Ситуація не зрозуміла у ставленні до членів комісії. Я з великою повагою ставлюся до кожного з них, вони заслуговують на повагу не тільки в спорті, але і в житті - вони досить шановані. Деякі з були міністрами спорту в минулому, олімпійськими чемпіонами, як Валерій Борзов, Ніна Уманець, Микола Костенко. Всі вони гідні і заслуговують на повагу. Ці люди довгі роки в комісіях засідали і робили свою роботу професійно. Вони зайняли принципову спортивну позицію. Напевно, тому до них так і поставилися, я не можу це пояснити інакше. Вони прекрасно знають мене: як я ставлюся до команди, до хлопців, наскільки я вимогливий і як я налагоджував роботу протягом шести років. Природно, що вони вибрали мою кандидатуру.
У грудні 2017 року трапилася схожа ситуація. Я виграв конкурс, але мене не призначили. У січні 2018 роки знову призначили конкурс. Ми його знову виграли з тими ж опонентами. І до роботи я приступив тільки в березні 2018 року. Весь цей час я виконував функції тренера і їздив на збори і на змагання в Іран, у Болгарію. Плюс ми готувалися до чемпіонату Європи.
Взагалі, ця ситуація виглядає абсурдною і не зрозумілою багатьом. Я ж без зарплати пропрацював як головний тренер, несучи всю відповідальність, оскільки мене цих функцій ніхто не позбавляв, але не було зарплати. Бог з ним, адже ми не за зарплату працювали, а за ідею, яка нас тримає в цій ситуації.
- Чи був у вас був конфлікт з президентом Асоціації спортивної боротьби України Олегом Кравченком?
- Це особисте і воно не стосувалося якихось робочих моментів. Я не знаю, хто і що говорить про цей конфлікт, але у нас його не було. Навпаки - я багато разів його просив залишитися до Олімпіади-2016, щоб ми разом зробили олімпійські медалі в Бразилії. Багато в чому це і його заслуга (срібло Беленюка - прим.). У 2017 році він хотів поставити свого друга (вочевидь пан Дзиґасов має на увазі Сергія Андреєва - прим.), але я запропонував, щоб він працював з нами.
Тобто конфлікту як такого не було, просто я висловив свою думку і все. У мене досить серйозна і збалансована команда, в складі якої чемпіони світу та заслужені тренери України, відмінні професори, масажисти. Тобто у нас була повністю збалансована команда. А тут сказали, що ми повинні піти і поступитися місцем іншому.
Якби в цій ситуації міністр, з яким ми в одному котлі і працюємо, і живемо, спокійно розібрався в ситуації, оскільки це той вид спорту, який приносить медалі - тоді було б усе добре. Треба було сісти всією Асоціацією і розібратися. Але тут такого не було. Не відчувалося і поваги, хоча ми шість років пропрацювали разом, досягали чогось для країни, забували про сім'ю, забували про себе. Ми приносили медалі, це була наша мета.
І не покликати нас? Не сказати дякую за роботу? Я напросився на прийом до міністра, а мені навіть ніхто нічого не пояснив. Хтось поширює плітки, а я працюю і це мета мого життя, моя ідея.
Наприклад, у 2018 році тільки зборів у нас було 180 днів, а якщо додати змагання, то виходить більше 200 днів. Спортсмени мені як діти, я кожного знаю. А мені кажуть, що я ними не займаюся... Не знаю, може я багато говорю. Може хтось думає, що проблема тільки в греко-римській боротьбі, але це проблема всього спорту і завтра вона торкнеться всіх. Боксу вже торкнулася - той же Дмитро Сосновський, дай Бог йому здоров'я, гідна людина, але теж взяли і просто вирішили, щоб він пішов (багаторічний тренер збірної з боксу відправлений у відставку на початку 2019 року - прим.).
Якщо ми сьогодні будемо мовчати, завтра вони ще щось придумають. Я просто хочу, щоб до всіх ставилися з повагою - до кожного тренера і спортсмена. Я показував папери, прийшов перший лист, в якому мене комісія рекомендувала, і другий, де зі мною не продовжують контракт. Листи підписувала одна й та ж людина. І жодного пояснення немає. Крім того, що у мене погані стосунки з особистими тренерами. Але я ж не збираюся підлаштовуватися під кожного особистого тренера. Однак для користі команди завжди буду робити так, як потрібно.
Коментарі — 0