Молдова може опинитися у ситуації, подібної до української: конфлікт із РФ, поки західні союзники спостерігають за цим збоку
«Ситуація навколо Молдови: низька ймовірність та високий ризик»
Три тижні війни в Україні. Росія стикається зі стійким і несподіваним для себе опором. Проте аналітики попереджають: президент країни-агресора Володимир Путін розглядає наступну ціль – Молдову. Про це пише CNBC.
Молдова – східноєвропейська країна, яка не має виходу до моря, яка розташована на західному кордоні України. Експерти вважають, що Молдова має кілька спільних рис з Україною, які потенційно перетворюють її на плацдарм для продовження наступу Путіна.
Стратегічна можливість для агресора
«Якщо конфлікт пошириться поза межі України, Молдова стане одним із найперших можливих для цього країн», – коментує Адріано Бозоні, директор аналітичної компанії з управління ризиками .
Молдова, як і Україна, не є членом ані Європейського Союзу, ані НАТО, хоча має амбіції доєднатися до обох союзів. Але, як і Україна, це колишня радянська республіка, яка залишається домом для значної частини проросійський та сепаратистськи налаштованого населення, насамперед у невизнаній «державі» Придністров’я, що є на кордоні з Україною.
Під керівництвом свого ватажка, підтримуваного Кремлем, Придністров’я може створити стратегічну можливість для Росії, яка вже зібрала близько 1500 військових у цьому районі. Путін міг визнати цю територію як незалежну державу, як він це зробив із Донецьком і Луганськом до початку повномасштабного вторгнення в Україну, або Придністров’я може стати центром так званої події під фальшивим прапором, сфабрикованої Росією для виправдання інтервенції.
«Мені дуже цікаво, чому досі Росія ще не визнала Придністров’я незалежною республікою, як це було з Луганськом та Донецьком», – ставить собі питання Бозоні.
Російські посольства в Лондоні та Нью-Йорку, а також МЗС Росії не відповіли на запити CNBC про коментар щодо Придністров’я.
Поле битви із відходом в Україну
Наразі немає достеменних ознак того, що Путін планує таку стратегію в Молдові: Бозоні описав це як «ситуацію з низькою ймовірністю та високим ризиком». Передумовою для цього може стати засудження Росією проєвропейського уряду країни, а також широкі зусилля з дестабілізації та кампанії з підриву влади.
Вторгнення в Молдову може відкрити «задні двері» в південно-західну Україну, констатує Клінтон Уоттс, науковий співробітник Інституту зовнішньої політики, про опір Молдови. Він зазначає, що Путін, можливо, шукає альтернативний план гри, враховуючи поки що невдалі зусилля Росії оточити столицю Київ.
«Вони можуть протриматися (біля Києва) і спробувати спочатку обійти Одесу. Тоді Росія може спробувати захопити південь країни, і «замкнеться» до Миколаєва, за 130 кілометрів на схід від Одеси», – каже він.
«Я думаю, що більш імовірно, що він хоче взяти південну Україну та возз’єднати з нею Придністров’я, використовуючи це як стартову площадку для захоплення Молдови», – додав Уоттс.
Небезпечне становище
Якщо це станеться, Молдова може опинитися у ситуації, подібної до української: конфлікт із глобальною наддержавою, поки західні союзники спостерігають за цим збоку.
«Цей регіон зараз не може почуватися в безпеці», – зазначила президент країни Майя Санду на початку цього місяця під час зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.
Тоді Блінкен пообіцяв маленькій республіці підтримку США, яка нещодавно перед тим подала заявку на швидке членство в ЄС. Але поки що країна не є членом ЄС чи НАТО, жодна з організацій не зможе суттєво допомогти.
«Блінкен каже, що США підтримує Молдову. Але це не означає, що ЄС і НАТО це підтримають», – сказав Бозоні.
Саме те, що Молдова не є членом цих союзів, відрізняє її від інших пострадянських країн, таких як Литва, Латвія та Естонія, які висловлюють занепокоєння щодо національної безпеки на тлі посилених загроз з боку свого російського сусіда. Усі троє є членами ЄС та НАТО, а отже, союзники втрутяться у разі російського вторгнення у ці країни. І це ставить Молдову в небезпечне становище, якщо Росія зробить її своєю наступною метою.
«Це може бути не через 48 годин. Але це може бути через 48 місяців», – уточнює Уоттс.
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0