рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Пішов чи залишився? Що задумав Назарбаєв

    тема дня
    • Павло Вуєць Михайло Глуховський
    • Розсилка
    Якщо до 30 років президентства додати керівні пости, які Нурсултан Назарбаєв займав за радянських часів, його трудовий стаж виявиться ще більш вражаючим - Пішов чи залишився? Що задумав Назарбаєв
    Якщо до 30 років президентства додати керівні пости, які Нурсултан Назарбаєв займав за радянських часів, його трудовий стаж виявиться ще більш вражаючим

    Рішення Назарбаєва стало певною несподіванкою, але не громом серед ясного неба

    В Казахстані завершується ціла епоха – йде з посади, здавалося б, вічний очільник цієї країни 78-річний Нурсултан Назарбаєв. Він зовсім трохи не досидів до 30-річчя свого президенства. У квітні 1990 року перший секретар ЦК Компартії Казахстану був обраний Верховною Радою президентом Казахської РСР, а 1 грудня 1991 року на перших всенародних (хоч і безальтернативних) виборах президента республіки отримав підтримку майже 99% виборців. За півмісяця Казахстан оголосив про державну незалежність.

    З тих пір іншого лідера ця східна пострадянська країна не мала. Останні президентські вибори в Казахстані за ініціативою Назарбаєва були достроковими, так само достроково він і йде з посади – офіційний строк його повноважень завершувався в квітні 2020 року. У зверненні до нації Назарбаєв пояснив свій відхід обов’язком передати владу новим поколінням керівників. До виборів, згідно Конституції, президентські повноваження до їх завершення переходять до голови Сенату республіки Касим-Жомарта Токаєва, який складе присягу 20 березня.



    Назарбаєв не йде на спокій остаточно – він залишиться головою партії «Нур Отан», членом Конституційної ради і довічно Ради безпеки. Роль Назарбаєва в історії Казахстану була настільки унікальною, що в Конституції, яка передбачає, що одна особа не може бути обрана президентом два рази поспіль, для першого президента виписане окремий виняток.

    Тимчасовий (наскільки?) наступник Назарбаєва Токаєв – кадровий дипломат, випускник Московського державного інституту міжнародних відносин. Більше десяти років займав посаду міністра закордонних справ та близько трьох років очолював уряд країни. Працював заступником генерального секретаря ООН. Є одним з апологетів переходу казахської мови з кирилиці на латиницю, який викликав невдоволений гул у північного сусіда. Токаєв працює з Назарбаєвим з перших днів незалежності і з таким бекграундом йому не доведеться довго входити у стан справ.


    Назарбаєва замінить голова Сенату республіки Касим-Жомарт Токаєв
    Назарбаєва замінить голова Сенату республіки Касим-Жомарт Токаєв

    Рішення Назарбаєва стало певною несподіванкою, але не громом серед ясного неба. Так званий трансферт влади незмінний керівник республіки готував вже кілька років, формуючи владну команду під нового очільника держави. У лютому цього року президент відправив у відставку уряд Бакитжана Сагінтаєва і сформував новий на чолі з Аскаром Маміним. А вже якраз напередодні відставки Назарбаєва був призначений генпрокурором Гізат Нурдаулетов, якого опозиційні казахські ЗМІ вважають креатурою племінника Назарбаєва Самата Абіша. Прізвище останнього багато років спливає в розмовах про наступника президента. Абіш – заступник голови Комітету національної безпеки, має великий вплив серед силовиків та бізнес-еліти.

    «Назарбаєв до Абіша ставиться з великою симпатією і покровительством, – каже український політик Роман Безсмертний. – Він весь час просував його по службі, давав можливість оволодіти досвідом в питаннях економіки та нацбезпеки. Більше того, як свідчать окремі дані, Назарбаєв консультувався та проводив певні розмови на цю тему і в Пекіні, і в Москві. Розмови про Абіша часто виникали в тих столицях, з якими Назарбаєв вибудував системні стосунки», – зазначив він.


    Племінника Назарбаєва Самата Абіша називають його майбутнім наступником
    Племінника Назарбаєва Самата Абіша називають його майбутнім наступником

    Він – не єдиний впливовий родич першого президента. Старша донька Даріга Назарбаєва є депутатом сенату, а зять Тімур Кулібаєв – один з найбагатших в країні, контролює разом з дружиною Дінарою найбільший банк Казахстану.



    У своєму зверненні Назарбаєв нагадав, як країні вдалося вибратися зі смути 90-х, побудувати ринкову економіку, демонтувати тоталітарну ідеологічну систему, модернізувати інститути суспільства і увійти в топ-50 розвинених країн світу. При цьому президента звинувачували в диктаторстві та культі особи – статус Лідера Нації був окремо закріплений в Конституції. На Заході дорікали непрозорістю виборів в Казахстані, станом справ зі свободою слова та рівнем корупції.

    Цікаво, що ще на початку лютого Назарбаєв, коментуючи чутки про транзит влади, заперечував, що буде оголошувати дострокові вибори глави держави. І їх дійсно не оголосив – Токаєв буде виконувати президентські обов’язки до завершення терміну. Цей рік обережний Назарбаєв, судячи з усього, використає задля підготовки наступника і балансування різних кланів, які можуть почати штовханину навколо цього місця.

    За цим процесом, безумовно, будуть уважно спостерігати в Москві – Володимиру Путіну самому ще доведеться влаштувати схожу передачу влади. Якщо російського президента про своє рішення Назарбаєв попередив телефонним дзвінком, то для рядової «челяді» на кшталт спікера Ради Федерацій Валентини Матвієнко чи голови комітету Держдуми з міжнародних справ Леоніда Слуцького відставка казахстанського лідера стала несподіванкою. Втім загальний тон висловлювань російських політиків такий, що наступний президент буде продовжувати курс Назарбаєва на добросусідство та дружбу з Росією та участь в інтеграційних проектах. Хоча деякі російські ЗМІ поспішили вийти з алярмістськими заголовками про втрату Казахстану.


    Слуцький назвав Назарбаєва «патріархом євразійської інтеграції» і тут можна погодитись, що саме він, а не Путін був мотором створення Євразійського союзу. Назарбаєв шукав парасольку від експансіонізму Кітаю і знайшов її, попутно роздмухавши російські імперські амбіції. В різні часи, в тому числі в поважній західній пресі (Guardian), з’являлись припущення, що після відходу врівноваженого Назарбаєва Казахстан може повторити долю Грузії та України. У «яструбиному» середовищі давно ходять розмови про звільнення «споконвічно руських» земель північного Казахстану.

    Роман Безсмертний вважає, що про дестабілізацію ситуації в країні не йдеться, бо у Казахстані сконцентрований великий обсяг китайського, японського та російського капіталу, якому необхідні спокій та стабільність. На його думку, сам Назарбаєв не робив би такого кроку, якби була якась загроза країні.

    Казахстанський політолог Айдос Сарим також впевнений, що серйозним чином нічого змінюватися не буде, бо попри все фактор Назарбаєва все одно залишиться: «В якійсь мірі він сам слугуватиме гарантом того, що обраний курс більш-менш послідовно реалізовуватиметься. Це просто казахстанський варіант контрольованої зміни влади. В будь-якому випадку з точки зору спадкоємності, спокою геополітичних гравців кандидатура Токаєва є оптимальною. Він не викликає відторгнення у суспільстві, є компромісним», - сказав він у коментарі «Главкому».

    Інший казахстанський експерт Досим Сатпаєв у спілкуванні з «Главкомом» висловив впевненість, що Назарбаєв, у якого є статус лідера нації, буде продовжувати реалізовувати зовнішню політику, яку він реалізовував з початку 90-х. «А от коли він уже піде з політичної арени, тоді можуть бути дуже різні форс-мажорні ситуації, в тому числі, щодо зовнішньої політики, – допускає Сатпаєв. – Вибори в  Казахстані – це добре режисований спектакль, де переможець був завжди зрозумілий. Навіть якщо вони відбуватимуться наступного року, то при живому екс-президенті знову буде той самий спектакль. Безумовно, інтерес до них буде більшим тому, що на них буде чітко названий наступник Назарбаєва».


    Назарбаєв, як і Олександр Лукашенко, намагався стати посередником у врегулюванні україно-російського конфлікту
    Назарбаєв, як і Олександр Лукашенко, намагався стати посередником у врегулюванні україно-російського конфлікту

    Що ж до казахсько-українських відносин, то тут, скоріш за все, не слід очікувати якихось проривів чи провалів. «Я не бачу там ніяких потрясінь, – каже член парламентського комітету з закордонних справ Володимир Ар’єв. – Все було підготовлено. Абсолютно логічно, що Назарбаєв хоче організувати передачу влади, гарантувавши собі безпеку. Він бачить, що зараз ризик якихось дій Росії проти Казахстану менший, бо Росія зосереджена у «роботі» проти України. І, очевидно, вибрав зручний момент».

    Павло Вуєць, Михайло Глуховський, «Главком»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ